РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб
Для виконання поставлених завдань були обстежені 124 особи, які знаходились на диспансерному обліку дільничного терапевта в поліклініці ТМО Печерського району м. Києва. Для встановлення діагнозу використовувались загальноклінічні методи обстеження (опитування, об'єктивне обстеження), лабораторні та інструментальні методи дослідження (згідно з рекомендаціями експертної групи ВООЗ-МТГ та Українського кардіологічного товариства) [78, 87, 91, 111].
Всім обстеженим хворим були проведені наступні дослідження: загальноклінічні лабораторні (загальний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові (загальний білок, білірубін, АЛТ, АСТ, холестерин, тригліцериди, калій, сечовина, креатинін, глюкоза, ПТІ, фібриноген)) та інструментальні (ЕКГ, ЕхоКГ, УЗД нирок); також їх консультували ендокринолог та окуліст.
В дослідження не включали хворих з симптоматичною АГ, серцевою недостатністю ІІ-ІІІ стадій, супутніми соматичними захворюваннями в стадії декомпенсації, онкологічними хворобами.
Хворі не лікувались постійно антигіпертензивними препаратами, приймали ліки в разі погіршення самопочуття, яке вимагало вимірювань АТ. До призначення лікування ріодипіном безмедикаментозний період тривав 7-9 днів. З метою порівняння досліджуваних лікарських форм була проведена рандомізація груп хворих за віком, статтю, стадією гіпертонічної хвороби. Пацієнти були розподілені на 2 групи, кожна з яких складалась з двох підгруп.
Першу клінічну групу (І група) склали 42 хворих на ГХ І ст.: перша підгрупа (І-А група) - 21 хворий на ГХ І ст., призначено таблетовану форму ріодипіну (форидон "Борщагівський ХФЗ", Україна) в дозуванні 20 мг тричі на добу впродовж 14-16 діб; друга підгрупа (І-Б група) - 21 хворий на ГХ І ст., призначено гелеву форму ріодипіну (форидон-гель 5% "Борщагівський ХФЗ", Україна) в дозуванні 0,450 г форидону (9 г гелю) двічі на добу впродовж 14-16 діб.
Другу клінічну групу (ІІ група) склали 62 хворих на ГХ ІІ ст.: перша підгрупа (ІІ-А група) - 28 хворих на ГХ ІІ ст., призначено таблетовану форму ріодипіну (форидон "Борщагівський ХФЗ", Україна) в дозуванні 30 мг тричі на добу впродовж 14-16 діб; друга підгрупа (ІІ-Б група) - 34 хворих на ГХ ІІ ст., призначено гелеву форму ріодипіну (форидон-гель 5% "Борщагівський ХФЗ", Україна) в дозуванні 0,675 г форидону (13,5 г гелю) двічі на добу впродовж 14-16 діб.
З подальшого спостереження були виключені 9 пацієнтів у зв'язку з виникненням побічних ефектів. Зокрема спостерігались набряки на гомілках, гіперемія шкіри обличчя, тахікардія, головний біль. У хворих на ГХ І ст. були зафіксовані: набряки на гомілках у 1-єї, гіперемія шкіри обличчя - у 2-х осіб. Перелічені ефекти спостерігались в І групі з прийомом пероральної форми ріодипіну. У пацієнтів з ГХ ІІ ст. були відмічені наступні побічні ефекти при пероральному застосуванні: набряки на гомілках у 2-х, тахікардія - у 1-єї, гіперемія шкіри обличчя - у 1-єї, головний біль у 1-єї особи; при трансдермальному була зареєстрована гіперемія шкіри обличчя лише у 1-го хворого.
Таким чином, серед всіх пацієнтів з ГХ І і ІІ ст. розвиток побічних явищ внаслідок застосування ріодипіну спостерігався у 8,2% осіб: 7,2% - при пероральному, 1% - при трансдермальному використанні. Отже, переносимість трансдермального застосування ріодипіну була вищою.
Після виключення пацієнтів з побічними ефектами в першій клінічній групі (І) залишилось 39 осіб з ГХ І ст.: перша підгрупа (І-А група) - 18 хворих на ГХ І ст.; друга підгрупа (І-Б група) - 21 хворий на ГХ І ст. В другій клінічній групі (ІІ група) залишилось 56 хворих на ГХ ІІ ст.: перша підгрупа (ІІ-А група) - 23 хворих на ГХ ІІ ст.; друга підгрупа (ІІ-Б група) - 33 хворих на ГХ ІІ ст. Призначення лікувальних препаратів було незмінним. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб того ж віку і статі (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених осіб за клінічними групами та віком (М±m)
Клінічні групи обстеженихКількість осібВікконтрольна група2049,2±1,7І група3947,5±1,7ІІ група5650,6±2,3Разом11549,1±1,9
Серед 95 хворих на ГХ було 43 (45%) чоловіків та 52 (55%) жінок (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на ГХ І-II стадії за статтю та віком
Групи хворихВік, рокиУсього%27-3536-4546-5556-65 І групаЧоловіки171011948Жінки14962052ІІ групаЧоловіки451052442Жінки1315133258
Як видно з таблиці, ГХ І і ІІ ст. частіше зустрічається у жінок (52% і 58% відповідно), вища захворюваність спостерігається в працездатному віці (36-55 років). У обстежених пацієнтів найбільш характерними були скарги на головний біль (56%), фотопсії (31%), запаморочення (29%). Тривалість ГХ у відповідності до даних анамнезу становила від 1 до 15 років.
2.2. Методика проведення досліджень
Відповідно до поставленої мети дослідження пацієнтам усіх груп проводився комплекс заходів, який дозволяє оцінити стан добового профілю АТ (ДМАТ), церебрального кровотоку (УД МАГ), внутрішньосерцевої гемодинаміки (ЕХОКГ), енергетичного обміну, проникності еритроцитарних мембран. Також застосувались статистичні та математичні методи обробки наукових даних.
2.2.1. Добове моніторування АТ.
Добовий профіль АТ оцінювався за допомогою ДМАТ портативною автоматичною системою "АВР-01" (АТ "Солвейг") та UA-767РС (фірми "AND"), з використанням аускультативного та осцилометричного методів. Протягом доби вимірювались САТ, ДАТ, ЧСС: кожні 15 хвилин вдень (700-2200), кожні 30 хвилин вночі (2200 -700).
Після програмної обробки результатів отримували і аналізували наступні параметри: середньодобовий САТ (САТсд), середньоденний САТ (САТд), середньонічний САТ (САТн); середньодобовий ДАТ (ДАТсд), середньоденний ДАТ (ДАТд), середньонічний ДАТ (ДАТн); ЧСС за добу.