Розділ 2. Злочинність нелегальних мігрантів в Україні
2.1. Вплив міграційних процесів на злочинність
Міграційні процеси тісно пов'язані зі змінами, що відбуваються в соціально-економічному і політичному розвитку. В силу об'єктивних факторів вони сьогодні практично не контрольовані державою, хоча чимало міністерств і відомств здійснюють ту чи іншу діяльність у сфері міграції [8, 29].
Для України, яка лише з часу здобуття незалежності включилася у загальносвітові процеси, регулювання міграційних відносин є актуальною проблемою. Уже перші кроки в цьому напрямі визначили коло питань, що потребують особливої уваги.
Одним із нагальніших серед них є протидія нелегальній міграції. Це порівняно нове для України суспільне явище має стійку тенденцію до зростання, що викликає відчуття занепокоєння внаслідок прямого зв'язку між ним і погіршенням криміногенної ситуації в державі [7].
Це стосується, насамперед, діяльності злочинних угруповань з нелегального перевезення іноземців через територію України, поширення наркоманії, контрабанди зброєю, підробки документів для в'їзду, виїзду з України та перебування у ній.
Відмічається подальша активізація міжнародних кримінальних структур щодо налагодження каналів нелегальної міграції громадян з Південно-Східної Азії до західноєвропейських держав через наші кордони. Такі структури вже давно функціонують у країнах постійного проживання мігрантів. Вони безперервно створюють свої проміжні ланки на всьому маршруті пересування завербованих громадян, використовують співвітчизників, які проживають в Україні, і вишукують все нові можливості проникнення на територію України з порушенням чинного законодавства.
Нині злочини іноземців і посягання проти них в Україні - явище досить поширене. Так, у 1997 році стосовно іноземців було скоєно 2494 злочини. За 7 місяців 1998 року іноземці вчинили в Україні 3448 злочинів. Серед них: 52 вбивства, 18 зґвалтувань, 133 розбої, 51 тяжке тілесне ушкодження, 16 пограбувань, 742 крадіжки, 187 хуліганств, 72 шахрайські операції і безліч інших злочинів, від яких постраждали громадяни України та люди, що перебувають на її території.
Не відстають від них і особи без громадянства, які скоїли за цей же період 1541 злочин, в тому числі 41 вбивство, 42 тілесних ушкодження, 11 зґвалтувань, 55 розбоїв, 107 хуліганств і 551 крадіжку. У 1999 році виявлено 3334 особи, що вчинили злочини, а у 2000 році - 2842 [5].
В регіонах сформовані стійкі етнічні угруповання, які беруть під свій контроль той чи інший вид бізнесу. Це і чеченські об'єднання, що прижилися в Одесі та області, і кавказці, що пригледіли ринки великих обласних центрів, і в'єтнамці, китайці, лаосці, таїландці, масова поява яких у всіх областях України змушує замислитися. Це також громадяни Афганістану, Пакистану та інших мусульманських держав, для яких Україна стала місцем нелегального проживання [233, 9-12].
ХХ ст. вважається "століттям біженців". Але це ключове слово лише частково характеризує загальносвітовий рух переселенців. Його друга, не менш важлива складова - міграція. Вона наклала суттєвий відбиток на економіку і політику як України, так і країн, з котрих мігранти виїжджали і котрі їх приймали. Очевидно, міжнародні міграційні процеси, будучи супровідним явищем глобалізації, ще більше посиляться.
Тому перед розвиненими країнами постають невідкладні питання про те, яких мігрантів вони хочуть, можуть і повинні приймати, які наслідки це буде мати для ринку праці, національної безпеки і як можна протистояти чинникам, що спонукають міграційний рух.
Зрозуміло, що міграційна політика не може проводитися тільки в рамках однієї країни, а вимагає налагодження двостороннього, багатостороннього і міжнародного співробітництва [150].
Вже зараз з метою підвищення ефективності боротьби з організованою злочинністю і нелегальною міграцією між правоохоронними органами України та зарубіжних держав підписано 59 договірних документів, діють 13 багатосторонніх, 37 - двосторонніх, 30 - міжвідомчих і 7 - урядових угод [213].
В наш час злочинність помітно "інтернаціоналізується". Поняття, які використовуються міжнародниками для описання транснаціональної злочинності, багато в чому запозичені із кримінального, кримінально-процесуального і кримінально-виконавчого права.
Об'єкт злочину або, як кажуть західні дослідники, суспільний інтерес, що охороняється кримінальним правом, відіграє важливу роль у встановленні сутності та ознак злочину, визначає його політичний зміст і має вирішальне значення для встановлення інших елементів складу злочину.
Простежити зв'язок між міграцією і пов'язаними з нею явищами, з одного боку, і злочинністю - з другого, можна на двох рівнях.
Перший рівень характеризує цей зв'язок у загальному вигляді і стосується міграції та злочинності в цілому. На цьому рівні можна розглянути зміни, що відбуваються в результаті міграції у соціально-демографічній структурі країни чи окремого регіону, встановити їх вплив на злочинність та співвідношення даних про злочинність і міграцію.
Другий рівень стосується вивчення особи мігрантів і з'ясування конкретних чинників, що обумовлюють злочини з їх сторони [26, 44-46].
Часто в науковій літературі міграційні процеси розглядаються лише в аспекті забезпечення якихось регіонів трудовими ресурсами, тобто як позитивне явище [32, 98].
Не заперечуючи правомірності такого підходу, треба зауважити, що міграція може трактуватися і як небажаний фактор, який негативно позначається на соціально-економічному житті. Це стосується "незваних" гостей, які до нас їдуть з Афганістану, Шрі-Ланки, Ірану, Бангладеш, Пакистану, В'єтнаму, Індії, Китаю. Останнім часом цей перелік доповнюється вихідцями з країн Кавказького регіону, а також Молдови, Югославії, Румунії, Болгарії.
Дуже часто під категорію "незваних" підпадають студенти українських вузів і їх випускники з Йемену, Лівії, Лівану, Нігерії, котрим економічно вигідно осісти на пе
- Київ+380960830922