РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих гіпертонічною хворобою
Під нашим спостереженням знаходилось 170 хворих гіпертонічною хворобою, з яких у 84 був діагностований перший ступінь та у 86 - другий, і 30 здорових осіб відповідної статі та віку, які склали контрольну групу (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Розподіл обстежених хворих гіпертонічною хворобою.
Діагностика гіпертонічної хвороби здійснювалась на основі широкого комплексу клінічних та інструментальних методів дослідження. Виділення ступеней і стадій гіпертонічної хвороби проводилось шляхом застосування класифікації гіпертонічної хвороби згідно до наказу МОЗ № 206 від 30.12.1992 року, рекомендованої до подальшого використання у відповідності з наказом № 247 від 01.08.1998 року. В ряді випадків з метою виключення симптоматичних гіпертензій проводились додаткові дослідження, такі як комп'ютерна томографія, ангіографія ниркових судин. При першому ступені гіпертонічної хвороби у 28 обтежених була діагностована І стадія захворювання і у 56 ? ІІ стадія, при другому ступені ? ІІ стадія у всіх хворих. Розподіл хворих по статі та віку представлений в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих гіпертонічною хворобою по статі та віку.
ВікЧоловікиЖінкиВсього20 - 29 років 3 1 430 - 39 років28154340 - 49 років33306350 - 59 років25325760 років і старіше 2 1 3Всього91 (53,5 %)79 (46,5 %)170 (100 %)
Як видно з представлених даних (табл. 2.1), основну масу хворих (62,4%) склали особи в працездатному віці 40-49 та 50-59 років. Більшу частину обстежених ? 91 особа (53,5 %) склали чоловіки, меншу ? 79 (46,5 %) жінки.
Аналіз вікового та статевого розподілу хворих в залежності від ступеня гіпертонічної хвороби (табл. 2.2) показав, що перший ступінь гіпертонічної хвороби відмічався переважно у віці 30-39 і 40-49 років (60,7 %), другий ? у віці 40-49 і 50-59 років (69,8 %).
Клінічна характеристика хворих з першим ступенем гіпертонічної хвороби. Дану групу хворих склали 84 особи в середньому віці 45,3 2,6 роки, чоловіків ? 43 (51,2 %) і жінок ? 41 (48,8 %). Середній рівень систолічного артеріального тиску склав 158,7 2,1 мм рт. ст., діастолічного ? 97,9 1,6 мм рт.ст., що підтверджує наявність першого ступеня гіпертонічної хвороби.
По анамнестичних даних було встановлено, що розвиток захворювання 18 обстежених пов'язували з вживанням алкоголю, 15 ? з черепно-мозковими
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених хворих гіпертонічною хворобою по статі та віку в залежності від ступеня гіпертонічної хвороби.
ВікПерший ступінь ГХ (n=84)Другий ступінь ГХ (n=86)Всьогочол. жін.чол.жін.20 - 29 років 3 1-- 430 - 39 років1371584340 - 49 років151618146350 - 59 років121713155760 років і старіше-- 2 1 3Всього43
(25,3 %)41
(24,1 %)48
(28,2 %)38
(22,4 %)170
(100 %)
травмами, 10 ? з клімаксом, вісім - із професійними шкідливостями і 33 не змогли вказати причину захворювання. Окрім того, у 31 обстеженого даної групи відмічався хронічний нервово-психічний стресс, обумовлений як соціальними, так і виробничими факторами.
Тривалість захворювання гіпертонічною хворобою у 35 хворих становила біля трьох років, у 31 ? пять і у 18 ? більше п'яти років.
При розпитуванні хворі найчастіше пред'являли скарги на біль в ділянці серця (34 особи), головний біль (31 особа), перебої в роботі серця (два хворих), запаморочення (10 хворих), швидку втому (сім), порушення сну (три), метеопатичний симптомокомплекс (15), покачування при ходьбі (шість), періодичну нудоту (два).
При об'єктивному обстеженні у більшості пацієнтів було звичайне забарвлення шкіряних покривів, у шести відмічалась гіперемія обличчя.
При перкусії грудної клітини перкуторний звук у всіх осіб носив легеневий характер. При аускультації легень вислуховувалось везикулярне дихання над усіма легеневими полями.
При об'єктивному обстеженні серця і судин відмічались зміни, характерні для даної категорії хворих. У 35 пацієнтів був частий та високий пульс підвищеного наповнення і у всіх - підвищеної напруги. Межі відносної серцевої тупості були в рамках нормальних показників. Перший тон серця на верхівці та в точці Боткіна у 26 хворих був незначно приглушений; у 29 осіб відмічався акцент ІІ тону на аорті, у двох ? вислуховувались одиничні екстрасистоли.
При обстеженні органів черевної порожнини патологічних змін не відмічалось. У всіх осіб даної групи розміри печінки по Курлову були в межах нормальних показників: I-й розмір - 11 см, II-й - 9 см, III-й - 7 см.
На ЕКГ у всіх реєструвався синусовий ритм, нормальне положення електричної вісі серця відмічалось у 23 хворих, горизонтальне ? у 25, відхилення вліво ? у 36. Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка виявлені у 52 хворих. У 12 пацієнтів реєструвались одиничні суправентрикулярні екстрасістоли і у трьох хворих - одиничні лівошлуночкові екстрасістоли.
Рентгенологічне дослідження легенів, серця і крупних судин патологічних змін не виявило.
Обстеження очного дна дозволило виявити мінімальні зміни у вигляді сегментарних звужень артерій і артеріол.
Периферічна кров і сеча характеризувались нормальними показниками: еритроциты ? 4,3 0,1 . 1012/л; гемоглобін ? 145,2 4,1 г/л; лейкоцити ? 5,6 0,1 • 109/л; ШЗЕ ? 7,6 0,4 мм/год. Питома вага сечі в середньому складала 1018,6 1,3, при мікроскопії сечового осадку кількість лейкоцитів коливалась від 0 до 3-5 в полі зору.
Клінічна характеристика обстежених хворих з другим ступенем гіпертонічної хвороби. Дану групу хворих склали 86 пацієнтів: 48 чоловіків (55,8 %) і 38 жінок (44,2 %) в середньому віці 51,6 5,6 років. Середні показники артеріального тиску становили: для систолічного ? 176,2 3,3 мм рт. ст., для діастолічного ? 106,6 3,2 мм рт. ст., які є характерними для другого ступеня гіпертонічної хвороби.
Серед причин, з якими обстежені пов'язували виникнення захворювання, 35 пацієнтів відмічали хронічний стрес, 14 ? черепно-мозкові травми, 12 ? професійні шкідливості, дев'ять ? клімак
- Київ+380960830922