Наслідування як психолоогічний механізм розвитку творчих здібностей у дошкільному віці

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕХОДУ ВІД НАСЛІДУВАННЯ ДО ТВОРЧОСТІ У ПРОДУКТИВНО-ТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ
2.1. Методика та організація експериментального дослідження наслідування у процесі розвитку творчих здібностей у дошкільному віці
2.1.1. Методи дослідження творчих здібностей та наслідування дошкільників у сучасній психології.
Вивчення причин та рушійних сил розвитку окремих структур особистості та здібностей здійснюється з метою прогнозування їх подальшого розвитку [35]. Відповідно до положень сучасної психології про ранній розвиток здібностей, актуальними видаються дослідження творчих здібностей у дошкільному віці [49; 72; 91]. Метою вивчення здібностей та обдарованості в дитячому віці є створення оптимальних умов для їх подальшого розвитку [106; 137] та розробка програм навчання [12; 220].
Представлені у сучасній психології дослідження здібностей здебільшого стосуються їх розвитку як одного із компонентів обдарованості школярів [62; 68; 137; 140; 220; 223].
Дослідження розвитку творчих здібностей у дошкільному віці недостатні, а подекуди і відсутні з цілого ряду причин. З одного боку, вивченню творчих здібностей дошкільників перешкоджає суб'єктивний малодиференційований характер їх розвитку [86]. З іншого боку, більшість дослідників звужує обсяг поняття здібності, розглядаючи їх як передумову успішного оволодіння навчальною або художньою діяльністю, і при діагностиці творчих здібностей орієнтується на ці види діяльності [11; 34; 38; 51; 109]. Однак, у дошкільному віці ці діяльності ще недостатньо освоєні, а отже, не можуть бути показниками розвитку творчих здібностей. Очевидно, більш продуктивним є широке розуміння творчих здібностей як можливостей прояву творчих дій у будь-яких видах діяльності, що відкриває перспективи їх дослідження на матеріалі звичайних форм активності дошкільників [75; 76; 153; 157; 158].
Вивчення творчих здібностей здійснюється, в основному, в межах діагностики обдарованості особистості [13; 137], зокрема, творчої обдарованості [84; 85; 86; 138; 171]. При цьому наголошується на необхідності комплексної діагностики інтелектуальних та творчих здібностей [91; 107; 138]. Основними методами дослідження творчих здібностей, як компонентів обдарованості, є тестові комплекси, спрямовані на визначення показників креативності та інтелекту, метод аналізу продуктів діяльності, а також опитувальники [13; 137; 217].
Аналізуючи відомі тести креативності, В.М. Дружинін зазначає, що, починаючи від робіт Дж. Гілфорд, основними критеріями прояву креативності традиційно вважаються оригінальність, семантична гнучкість, образна адаптивність та спонтанна гнучкість. При цьому автор детально зупиняється на розумінні критерію "оригінальність", пропонуючи розглядати оригінальними лише ті продукти творчості, які мають смислову доцільність [47].
У сучасній зарубіжній та вітчизняній психології в основному представлено тести діагностики творчих здібностей здебільшого для школярів [208; 221]. Російськими дослідниками здійснено адаптацію та апробацію тестів креативності для різних вікових періодів, включаючи дошкільний вік [12; 13].
Однак, на думку ряду вчених, тестові методи можуть бути використані у дослідження творчих здібностей лише як допоміжні [139; 170; 201, 222], що зумовлюється низкою причин:
* регламентація змісту діяльності та часу виконання завдань, відірваність від реальної ситуації діяльності знижують можливості тестів для презентації творчого потенціалу особистості [17; 138; 140; 206; 209];
* традиційні критерії креативності (оригінальність, гнучкість, адаптивність) часто не поєднуються із впливом мотиваційних факторів на процес творчості [84; 86];
* оригінальність ідеї та творче виконання окремого завдання потребує зіставлення із аналогічними результатами інших досліджуваних [47];
* виконання тестових завдань без включення особистості у діяльність знижує достовірність діагностики творчих здібностей [17].
На основі традиційних критеріїв креативності українськими дослідниками під керівництвом О.І. Кульчицької розроблено тестовий комплекс, призначений для визначення творчих здібностей старших дошкільників. Побудова завдань тесту наближена до природних умов гри як провідної діяльності у дошкільному віці. Заслуговує на увагу не лише діагностична, але й розвивальна спрямованість розробленої методики [44; 84; 85; 171].
Аналіз продуктів діяльності є одним із методів діагностики творчості особистості [33; 62; 68]. Однак, як зазначає В.Т. Кудрявцев, при вивченні творчих здібностей дитини основна увага повинна приділятися не продукту діяльності, а процесу його створення, вивченню особливостей продуктивної уяви в процесі діяльності [78]. Це вимагає поєднання аналізу творчих продуктів із спостереженням за процесом виконання діяльності [12]. Крім того, на думку Д.Б. Богоявленської, творчі здібності проявляються лише в процесі активності особистості при виході за межі наявної ситуації. Основою творчості є специфічні мотиваційні складові, прояв яких можливий тільки у вільній діяльності [17].
Ефективність біографічного методу як способу фіксації ранніх спогадів творчо обдарованої особистості доведена рядом досліджень [7; 91; 96; 108; 122]. Однак, застосування цього методу вимагає від особистості високого рівня розвитку рефлексії власних здібностей [138]. Недостатність розвитку рефлексії у дошкільному віці обмежує можливості використання біографічного та інших вербальних методів дослідження. За твердженням Є.Я. Басіна, рефлексія ранніх вражень є набагато сильнішою та глибшою у дорослому віці [9]. Опитувальники та анкети застостовуються як допоміжні з метою визначення сфери інтересів дитини та ставлення дорослих до її здібностей [12; 138; 171; 200].
У рамках запропонованого В.М. Дружиніним ситуаційного підходу основною умовою прояву, а відповідно і дослідження креативності, є включення особистості у звичні для неї умови та зміст діяльності [47]. Тому для вивчення творчих здібностей дошкільн