РОЗДІЛ 2
СПЕЦИФІКА ОСВІТИ ЯК ЧИННИКА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ ЖІНОК
2.1. Детермінанти статевих розбіжностей в розвитку пізнавальних здібностей
Розширення можливостей жінок в будь-якій сфері суспільного життя обумовлено зростанням їх освітнього і професійного рівня. На сучасному етапі жінки інтегровані в систему освіти і професійної підготовки, їх права законодавчо закріплено і гарантовано. Однак це не виключає наявності цілої низки проблем і протиріч з точки зору досягнення фактичної рівності чоловіків та жінок в цій сфері.
Той факт, що жінки мало представлені в тих сферах життя суспільства, що є найбільш престижними та високооплачуваними, обмеженим є їх представництво в управлінських структурах, науці тощо, не потребує доведення. Але з чим це пов'язано: з тим, що жінки (в силу своїх біологічних особливостей) менш здібні, талановиті, мають менший творчий потенціал? Або причини слід шукати в соціально-психологічних чинниках: в культурних традиціях, нормах, цінностних орієнтаціях, які приписують жінкам певні моделі поведінки? Ця фундаментальна проблема стоїть в центрі порівняльних досліджень пізнавальних здібностей чоловіків та жінок, кінцева мета яких виявити ті можливі біологічні та соціально-психологічні механізми, які б пояснили значну перевагу чоловіків в науці та техніці. Всі роботи, опубліковані з цієї теми, можна поділити за трьома напрямками: психометричні дослідження статевих розбіжностей в пізнавальних здібностях; можливі біологічні (генетичні, гормональні та нейрофізіологічні) детермінанти розбіжностей в когнітивній сфері чоловіків та жінок; опис соціально-психологічних механізмів, пов'язаних із засвоєнням статевих ролей, що впливають на диференціацію пізнавальних здібностей та вибір жінками сфери діяльності.
В психометричних дослідженнях інтелекту, що були розпочаті майже сто років тому, накопичений величезний матеріал, в тому числі і той, що стосується розбіжностей в розумових здібностях чоловіків та жінок. Але лише в останні два десятиліття ця проблема стала предметом спеціального дослідження. Найбільш чіткі розбіжності, що були встановлені між статями в когнітивній сфері, стосуються показників загального інтелекту, вербальних здібностей, просторової орієнтації, уяви та творчих здібностей [22].
Обстеження дітей різного віку показало, що на ранніх етапах онтогенезу (приблизно до сьоми років) дівчата в своєму інтелектуальному розвитку випереджають хлопців. В подальшому ці розбіжності вирівнюються, і дорослі чоловіки та жінки по усередненим показникам інтелектуального розвитку не відрізняються. Однак у чоловіків, порівняно з жінками, відмічається більший розкид показників загального інтелекту. За даними психометричних досліджень, кількість чоловіків на обох кінцях кривої нормального розподілу, що побудовано за результатами вимірювання коефіцієнтів інтелектуальності, значно перевищує кількість жінок [222]. Це може означати, що серед чоловіків більше високообдарованих, але й також більше розумово відсталих індивідів, ніж серед жінок [22, C.106].
Дійсно, з одного боку, згідно статистичних даних, серед розумово відсталих індивідів осіб чоловічої статі значно більше. Встановлено, що хлопці більш вразливі для всіх видів психопатологічних впливів, великий розмір голови новонародженого хлопчика збільшує імовірність пологової травми, а хромосомний набір ХУ підвищує ризик генетичних порушень, зціплених з Х-хромосомою [221]. З іншого боку, і серед найбільш обдарованих людей переважають чоловіки. Так, велике психометричне дослідження, проведене в Каліфорнії, показало, що виключна обдарованість частіше зустрічається серед хлопців, ніж серед дівчат (у співвідношенні 813 хлопців до 598 дівчат, тобто обдарованих хлопців на 37% більше) [214, C.178]; хлопців більше й серед тих, хто набирає максимальні оцінки в стандартних тестах з математиці, природничих наук [232]. Аналогічні результати отримала група дослідників університету Дж.Гопкінса під керівництвом Дж.Стенлі і яка протягом багатьох років займалась виявленням та вивченням обдарованих школярів. Вони узагальнили результати великої кількості стандартизованих тестів здібностей та тестів досягнень і виявили помітну перевагу осіб чоловічої статі серед тих, хто досяг найкращих результатів. В тесті диференційованих здібностей (differential aptitude test), наприклад, дівчата 8-го класу демонстрували помірну перевагу в арифметичних навичках, в здібностях до абстрактних міркувань та в вербальних здібностях, але ця перевага зникала в 12-му класі. Навпаки, чим старше хлопці, тим чіткіше вони демонструють перевагу в зорово-просторових здібностях та технічних навичках. Хоча в середньому ці розбіжності невеликі, але вони супроводжуються вираженими диспропорціями на верхніх рівнях "умовної шкали здібностей". Наприклад, помірна перевага чоловіків в просторовому мисленні обертається співвідношенням 2:1 серед тих 10% загальної вибірки, хто набрав найвищі показники у відповідних тестах; в середньому розбіжність між статями була незначною, але серед тих, хто набрав максимальні показники в тестових іспитах, співвідношення чоловіків та жінок 10:1 [213].
На базі подібних досліджень було зроблено висновок, що діапазон розумових здібностей чоловіків значно ширше, ніж у жінок. Деякі дослідники пішли далі і спробували пов'язати більш виражену варіабельність чоловіків за рівнем розумового розвитку з генетичними чинниками. Так, було висловлено припущення, що "діапазон розкиду розумових здібностей є ознакою, що пов'язана із статтю і що гени, пов'язані з розумовими здібностями, знаходяться на Х-хромосомі" [214, C.173]. Як відомо, стать вищих тварин залежить від набору статевих хромосом: ХХ - для жіночих особин та ХУ - для чоловічих. Х-хромосома має середній розмір і містить приблизно 5-6% генетичного матеріалу галоїдного набору хромосом людини. Навпаки, У-хромосома досить невеликого розміру і , наскільки це відомо, несе в основному інформацію для виявлення ознак чоловічої особини. Як слідує з гіпотези М.Лайона, наявність у жін
- Київ+380960830922