РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Загальна характеристика спостережень.
Робота ґрунтується на аналізі результатів комплексного обстеження та
хірургічного лікування 256 хворих після розривів артеріальних аневризм судин
головного мозку на фоні явищ ангіоспазму, які були оперовані в клініці судинної
нейрохірургії Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України в
період з 2000 по 2003 рік включно. Чоловіків було 155, жінок – 101. Вік хворих
від 19 до 67 років (табл. 2.1). 77,7 % хворих були у віці від 31 до 67 років.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком
Вік в роках
До 20
21 - 30
31 - 40
41 - 50
51 - 60
61 і більше
Всього
Кількість хворих
42
58
84
43
25
256
Із 256 хворих у 129 (50,39%) мали місце мішковидні аневризми передньої мозкової
– передньої сполучної артерій (ПМА – ПСА), у 49 (19,14%) - аневризми
внутрішньої сонної артерії (ВСА), у 49 (19,14%) - середньої мозкової артерії
(СМА), у 7 (2,73%) – хворих аневризми основної артерії (ОА), у 4 (1,56%) –
мішковидні аневризми задньо-нижньої артерії мозочка (ЗНАМ), у 5 (1,95%) -
аневризми перикальозної артерії, у 11 (4,29%) – множинні артеріальні аневризми,
у 2 (0,78%) - поєднання аневризми з артеріовенозною мальформацією. Тяжкість
стану хворих оцінювалась за класифікацією W. Hunt і R. Hess (1968) (Н – Н) при
поступленні в Інститут нейрохірургії, під час виконання інструментальних
досліджень, а також в до - і післяопераційний період (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Класифікація тяжкості стану хворих із САК по W. Hunt і R. Hess (1968)
Ступінь тяжкості стану
Критерії визначення тяжкості стану
Безсимптомне протікання, можливий слабо виражений головний біль або ригідність
потиличних м’язів
ІІ
Головний біль помірний, менінгеальний синдром виражений. Вогнищева неврологічна
симптоматика відсутня, за виключенням ймовірного ураження ІІІ пари ч.м.н.
ІІІ
Менінгеальний синдром виражений. Свідомість порушена до оглушення. Вогнищева
симптоматика виражена помірно.
IV
Менінгеальний синдром виражений. Свідомість порушена до сопору. Вогнищева
симптоматика виражена.
Кома різної глибини. Децеребраційна ригідність.
Якщо перебіг захворювання відбувався на фоні артеріальної гіпертензії, діабету,
вираженого атеросклерозу, хронічного захворювання легень або супроводжувався
значним, підтвердженим ангіографічно, ЦВС – тяжкість стану оцінювали на ступінь
вище.
Тяжкість стану хворих при поступленні в інститут представлена в таблиці 2.3.
Більшість із них знаходились у тяжкому стані, що відповідав ІІІ – IVст. по W.
Hunt і R. Hess, який залежав від інтенсивності та розповсюдженості
субарахноідального крововиливу (САК), характеру внутрішньочерепного
крововиливу, прориву крові в шлуночкову систему головного мозку, наявності та
ступеню гідроцефалії, інших ускладнень.
Таблиця 2.3
Тяжкість стану хворих за шкалою Н – Н на момент госпіталізації
Тяжкість стану
ІІ
ІІІ
IV
Всього
Кількість пацієнтів
24(9,37%)
72(28,12%)
91(35,54%)
57(22,26%)
12(4,68%)
256(100%)
Характер внутрішньочерепного крововиливу після розриву аневризми визначали за
результатами аксіальної комп’ютерної томографії, церебральної ангіографії, під
час оперативного втручання та патолого-анатомічного дослідження у випадку
смерті хворого. Виявлені наступні анатомічні форми геморагії після розриву
артеріальних аневризм головного мозку в період ангіоспазму: субарахноідальний
крововилив – у 140, субарахноідально-паренхіматозний - у 66,
субарахноідально-вентрикулярний крововилив - у 22,
субарахноідально-паренхіматозно-вентрикулярний - у 23, субарахноідальний
крововилив в поєднанні з підоболонковою гематомою - у 5 хворих (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Анатомічні форми геморагії внаслідок розриву артеріальних аневризм, ускладнених
ангіоспазмом.
Анатомічні форми геморагії
Кількість пацієнтів та %
САК
140 (54,68%)
САК+ в/м гематома
66 (25,78%)
САК+ВШК
22 (8,59%)
САК+ в/м гематома + ВШК
23 (8,98%)
САК + підоболонкова гематома
5 (1,95%)
Із 256 хворих прооперовано мікрохірургічним методом 214. 42 пацієнти оперовані
ендоваскулярним методом, більшість ендоваскулярних оперативних втручань
виконано при мінімальній вираженості ознак ЦВС, або при тяжкодоступній
локалізації аневризм.
2.2. Методики дослідження.
Діагностичний комплекс включав клініко - неврологічне дослідження, АКТ
головного мозку, ТКУЗДГ, церебральну ангіографію, люмбальну пункцію при
відсутності компресійно-дислокаційного синдрому. При наявності вираженого ЦВС
АКТ, ТКУЗДГ пацієнтам виконувались в динаміці.
2.2.1 Аксіальна комп’ютерна томографія.
Аксіальна комп’ютерна томографія головного мозку виконувалась всім хворим з
розривами артеріальних аневризм на першу – другу добу з моменту поступлення в
спеціалізований нейрохірургічний стаціонар Інституту нейрохірургії. АКТ
проводилась на томографі фірми „Simens” Німеччина. Сканування виконувалось
паралельно орбіто-меатальній лінії з товщиною зрізу 3 або 8 мм. У більшості
хворих АКТ виконана в перші 14 діб з моменту розриву аневризми.
За допомогою АКТ головного мозку визначали наявність і розповсюдженість
базального і конвекситального компонентів субарахноїдального крововиливів.
Розповсюдженість САК оцінювалась за кількістю цистерн, заповнених кров'ю.
Визначали цистерни хіазмально - селярної ділянки, міжпівкульної щілини,
латеральної щілини з обох сторін, міжножкову , міжпагорбкову, охоплюючі
цистерни з обох сторін. Виконували денситометрію згортків крові,
паренхіматозного компоненту крововиливу (ВМГ), вентрикулярного компоненту
крововиливу, ліквору (в од. по Hounsfield). Визначали ступ