РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконувалася протягом 1999-2003 рр. на базі Донецького державного медичного університету ім. М.Горького (ДонДМУ) - ректор академік АМНУ, проф. В.М.Казаков, Науково-дослідного інституту медичних проблем сім'ї та Донецького регіонального центру охорони материнства і дитинства (ДРЦОМД) - генеральний директор, член-кор АМН України, д.мед.н., проф. В.К. Чайка, патологоанатомічного відділення міської лікарні № 1 м. Донецька - зав. відділенням Г.Г.Багрій. Морфологічні дослідження проводилися також на кафедрі патологічної анатомії ДонДМУ - зав. кафедри, д.мед.н., проф. І.В. Василенко. Радіоімунологічні дослідження виконувалися в лабораторії гормональних досліджень ДРЦОМД. Дослідження ферментів у сироватці периферичної крові та зразках тканини ендометрія проведені на кафедрі біохімії ДонДМУ - зав. кафедри, д.мед.н., проф. Б.Г. Борзенко.
Нами була висунута гіпотеза про те, що ГПЕ пов'язані з порушенням метаболізму нуклеїнових кислот, який лежить в основі таких фундаментальних біологічних процесів як ріст і проліферація. Проліферативні процеси вимагають інтенсивного енергетичного забезпечення. ЛДГ, один із ключових ензимів гліколізу, і фермент ПФШ, є постачальниками енергії для проліферувальних клітин. Г-6-ФДГ, крім того, є постачальником пентоз для синтезу ДНК і являє собою сполучну ланку між обміном вуглеводів і білків. Вивчення активності ферментів нуклеотидного та вуглеводного обмінів в ендометрії і сироватці периферичної крові стало основою для розробки нових неінвазивних методів діагностики ГПЕ, а також базою для розробки моделі прогнозування рецидивування ГПЕ.
На першому етапі роботи проведене комплексне обстеження пацієнток репродуктивного віку з ГПЕ, доведена діагностична цінність визначення активності ферментів нуклеотидного та вуглеводного обмінів у сироватці периферичної крові.
На другому етапі було проведене лікування пацієнток із ГПЕ, вивчені найближчі (5-6 місяців) і віддалені результати (12 місяців) ефективності лікування, оцінена кількість рецидивів, виявлені фактори рецидивування ГПЕ.
На третьому етапі були розроблені прогностичні моделі рецидивування ГПЕ, для чого був використаний метод покрокового дискримінантного аналізу, що входить до пакету програми "Statistica 5.0 for Windows 95 I NT", і байєсівський підхід.
На четвертому етапі впроваджені в практику розроблені нами прогностичні моделі рецидивування ГПЕ й оцінена їхня ефективність.
2.1. Матеріали дослідження
Усього обстежено 250 жінок репродуктивного віку, з яких 220 пацієнток із ГПЕ без наявності міоми, внутрішнього ендометріозу матки, об'ємних утворень яєчників і 30 жінок контрольної групи.
Групу І склали 120 жінок із ГПЕ, на підставі комплексного обстеження яких були розроблені додаткові діагностичні критерії та прогностичні моделі рецидивування ГПЕ. У групі І виділили 3 підгрупи (рис. 2.1):
- підгрупа ІА - 43 жінки із ЗГЕ;
- підгрупа ІВ - 39 пацієнток із ПТМ;
- підгрупа ІС - 38 хворих з АГЕ.
Групу ІІ склали 100 жінок із ГПЕ, в яких були застосовані розроблені діагностичні критерії і прогностичні моделі рецидивування ГПЕ. У групі ІІ виділено 3 підгрупи (див. рис. 2.1):
- підгрупа ІІА - 42 жінки із ЗГЕ;
- підгрупа ІІВ - 28 пацієнток із ПТМ;
- підгрупа IIС - 30 хворих з АГЕ.
Розподіл пацієнток по клініко-морфологічних підгрупах у групах I і II був гомогенним (p<0,05).
Рис. 2.1. Розподіл підгруп у залежності від клініко-морфологічної
форми гіперпластичних процесів ендометрія
Контрольну групу склали 30 здорових жінок з регулярним овуляторним менструальним циклом, що виступили донорами яйцеклітин і сурогатними матерями у програмах допоміжних репродуктивних технологій.
Усі жінки обстежені проспективно.
2.2. Методи дослідження
У своїй роботі ми застосовували клінічні, ультразвукові, відеоскопічні, морфологічні, радіоімунометричні, біохімічні, статистичні методи дослідження.
Клінічні методи. У всіх обстежених хворих вивчалися дані соціально-економічного статусу, гінекологічного, акушерського, соматичного, інфектологічного анамнезу.
При вивченні акушерсько-гінекологічного анамнезу враховували вік появи перших менструацій, тривалість менструального циклу і менструальної кровотечі, регулярність і характер порушень менструального циклу, наявність больового синдрому й обсяг крові, що втрачається під час менструальної кровотечі, кількість вагітностей, абортів, пологів, наявність безплідності.
Вивчали перенесені раніше дитячі інфекції, соматичні й гінекологічні захворювання, перенесені оперативні втручання на внутрішніх статевих органах, контрацептивну поведінку.
При об'єктивному клінічному дослідженні оцінювали загальний стан жінок, стан їхніх внутрішніх органів. Усім жінкам було проведено повне клініко-лабораторне обстеження. З метою виявлення екстрагенітальної патології всі жінки були консультовані терапевтом, ендокринологом, невропатологом.
Стан зовнішніх і внутрішніх статевих органів оцінювали при дослідженні шийки матки в дзеркалах і гінекологічному бімануальному дослідженні.
Для оцінки антропометричних даних обстежених хворих визначали індекс маси тіла (ІМТ):
ІМТ= М/Р2,
де М - маса тіла, у кг;
Р - ріст, у метрах.
У залежності від значення ІМТ (Holte J., 1994) усі жінки були розділені за конституціональними морфотипами: астенічний морфотип - ІМТ ? 18 кг/м2; нормостенічний морфотип - 18 кг/м ? ІМТ ?25 кг/м2; гіперстенічний морфотип - ІМТ ? 25 кг/м2 [188].
Ультразвукові методи. УЗД органів малого таза проводилося всім хворим за допомогою ультразвукового апарата "Kransbuhler SonoSkop 20" (Німеччина) з використанням трансабдомінального і трансвагінального конвексних датчиків з частотою 3,5 і 5 МГц відповідно. Дослідження виконувалося на 7 і 21-й дні менструального циклу. При проведенні УЗД визначали р