РОЗДІЛ 2
ОБГРУНТУВАННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ
2.1. Педагогічні технології як засіб активізації професійного самовизначення школярів
Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми, проведений нами у першому розділі дисертаційної роботи, дав можливість визначити, що на етапі старшого шкільного віку особистісне самовизначення визначається соціальною ситуацією розвитку учнів. Узагальнення результатів психолого-педагогічних досліджень проблеми самовизначення особистості, а також аналіз особливостей розвитку особистості у старшому шкільному віці, дозволили сформулювати основні теоретичні положення нашої роботи:
- особистісне самовизначення є основним новоутворенням старшого шкільного віку, яке визначає всі інші види самовизначення старшокласників;
- специфічною формою особистісного самовизначення старшокласників є професійне самовизначення;
- визначальну роль у професійному самовизначенні на цьому віковому етапі відіграє самосвідомість, що виступає основою побудови ставлення особистості до себе як суб'єкта самовизначення (Я-концепція).
Поняття "професійне самовизначення" у якості наукового терміна введене в теорію професійної орієнтації відносно недавно і є, на думку ряду дослідників, одночасно об'єктом, підсумком, критерієм, метою профорієнтаційної роботи. Як складне структурне утворення особистості професійне самовизначення відображає ставлення людини до світу професій, до конкретної професії, своїх можливостей у соціальному середовищі, а також власні наміри щодо самореалізації в рамках певної трудової діяльності. Обґрунтовуючи категорію "ставлення" в контексті розвитку образу "Я" особистості, І. Бех вказує: "Ставлення людини до самої себе - це, так би мовити, "вторинне ставлення", осмислене ставлення до власних суб'єктивних утворень (ставлень), тобто до особистісних властивостей. Це процес розвитку самосвідомості особистості. Адже, щоб ставитися до чогось у собі, треба його мати " [16].
Як зазначалося вище, на процес професійного самовизначення впливають як зовнішні, так і внутрішні чинники. Це дозволяє розглядати процес професійного самовизначення як взаємодію двох систем - особистості як складної саморегулюючої системи і системи суспільного орієнтування учнів у вирішенні питання свідомого вибору професії, що містить у собі цілеспрямований педагогічний вплив на процес вибору учнем професії. Окремі аспекти такої взаємодії були розкриті у роботах Х. Тітми, М. Тименка, С. Чистякової, М. Янцура та інших дослідників. Проте, в умовах соціально-економічних перетворень, які відбуваються в Україні, виникла необхідність визначення форм та методів активізації професійного самовизначення школярів, оскільки раніш розроблені теоретичні та практичні підходи до вирішення проблеми підготовки молоді до вибору професії не завжди узгоджуються із вимогами, які ставляться суспільством перед національною школою в плані підготовки її випускників до майбутньої трудової діяльності.
Одним із шляхів подолання протиріччя між застарілим досвідом і вимогами сьогодення є впровадження у навчально-виховний процес школи педагогічних технологій, зокрема - технологій активізації професійного самовизначення старшокласників. Розробка відповідної технології потребує уточнення понять "активізація" та "педагогічна технологія".
Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави стверджувати, що поняття "активізація" трактується неоднозначно.
Так, К. Платонов визначає поняття активізації, як приведення психологічного явища, особистості або групи в активний стан [99].
Активізацію навчання і виховання школярів, вважала Г. Ковальчук, слід розуміти як мобілізацію вчителем за допомогою спеціальних педагогічних засобів інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів на досягнення конкретної мети навчально-виховного процесу. Таким чином, на думку дослідниці активізація учнів є процесом і результатом стимулювання активності школярів [86].
На думку М. Ярмаченка активізація навчально-виховного процесу являє собою удосконалення методів та організаційних форм навчально-виховної роботи, яке забезпечує активну та самостійну теоретичну та практичну діяльність школярів у всіх ланках навчального процесу [141]. Процес активізації передбачає тісний зв'язок засвоєння знань із застосуванням їх до вирішення завдань, які потребують від учнів пошуку нового, відбору даних, видозмінення звичних дій (ініціативу, наполегливість, постановку завдань проблемного характеру та інше).
В роботах В.Беспалько, А. Вербицького, М. Нікандрова та інших дослідників звертається увага на те, що активізація навчально-виховного процесу неможлива без формування стійких інтересів учнів, зокрема підкреслюється, що інтерес не тільки активізує мислення, а й впливає на увагу учня. Інтерес та увага між собою органічно пов'язані, становлять дві сторони одного процесу, який полягає в активній цілеспрямованості на певну діяльність чи об'єкт. Наголошується на таких стимулах активізації мислення, як емоції, почуття.
Сказане вище дозволило розуміти активізацію процесу професійного самовизначення старшокласників як цілеспрямований педагогічний вплив на особистість учня, який актуалізує перед ним проблему вибору майбутньої професії і пов'язану з ним діяльність, насамперед - самостійну, яку спрямовано на самопізнання та ознайомлення зі світом професій, співставлення власних якостей особистості з вимогами, які ставить обрана професія до людини.
На нашу думку, забезпечення належних умов професійного самовизначення учнів є логічним осередком розробки нових педагогічних технологій виховання. Розвиток потенціалу "Я" суб'єкта, активізація його потенційних можливостей - центральний момент психолого-педагогічної моделі виховних ситуацій, що відповідає основним завданням особистісно зорієнтованого до виховання, зокрема - до професійної орієнтації старшокласників.
Теоретична розробка психологічних, педагогічних,