РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНА БАЗА. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення досліджень
Дослідження за темою дисертаційної роботи проведені протягом 2001-2003 років на базі дослідного господарства "Великий Любінь" Львівського відділення Інституту рибного господарства УААН. Стави рибдільниці "Великий Любінь" знаходяться в центрі Львівської області в природно-кліматичній зоні Лісостепу у заплаві р. Верещиця, яка є притокою Дністра.
Місцевість поблизу "Великого Любеня" багата на вологу, що зменшує фільтрацію у ставах, але створює умови для їх заболочування. Клімат помірний, кількість атмосферних опадів на рік становить 700-800 мм, із них більша частина випадає влітку. Відносна вологість повітря в середньому (по Львову) становить 79%, завдяки чому зменшується випаровування води із ставів.
Грунти в районі розміщення ставів опідзолені чорноземи на лесових глинах. У ставах грунт, головним чином, торф'яний з домішками піску, а в деяких він глинистий чи піщаний.
Водний баланс р. Верещиця формується з атмосферних опадів та поверхневих вод. Дослідні стави рибдільниці розміщені на її лівому березі. Заповнення ставів водою із р. Верещиця здійснюється за допомогою насосів, а із джерел, які розміщені у селищі "Великий Любінь", самопливом ( рис 2.1). Скидання води, а частково і їх наповнення, є залежним. Середня глибина ставів 1-1,5 м. Проточність води на 1 га водного дзеркала ставів у різні періоди вирощування знаходиться у межах 1,2-16 л/сек.
У прибережній зоні стави частково заростають жорсткою надводною рослинністю, із якої переважають рогіз, очерет, осока, зустрічаються аїр, комиш. З м'якої підводної рослинності розповсюджені рдесник блискучий, кушир, водяна гречиха і менше рдесники пронизанолисті та вузьколисті.
2.2. Матеріал, схема та методи досліджень
Об'єктом дослідження служили цьоголітки та дволітки любінського лускатого коропа в процесі їх вирощування у виробничих і дослідних ставах з застосуванням комбікормів та кормових сумішей, склад яких залежав від мети досліджень. Також досліджували екологічні умови дослідних і виробничих ставів, зокрема температурний і газовий режими, гідрохімічні показники та стан розвитку природної кормової бази.
З метою вивчення впливу нетрадиційних компонентів у складі кормів для годівлі цьоголіток і дволіток коропа на їх ріст, рибопродуктивність ставів, затрати корму, фізіологічний стан і біохімічний склад м'яса, а також вартість рибної продукції проводились дослідження з врахуванням методичних вказівок Ю.О. Желтова і М.А. Щербини [47, 48, 184]. Загальну схему досліджень за темою дисертації подано на рис. 2.2.
Основні рибогосподарські дослідження проведені у відповідності з загальноприйнятими в рибництві методами, зокрема:
- проби води для гідрохімічного аналізу відбирали щомісяця на витоці з ставів і обробляли за методиками, запропонованими Альокіним О.А. [ 2];
- температуру води в ставах вимірювали термометром Рутнера тричі на добу впродовж вегетаційного сезону, одночасно з цим визначали температуру повітря;
- вміст розчиненого у воді кисню визначали методом Вінклера 1 раз у 2-3 дні;
- вивчення природної кормової бази дослідних ставів проводили за загальновизнаними методами [ 45,61,95]. Гідробіологічні проби фіксували 4 %-ним розчином формаліну.
Визначення якісного складу зоопланктонних організмів проводили згідно визначників [61, 79, 92]. Біомасу зоопланктерів визначали за таблицями індивідуальних мас організмів [19].
Пшенична
барда
Рис. 2.2. Загальна схема досліджень
Проби зообентосу відбирали дночерпачем Екмана-Берджі. Загальну кількість відібраних організмів зообентосу ділили на основні групи, просушували на фільтрувальному папері і зважували на торзійних терезах.
Для визначення первинної продукції та деструкції фітопланктону був застосований скляночний метод у кисневій модифікації із цілодобовою експозицією [ 152 ].
Темп росту риб різного віку аналізували, керуючись методиками, прийнятими в іхтіологічних дослідженнях [ 119, 175]. Контрольні лови цьоголіток та дволіток проводили щодекадно.
При осінньому облові дослідних і контрольних ставів визначали кількість, загальну і середню масу дволіток коропа. По 6 риб з кожної групи використовували для дослідження фізіологічного стану і біохімічного складу м'яса. При цьому у крові риб визначали кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну, у сироватці крові - загальний вміст білків і співвідношення окремих їх фракцій, у м'язах з верхньої передньої частини тіла - загальний вміст білків і ліпідів та їх жирнокислотний склад, вміст окремих класів ліпідів, вітамінів А і Е.
Гематологічні дослідження. Відбір та обробку гематологічних проб проводили за загальноприйнятими методиками [27,54]. Концентрацію гемоглобіну крові визначали гемоглобінціанідним методом, кількість еритроцитів - за допомогою гемоцитометра ГЦМК-3. Загальний білок сироватки крові визначали на рефрактометрі ІРФ-22, фракційний склад його - шляхом електрофорезу на пластинках із поліакриламідного гелю і фотометрії на апараті розшифровування фореграм АРФ-1. Сумарну резистентність еритроцитів вивчали за методикою Г.А. Терськова і І.І. Гітельзона [143]. Бактерицидну активність сироватки крові (БАСК) визначали за рекомендацією Е.В. Компанця [66].
Визначення загального вмісту білків у м'язах коропа. Загальний вміст білків у м'язах риб визначали біуретовим методом після екстракції ліпідів [109]. Інтенсивність забарвлення визначали на спектрофотометрі "Specol 220" (Німеччина) при довжині хвилі 750 нм.
Визначення загального вмісту ліпідів. Ліпіди з м'язів риб екстрагували сумішшю хлороформ-метанолу у відношенні 2:1 за методом Фолча [66]. Неліпідні домішки з екстракту видаляли шляхом його промивання 0,