РОЗДІЛ II
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО - ДІАГНОСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ ДІТЕЙ І ГОТОВНОСТІ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ЇХ РОЗУМІННЯ
2.1. Організаційно-методичні засади дослідження
У цьому розділі дана характеристика вибірки досліджуваних і етапів дослідження, описані методи та методики вивчення особливостей психічних станів дітей дошкільного віку та індивідуально-психологічних характеристик педагогів, що, як можна передбачити, є істотними для розуміння ними психічних станів дітей як умови ефективної реалізації вихователями особистісного підходу у навчально-виховному процесі.
Дослідження, що проводилось в дошкільних навчальних закладах міста Луцька, спиралось на цілий ряд досягнень психологічної науки, які спрямовані на розгляд специфіки процесу педагогічної взаємодії, особливостей діяльності педагога та його впливу через аналіз та розуміння психічного стану дитини.
Процедура дослідження передбачала такі стадії:
* розробка програми дослідження (постановка проблеми, завдань, визначення об'єкта та предмета дослідження, уточнення понятійного апарату);
* визначення експериментальних об'єктів дослідження;
* збір необхідної інформації з проблеми дослідження;
* емпіричне дослідження;
* статистична обробка результатів;
* інтерпретація емпіричних даних.
У ролі респондентів були діти старшого дошкільного віку від 5 до 6 років та педагоги міських дошкільних закладів у віці від 22 до 55 років. Всього у дослідженні взяло участь 120 осіб, з них - 60 дітей та 60 педагогів. Критерієм відбору вихователів та дітей для дослідження була їх контактність та бажання взяти участь в експериментах. У ході цієї роботи ми прагнули до точного дотримання авторських інструкцій, як при проведенні тестування, так і при обробці результатів.
Дослідження проводилось упродовж трьох років серед педагогів та дітей дошкільних навчальних закладів №9, №10, №19, №25, №43, №45, №46, №47, №48, №49, №56, №58 міста Луцька.
Дослідницько-експериментальна та самокорекційна робота здійснювалась у чотири етапи.
На першому етапі дослідження (1999-2000 р.р.) вивчався стан проблеми в науковій літературі, відбулося її теоретичне осмислення, висунення гіпотези, постановка завдань, об'єкта та предмета досліджень.
Досвід роботи практичного психолога в дошкільних закладах переконує, що педагоги недостатньо добре розуміють емоційні прояви дітей, зокрема, їх психічні стани. Теоретичний аналіз наукової літератури, результати практичної роботи свідчать про те, що це явище носить не окремий, а загальний характер і виступає самостійною соціально-психологічною проблемою. Дослідження на цьому етапі проходило за такими напрямками: з'ясування основних теоретичних аспектів становлення та реалізації особистісного підходу до навчання та виховання дітей; вивчення закономірностей емоційної сфери та індивідуальних особливостей у розвитку особистості дошкільника, розкриття природи та особливостей психічних станів старших дошкільників.
Основною метою другого етапу (2000-2001р.р.) ми вважали добір адекватних методів та проведення емпіричного дослідження, які забезпечували б вирішення поставлених завдань.
Дослідження проводилось на двох вибраних сукупностях (педагоги та діти). Слабкість конструктивних методів діагностики психічних станів дітей ускладнювала цей етап роботи. В ході етапу було проведено математично-статистичну обробку та первинний аналіз даних, отриманих під час експерименту.
Вивчення проблеми розуміння вихователем психічних станів дітей викликало необхідність розробки програми його формування і використання в якості особливої здатності, що впливає на реалізацію особистісного підходу до навчання та виховання дошкільників.
Головним завданням третього етапу дисертаційного дослідження (2001-2002 р.р.) була розробка та реалізація програми формуючого експерименту. З цією метою ми розробили тренінг формування соціально-перцептивних умінь та навичок вихователів (тренінг соціально-перцептивної компетентності).
Головною метою четвертого етапу (2002 - 2003 р.р.) була інтерпретація результатів експериментального апробування сконструйованої тренінгової програми та формулювання теоретичних висновків з опорою на схеми, таблиці, графіки, що відображають динаміку кількісних та якісних показників.
Нижче наводиться опис методів та методик, які були використані або спеціально розроблені автором з метою дослідження.
У ході дослідження ми використали комплекс таких методів:
* аналіз та узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження;
* бесіда (індивідуальна);
* анкетування;
* тестування;
* метод експертної оцінки;
* психолого-педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий);
* метод статистичної обробки даних.
.
Охарактеризуємо методики емпіричного дослідження.
Для комплексного дослідження особливостей психічних станів дітей старшого дошкільного віку із застосуванням традиційних методик їх діагностики вибір психодіагностичного інструментарію повинен відповідати таким вимогам:
1) врахування специфіки психічного стану у відповідності до вікових особливостей дітей;
2) конкретність прийомів, адекватних досліджуваному фактору;
3) природність ситуації обстеження під час проведення експерименту.
Для вивчення особливостей психічних станів ми вибрали такі методики: - вибір кольорів за методикою А.М.Лутошкіна, умовно названою "Кольоропанорама";
- "Вибери потрібне обличчя" за методикою В.Амена, М.Доркі, Р.Теммла.
Методика "Кольоропанорама" розроблена на основі традиційної оцінки кольорів: червоний - настрій піднесений, активний; оранжевий - радісний, теплий; жовтий - світлий, приємний; зелений - спокійний, рівний; синій-сумний, засмучений; фіолетовий - тривожний; чорний - стан крайнього незадоволення. Однак, ефективність методики при цьому визначається здатністю опитуваного правильно витлумачити свій власний стан. Оскільки здатність до довільної емоційної регуляції у дошкільнят розвинена недостат