Розділ 2. Власні дослідження
2.1. Матеріали і методи досліджень
Робота виконана в 1983-2003 роках у лабораторіях санітарії молока, мікробіології й імунології Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини і на молочно-товарних фермах радгоспів і колгоспів Харківської області.
Характеристика господарств
Чугуївський район Харківської області
1. Колгосп ім. Кірова. На молочно-товарній фермі утримується 600 корів чорно-рябої породи. Тварини розміщені в чотирьох дворядних і одному чотирирядному корівниках. У господарстві широко використовується механізація трудомістких процесів у тваринництві (роздача кормів, збирання гною).
За операторами машинного доїння закріплено по 50 голів. Доїння дворазове, здійснюється доїльними апаратами ДАМ-3. Один цикл доїння корів продовжується дві години.
2. Колгосп "Зоря комунізму". На молочно-товарній фермі утримується 400 корів чорно-рябої породи. Механізовано збирання гною, водопій і доїння тварин. За операторами машинного доїння закріплено по 25 корів, доїння триразове.
3. Радгосп "Мартовський". На фермі утримується 1100 корів чорно-рябої породи. Тварини розміщаються в чотирьох стандартних чотирирядних і в трьох дворядних корівниках. Доїння дворазове, здійснюється на доїльній установці молокопроводу-200 "Даугава". За операторами молочного доїння закріплено по 50 корів.
Дергачівський район Харківської області
1. Радгосп ім. 60-річчя Радянської України. На молочному комплексі радгоспу утримується 750 корів чорно-рябої породи. Утримання прив'язне в зимово-стійловий період, безприв'язне - в літньо-табірний період. Доїння проводиться на доїльній установці молокопроводу 100-200 "Даугава".
2. Радгосп "Проходянський". На фермі утримується 600 корів, тварини розміщуються в трьох стандартних чотирирядних корівниках. Збирання гною, водопій, роздача кормів механізовані. Доїння - дворазове, здійснюється на доїльній установці молокопровод 100-200 "Даугава". За операторами машинного доїння закріплено по 50 корів.
3. Молочно-товарна ферма Харківської птахофабрики. На фермі є 200 голів. Тварини розміщуються в чотирирядному і дворядному корівниках. Доїння триразове за допомогою доїльних апаратів. За операторами машинного доїння закріплено по 25 корів. Основні трудомісткі процеси на фермі механізовані.
Ізюмський район Харківської області
1. Колгосп ім. Жданова. На фермі утримується 1100 голів великої рогатої худоби - корів чорно-рябої породи. Доїння дворазове, здійснюється на доїльній установці молокопроводу 100 "Даугава".
2. Колгосп ХХІІІ Партз'їзду. На молочно-товарній фермі утримується 1120 корів чорно-рябої породи. Утримання безприв'язне, боксове, на щілинних підлогах. Доїння дворазове.
Вовчанський район Харківської області
1. Колгосп ім. Куйбишева. На фермі є 850 корів симентальської породи. Утримання безприв'язне, боксове. Доїння дворазове, апаратом "Ялинка".
У середньому по всіх господарствах раціон годівлі корів включав силос 15-20 кг, солому - 10-15 кг, комбікорм чи дерть - 1,5-2,0 кг.
Діагностику проводили відповідно до чинних"Рекомендацій по боротьбі з маститом корів (1983)".
Діагностику субклінічного маститу проводили шляхом дослідження молока (секрету) за допомогою швидких діагностичних маститних тестів: димастину, мастидину, а також проби відстоювання. Спочатку використовували пробу з 10 % розчином димастину (дослідження молока, отриманого від кожної корови при контрольному удої). Від корів з позитивною чи сумнівною реакцією одержували молоко (секрет) з кожної четвертини вимені з наступним дослідженням з 2 % мастидином чи 5 % димастином, а також ставили пробу відстоювання. Це дозволяло виявити четвертини вимені з запальним процесом. Швидкі маститні тести проводилися на молочно-контрольних пластинках (МКП-1 чи МКП-2), а проба відстоювання - в пробірках.
Пробу з 10 % розчином мастидину проводили за такою методикою: до 1 см3 молока додавали 1 см3 10 % розчину димастину. Після цього скляною, дерев'яною чи пластмасовою паличкою перемішували досліджуваний матеріал (у випадку використання МКП-1). При дослідженні на МКП-2 змішування досліджуваного матеріалу проводилося шляхом проведення горизонтальних кругових рухів протягом 15-20 секунд.
Облік реакції проводили за в'язкістю желеподібного згустку, що утворився після змішування молока з димастином. На пластинці МКП-1: негативна реакція - однорідна рідина (-); сумнівна - слабке желе, яке ще не можна вийняти паличкою з луночки пластинки; позитивна реакція - добре сформований згусток, який частково або цілком викидається з луночки пластинки при перемішуванні (+).
На пластинці МКП-2: негативна реакція - однорідна суміш (-); сумнівна - згусток не утворюється, але на дні луночки з'являються пластівці; позитивна реакція - формування щільного згустку (+).
Проба з 5 % розчином димастину і 2 % розчином мастидину: у луночки МКП вносили по 1 см3 молока, отриманого з кожної четвертини вимені і додавали 1 см3 5 % розчину димастину чи 2 % розчину мастидину. Суміш молока з зазначеними реактивами перемішували протягом 30 секунд, (при застосуванні димастину) і 15-20 секунд при використанні мастидину. Облік реакції проводили так, як і при використанні 10 % розчину мастидину.
Проба відстоювання. Після одержання позитивної реакції з мастидином чи димастином проводили пробу відстоювання. Для цього молоко, отримане з кожної четвертини вимені, об'ємом 10-15 см3 наливали в пробірки і поміщали в холодильник при температурі +4- (+)10 °С на 16-18 годин. Після закінчення цього часу проводили облік поставленої проби. У хворих на мастит корів висота осаду складала 0,1 см і більше у відстояному молоці, яке мало водянисту консистенцію або відзначалася наявність пластівчастих, тягучих вершків, висота шару їх зменшувалася. При відстоюванні молока, отриманого від здорових корів, осад не формувався.
Для диференціації субклінічного маститу, установленого вищезгаданими тестами від п