РОЗДІЛ 2
ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ М. Ф. ВЛАДИМИРСЬКОГО-БУДАНОВА.
НАУКОВО-МЕТОДИЧНА І ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВЧЕНОГО
Визначальний вплив на формування особистості та обрання напрямку діяльності в
майбутньому мають обставини й оточення, в яких опиняється людина з народження.
На жаль, про початок життя майбутнього вченого відомостей надзвичайно мало і
лише на підставі інформації про юнацькі роки можна частково відтворити
середовище та події, що мали важливе значення для обрання ним життєвої і
наукової дороги.
Михайло Флегонтович Владимирський-Буданов народився в селі Бороздині
Веньовського повіту Тульської губернії в родині священика 11 травня 1838 р.
[65 ІР НБУВ. – Ф. 59, спр. 15. – Арк. 5.] Таку дату народження подає учень
М. Ф. Владимирського-Буданова – М. Н. Ясинський. У документах, зокрема,
формулярних списках вченого, вона відсутня, існують розбіжності навіть щодо
року народження – 1838, 1839, 1841, проте найчастіше зазначено 1838 р. [66 ДАК.
– Ф. 16, оп. 465, спр. 4776. – Арк. 6 зв; 39; 60.]
Очевидно, походження вплинуло на вибір Михайлом духовної кар’єри: після
закінчення повітового духовного училища він вступив до Тульської духовної
семінарії. Ректор семінарії покладав великі надії на здібного учня
[67 Певницкий П. Г. Мои воспоминания // Труды КДА. – 1911. – Июнь. – С. 276.],
тому саме Михайло, згідно наказу Правління Московської Духовної Академії про
направлення одного з вихованців до Києва [68 ЦДІАК. – Ф. 711, оп. 1, спр. 4060.
– Арк. 67.], не закінчивши семінарію [69 Там само. – Ф. 711, оп. 1, спр. 4022.
– Арк. 34.], вступив до КДА на навчання за казенний кошт. На той час батько
Михайла вже помер [70 Там само. – Ф. 711, оп. 1, спр. 4394. – Арк. 364. Мабуть,
немає підстав стверджувати, що на вступі до КДА наполягав його батько. Див.:
Краковский К. Предисловие // Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории русского
права. – Ростов н/Д., 1995. – С. 11. – (Сер. Антология рус. правовой мысли).].
Спершу Михайло цілком виправдовував сподівання свого колишнього наставника: за
успішністю складених вступних іспитів (всього їх було двадцять п’ять, а також
три твори) його прізвище стоїть на першому місці [71 ЦДІАК. – Ф. 711, оп. 1,
спр. 4022. – Арк. 9.].
Навчальна програма КДА містила не лише богословські дисципліни, але й певну
кількість загальноосвітніх предметів, таких як історія, загальне мовознавство,
латинська, грецька, німецька тощо. Термін навчання складав чотири роки, які
поділялися на два дворічні курси: молодший (словесний) і старший
(богословський). Крім обов’язкового відвідування лекцій, студенти були
зобов’язані писати твори і тексти проповідей [72 Плачинда В. П. Павло Гнатович
Житецький. – К., 1987. – С. 27.]. Від 1857 р. їм було дозволено обирати науки,
курс яких вони могли би прослухати під час навчання, на відміну від попередніх
років, коли всі в однаковому обсязі вивчали і математику, і історію [73 ЦДІАК.
– Ф. 711, оп. 1, спр. 4067. – Арк. 2.].
Історичними та філософськими дисциплінами, що вважалися головними для молодших
курсів і яким Михайло надавав перевагу, він займався протягом трьох років
перебування в КДА. Можливо, саме там юнак почав прилучатися до наукової роботи
[74 Яковкин И. М. Ф. Владимирский-Буданов: Некролог // ЖМНП. – 1916. – Ч. 66,
декабрь. – С. 35.], навчився цінувати самостійність у праці і поглядах.
Серед викладачів КДА найбільший вплив на нього справили лекції загальної і
руської історії І. І. Малишевського, відомого як талановитого освіченого
лектора та педагога, М. М. Троїцького, а також П. Д. Юркевича. Останній
відзначався високою ерудованістю та вмінням логічно й чітко викладати свої
думки. П. Д. Юркевич читав не лише філософські курси, а й викладав німецьку
мову з лютого 1857 р.
Документи свідчать про успішне навчання Михайла, більшість предметів було
складено ним на “отлично хорошо” (найкраща оцінка), серед однокурсників він
майже завжди показував найкращі результати [75 ЦДІАК. – Ф. 711, оп. 1,
спр. 4268. – Арк. 17-25 зв.]. Оскільки обов’язковим елементом навчання в КДА
було написання творів на різноманітну тематику, Михайло не міг не скористатися
академічною бібліотекою, відомою своєю багатою книжковою колекцією
[76 Плачинда В. П. Павло Гнатович Житецький. – К., 1987. – С. 27-30.].
Здавалося, що кар’єра на духовній ниві йому забезпечена. Проте саме тоді
М. Ф. Владимирський-Буданов потрапив у неприємну ситуацію, виступивши разом із
друзями проти консерватизму порядків академії.
Організація навчального процесу в КДА, як і побутові умови студентів, не
зважаючи на окремі позитивні моменти, були незадовільними. За винятком
декількох викладачів, які цілком щиро віддавалися науковій і педагогічній
праці, викликаючи у своїх учнів зацікавлення до навчання та дослідницької
роботи, у стінах КДА відчитували свої старі конспекти інші, часом обмежені й
недобросовісні.
За спогадами одного із викладачів протягом 1855 – 1860 рр., тобто в той час,
коли там навчався Михайло, в академії постійно відбувалися кадрові
перестановки. Найкращу пам’ять по собі залишив ректор КДА Антоній
(Амфітеатров), пізніше єпископ Чигиринський та вікарій Київський. У ставленні
до студентів його відзначали велика терпимість і вміння рахуватися з їхніми
думками навіть якщо вони суперечили його власним. Завдяки його зусиллям було
здійснено низку покращень у побуті студентства: збагатився раціон харчування,
побудовано нову їдальню, переобладнано житлові корпуси. Проте з середини
1858 р. Антоній пішов з КДА, хоча він і надалі намагався опікуватися цим
навчальним закладом. На жаль, нове керівництво академії не вважало за потрібне
в повсякденному житт
- Київ+380960830922