розділ 2) здійснюється з початку 60-х років ХІХ ст. до Першої світової війни (1914 р.). Початок періоду пов`язаний з реформою 1861 року, яка стала поворотним пунктом в розвитку капіталістичного способу виробництва на основі ринкових відносин в нашій країні. В цей же період активізується роль держави в економічному житті країни, з'являються нові форми державного регулювання.
Закінчення розгляду зазначених історико-економічних процесів початком Першої світової війни (а не 1917 роком, що на перший погляд виглядає більш логічним) обумовлено особливостями еволюції економіки країни під час війни. Як показує історичний досвід, навіть в тих країнах, де традиційно має місце незначне втручання держави в економічні процеси, під час ведення країною війни (особливо такої масштабної як Перша світова) ситуація щодо цього різко змінюється: держава починає активно втручатися у всі сфери економічного життя, підпорядковуючи їх єдиній меті - досягненню воєнної перемоги. Посилення державного втручання у воєнну економіку має ряд специфічних рис і наслідків, які складають об'єкт окремих досліджень.
Джерела з історії економічної думки вивчаються в дещо ширших історичних межах: з середини ХІХ ст. до початку 20-х років ХХ ст. Обумовлено це рядом об'єктивних чинників. Так, ще до селянської реформи 1861 р. українські вчені-економісти досліджували можливі шляхи піднесення вітчизняної економіки до рівня передових країн світу. На проведення таких досліджень впливали, з одного боку, світова економічна думка, а з іншого - об`єктивна необхідність проведення масштабних соціально-економічних реформ в Російській імперії. Тому вже в цей час у працях українських економістів (І. Вернадського, М. Бунге та інших) можна знайти досить цікаві погляди на роль держави в економіці.
Перша половина 1920-х років була періодом обмеженого відтворення, а потім фактичної ліквідації ринкових відносин в нашій країні та переходом до командно-адміністративної системи. І хоча цілий ряд українських вчених-економістів того часу (П. Фомін, Я. Діманштейн, Л. Яснопольський,
М. Соболєв, М. Волобуєв та ін.) продовжували виступати за поєднання планової і ринкової економіки, досить швидко вони отримали тавро "буржуазних економістів" і їх погляди почали замовчуватися. Економічна думка в Україні, як і в усьому СРСР, з кінця 1920-х років була змушена йти у фарватері постулатів, що розроблялися відповідно до партійних директив [17].
Дослідження поглядів українських економістів другої половини ХІХ - початку ХХ ст. у дисертаційній роботі передусім має на меті пошук відповідей на такі основні питання:
* чи вважали вчені-економісти розглядуваного періоду необхідним державне втручання в економіку;
* які критерії доречності такого втручання визначалися ними;
* в яких формах, на думку вчених, державне регулювання ринкової економіки є найбільш ефективним;
* які сфери економічного життя країни, з точки зору українських економістів, найбільше потребували регулюючого впливу з боку держави і якими причинами це було обумовлено.
Вирішенню окреслених завдань має сприяти дослідження об'єктивних чинників, що здійснювали суттєвий вплив на формування поглядів українських економістів з державного регулювання економіки. Насамперед, це висвітлення практики державного регулювання економіки Російської імперії у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Дослідження зазначеної практики здійснюється на основі публікацій ХІХ - ХХ ст.
Розгляд питань з історії народного господарства в даній дисертаційній роботі передує дослідженням з історії економічної думки. Така послідовність аналізу передусім пов`язана з тим, що в досліджуваний період (особливо у другій половині ХІХ ст., коли відбувалося становлення та швидкий розвиток капіталістичних відносин) практика державного регулювання економіки суттєво впливала на формування і розвиток теорій державного управління. Специфіка вітчизняного варіанту таких теорій значною мірою була зумовлена рядом особливостей розвитку капіталізму в Російській імперії (у порівнянні з іншими країнами): тривалим існуванням в країні кріпосного права, низьким рівнем розвитку продуктивних сил та їх нерівномірним розміщенням, відсутністю чисельного та впливового класу промислової і аграрної буржуазії та рядом інших факторів.
Наявність цілого ряду особливих умов розвитку капіталізму визначало і специфіку використання в Росії моделей капіталістичного розвитку, що існували на той час у світі. Виховані на ідеях А. Сміта та інших західних економістів, українські вчені-економісти змушені були оперативно реагувати на динамічний розвиток у вітчизняній економіці ринкових відносин та розробляти теоретичне обґрунтування вітчизняного варіанту державного регулювання.
Крім господарської практики, на погляди українських економістів значний вплив мала світова економічна думка. Повною мірою це стосується і поглядів щодо державного регулювання ринкової економіки. Вже до середини ХІХ ст. в світовій економічній науці сформувалися досить різні, а іноді і протилежні підходи до ролі держави в економіці. В дисертації доводиться, що зазначена неоднорідність певним чином була характерною на той час і для вітчизняної економічної науки. Тому еволюція поглядів вчених-економістів, представників різних шкіл та напрямків як світової, так і української економічної думки на роль держави в умовах ринкової економіки закономірно стала одним із важливіших аспектів дисертаційного дослідження.
Вивчення поглядів українських економістів другої половини ХІХ - початку ХХ ст. на проблему державного регулювання економіки здійснювалося на основі аналізу монографій, підручників, публікацій в періодичних виданнях, авторами яких були вказані вчені. Зазначені першоджерела є досить різноманітними за своєю тематикою і спрямованістю, тому їх умовно можна поділити на декілька груп.
Першу з них складають підручники та монографії з політичної економії. Вона (ця група) є досить чисельною, оскільки на той час об'єктом вивчення політичної економії було багато тих питань і проблем, які пізніше стали об`єктом досл
- Київ+380960830922