Розділ 2
Стан та умови лізингових відносин в АПК
2.1. Об'єкти, суб'єкти лізингових відносин та їх класифікація.
Об'єктом договору лізингу, може бути будь-яке нерухоме й рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікації тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).Таке майно має бути індивідуально-визначеним, не витрачуваним та не змінювати своїх властивостей в процесі споживання. Якщо таке майно є у державній власності, воно може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Об'єктом лізингу може бути як нове майно, так і майно, яке було в користуванні, тобто майно "секонд хенд". Якщо об'єкт лізингу є нерухоме майно (будівлі, споруди, підприємства), то в лізинговій угоді передбачається передача лізингоодержувачу права той частини земельної ділянки, яка зайнята цією нерухомістю і необхідна для її використання. Класифікація об'єктів лізингу, в залежності від ознак, наведена на рис. 2.1 [145].
Об'єкт лізингу не знищується в процесі використання, тобто після закінчення терміну лізингу, предмет повинен бути придатним для продажу або подальшої передачі в лізинг. Цим вимогам відповідають основні засоби виробництва. Розрізняють також індивідуально обумовлені речі і такі речі, що визначаються родовими ознаками. Речі, що визначаються родовими ознаками можна замінити у разі їх втрати. Індивідуально визначена річ завжди конкретна
Рис. 2.1 Загальна класифікація об'єктів лізингу
і має тільки їй притаманні якості. Об'єктами лізингу виступають складні речі, що складаються з різнорідних речей, що створюють єдине ціле. Якщо предметом лізингу є, наприклад, підприємство, то дія угоди поширюється на всі складові частини єдиного цілого: приміщення, споруду, обладнання та інші компоненти. Об'єктом лізингу може бути сукупність предметів, в якій є головна річ, наприклад, приміщення й прибудова до нього. Якщо головна річ надана в лізинг, то разом з нею в оренду передається і сукупність предметів які пов'язані з нею. В усіх випадках об'єкт лізингу повинен бути точно визначений. Якщо предмети одного найменування мають різні ознаки, то необхідно вказати, які саме характеристики має об'єкт угоди. Якщо об'єктом лізингу є товар із складними технічними характеристиками, в такому випадку обов'язково додається детальний опис.
Особливої уваги заслуговує розгляд питання щодо майна, яке не може перебувати у лізингу. Законом встановлені наступні обмеження: об'єкти оренди державного майна, визначені в статті 4 Закону України "Про оренду державного майна", як цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), крім окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств; земельні ділянки та інші природні об'єкти.
Таким чином, операції лізингу не можуть здійснюватися з нематеріальними активами та об'єктами, які не вказані в Положенні про склад основних фондів. Ці обмеження негативно впливають на розвиток лізингового бізнесу в нашій країні. Практика передачі в лізинг цілих майнових комплексів та нематеріальних об'єктів набула широкого розповсюдження у світі.
В практиці лізингових операцій в Україні це може бути надання в лізинг, як оперативний, так і фінансовий, окремих майнових комплексів (окремі виробничі цеха, які в даний час не використовуються), великі підприємства України (які не мають оборонного значення), цехів для підприємств малого та середнього бізнесу, які не мають достатніх коштів для їх придбання. В аграрному секторі нерухомістю можуть бути, наприклад, зерноочисники; стаціонарні зерносушарки, без яких у певних регіонах України довести до високих кондицій вирощено і зібране зерно просто неможливо. Виходячи з цього, доцільно внести відповідні зміни до Закону України "Про лізинг", які б дозволили передавати у лізинг цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурні підрозділі (філії, цехи, дільниці) та нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
У зв'язку з тим, що різні види промислового устаткування по-різному приймають участь у виробничому процесі та виконують різну роль у виготовленні продукції, їх класифікують в залежності від доцільності передачі у лізинг (табл. 2.1) [126].
Таблиця 2.1
Класифікація об'єктів лізингу в залежності від доцільності передачі промислового устаткування в лізинг
Групи устаткуванняВиробниче устаткуванняДопоміжне устаткуванняПідсобне устаткуванняМеханічне устаткування
Технологічне устаткування
Електричне устаткування
Контрольне-вимірювальне устаткування
Конвеєрне устаткування
Інше виробниче устаткуванняТранспортні засоби
Цехове обладнання
Лабораторне устаткування
Засоби зв'язку
Пакувальне устаткування
Інше допоміжне устаткуванняКонторське устаткування
Побутове устаткування
Засоби охорони
Засоби протипожежної безпеки
Інше допоміжне устаткуванняВисокаСередняНизькаДоцільність здавання в лізинг Як видно з таблиці 2.1 найбільш доцільним об'єктом для лізингу є виробниче устаткування, яке безпосередньо приймає участь у виробництві, в порівнянні з іншими групами устаткування швидко морально старіє. Найменш доцільним виявилося допоміжне устаткування, а низьку доцільність передачі в лізинг має устаткування, яке відноситься до групи підсобного.
Розглянемо далі суб'єкти, які приймають участь у лізинговому процесі (рис. 2.2) [145]. В залежності від економічних умов кількість учасників лізингової угоди може збільшуватися або зменшуватися.
Суб'єктами лізингової угоди є сторони, які мають безпосере