РОЗДІЛ 2
МОНОФУНКЦІОНАЛЬНЕ МІСТО ЯК ОБ'ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
2.1. Виробничо - територіальний комплекс мономіста
Місто Енергодар розташовано на лівому березі Каховського водосховища, в 120 км
(уздовж берега) і в 70 км (по р. Дніпро) південно-західніше обласного центра -
міста Запоріжжя. Площа його території складає 6,35 тис. га.
Виникнення міста датується 1970 р., коли будівельниками був закладений
гранітний камінь, який встановлено на одному з піщаних пагорбів на перехресті
доріг при в'їзді до майбутнього міста. Цю територію на піщаному півострові так
званих Іванівських кучугур, непридатну для сільського господарства, вибрали для
спорудження Запорізької ДРЕС (нині Запорізької теплової електростанції).
Початок майбутньому енергетичному комплексу поклало будівництво 4-х блоків
потужністю по 300 тис. кВтг кожний першої черги Запорізької ДРЕС і 3-х блоків
потужністю по 800 тис. кВтг другої черги. Енергетичний потенціал електростанції
складав 3600 тис. кВтг і став одним із найбільших в Європі.
У 1972 р. селище будівельників Запорізької ДРЕС отримало назву Енергодар і
адміністративно увійшло до складу Кам'янсько - Дніпровського району Запорізької
області. У 1985 р. Енергодар з 50-тисячним населенням отримав статус міста
обласного підпорядкування.
Рішення про будівництво Запорізької атомної електростанції (АЕС) було прийнято
в 1977 р. Радою Міністрів СРСР і з 1979 р. вона стала головною в серії атомних
електростанцій, які будувалися по уніфікованому проекту.
Переваги обраного майданчика під будівництво Запорізької АЕС полягали в
наступному:
- наявність в районі розвинутої будівельної бази і транспортної інфраструктури,
створених раніше при будівництві Запорізької ТЕС;
- мінімальні розміри відчужених територій - 50 га лісу і 220 га непридатних
земель;
- непридатність території для ведення сільського господарства.
У квітні 1981 р. був закладений перший кубометр бетону в фундамент реакторного
відділення першого енергоблоку. В кінці 1982 р. почався монтаж його реактору. В
1983 р. спорудження Запорізької АЕС було об'явлено всесоюзною ударною
комсомольською будовою. 9 листопада 1984 р. перший енергоблок Запорізької АЕС
потужністю 1 млн. кВтг почав виробляти електроенергію. Три наступних блоки
вводились в експлуатацію щорічно: другий енергоблок - у 1985 р., третій - в
1986 р., четвертий - в 1987 р. У 1989 р. почав працювати 5 енергоблок.
У 1993 р. після відміни мораторію, об'явленого в серпні 1990 р. Постановою
Верховної Ради України про заборону будівництва нових АЕС в Україні,
продовжилось будівництво шостого енергоблоку, який був введений в експлуатацію
в 1995 р.
Запорізька АЕС знаходиться в 5 км від міста Енергодара на березі Каховського
водосховища, південно-західніше обласного центра - міста Запоріжжя. Площа
промислового майданчика ЗАЕС - 104,7 га.
У промисловій зоні міста збудовано декілька значних виробництв, покликаних
обслуговувати електростанції і розвивати соціальну інфраструктуру міста. Серед
них завод нестандартного устаткування і трубопроводів, завод спеціальних
будівельних конструкцій, домобудівний комбінат. У місті створені і розвиваються
підприємства по виробництву продуктів харчування.
На території Енергодара розташовано 4 промислових підприємства; 5
банківсько-фінансових установ; 7 підприємств транспорту і зв'язку; 17 установ
освіти; 13 дошкільних закладів; 5 установ культури; 76 підприємств торгівлі і
громадського харчування; 5 пунктів охорони правопорядку та 16 інших соціально
важливих об'єктів.
У місті знаходяться два найпотужніших об'єкти енергетики України: Запорізька
атомна електростанція (АЕС) і Запорізька теплова електростанція (ТЕС), якими
виробляється більше ніж 25 % електроенергії всього енергетичного комплексу
держави.
Запорізька АЕС - найбільша АЕС у Європі зі встановленою потужністю 6 млн. кВтг.
На Запорізькій АЕС працює 6 енергоблоків і до складу кожного входить наступне
обладнання:
- водяний енергетичний корпусний реактор типу ВВЕР - 1000 виробничого
об'єднання „Іжорський завод”, м. Санкт - Петербург;
- турбоустановка типу К-1000-60/1500 - 2 виробничого об'єднання атомного
турбобудівництва „Харківський турбінний завод”, м. Харків;
- генератор типу ТВВ-1000-4 виробничого об'єднання „Електросила”, м.
Санкт-Петербург.
Доля Запорізької АЕС у виробництві електроенергії в Україні складає 24,6 %
(табл.2.1 і 2.2). За 18 років експлуатації на Запорізькій АЕС вироблено більше
ніж 460 млрд. кВтг електроенергії. В 2002 р. на Запорізькій АЕС рекордне
виробництво електроенергії за час існування – 40 млрд кВтг за рік. У 2003 р.
атомники Енергодару планують збільшити виробництво електроенергії до 42 млрд.
кВтг. Тариф на електроенергію для ЗАЕС в 2003 р. склав 1,51 цента за 1 кВтг, що
набагато нижче світових цін (Англія-8,5, Німеччина - 10,1 цента за 1 кВтг).
Запорізька АЕС - одне із найбільших підприємств України, яке забезпечує роботою
біля 15 тис. працівників, із яких 10,1 тис. - робітники і 4,6 тис. - керівники
і спеціалісти. На Запорізькій АЕС зайнято 8,5 тис. чоловіків і 6,3 тис. жінок.
Із вищою освітою на АЕС працює 2990 осіб, середньою спеціальною - 3490,
середньою - 6938 і неповною середньою - 1437 осіб. Промисловий персонал складає
8274 особи, а непромисловий - 6081 особу.
Для експлуатації складних технологій АЕС необхідна постійна підтримка високої
кваліфікації у персоналу. На Запорізькій АЕС навчанням і підвищенням
кваліфікації персоналу займається навчально-тренувальний центр (НТР). У 1992 р.
пройшли навчання біля 8 тис. працівників.
Таблиця 2.1
Діючі АЕС на території України
АЕС / місто
Номера блоків
Тип реактора
Електрична потужність, млн. кВт
Введення в експлуатацію, місяць, рік
Запорізьк
- Київ+380960830922