РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
В основу роботи покладені результати наукових досліджень проведених протягом
1982 – 2003 років на рисових чеках та озері Круглому, підпорядкованих
Херсонської рибоводно-меліоративної станції Голопристанського району
Херсонської області, досліджень 1999-2003 року, проведених в Одеській області
на лиманах Дніпровсько-Дністровського межиріччя: Куяльницькому, Дофіновському,
Хаджибейському, Тилигульському, озерах Кругле, Довге, Тафія, Круглозерне
Голопристанського і Устричне Скадовського району, що на Херсонщині, озерах
Кругле, Купанка, Краснопере, Довге, Красне Бердянського району Запорізької
області.
Тилігульський лиман (рис. 1) знаходиться на кордоні Одеської і Миколаївської
областей і відноситься до найбільш крупних солоних лиманів Причорномор’я. Його
довжина становить 60 км, найбільша ширина – 4,5 км, площа – 15 тис. га. Об’єм
води, при середньому наповнені чаші Тилігульського лиману складає 0,555 кмі.
Середня відмітка рівня води в лимані на 40 – 50 см нижча рівня моря.
Поля вітрових течій, в основному, в Тилігульському лимані дуже складні.
Конфігурація лиману, складний рельєф дна, наявність значної кількості кос та
інші фактори зумовлюють формування багаточисельних циркуляційних течій при
любому напрямку вітру, що сприятливо впливає на перемішування глибинних та
поверхневих вод. Тилігульський лиман характеризується уповільненим водообміном,
який забезпечується мінімальним притоком поверхневих вод (29 млн. мі) з річки
Тилігул, та інших малих річок, які пересихають влітку, опадами (50 млн. мі) та
притоком морської води (14 млн. мі) по каналу лиман-море. Головні витрати на
випаровування складають 93 млн. мі. Коефіцієнт зовнішнього водообміну - 0,17.
Цей лиман самий глибокий з усіх лиманів регіону, найбільша глибина в ньому
сягає 21,2 м, при середній глибині 3 м.
Хаджибейський Тилігульський
Куяльницький Дофіновський
Рисунок 1. Карта – схема лиманів Дніпровсько-Дністровського
межиріччя.
I – V – зони;
0 1 – 27 – станції.
Тилігульський лиман відноситься до водойм закритого типу і відділений від моря
піщаним пересипом шириною 5 – 6 км. Зв’язок лиману з морем здійснюється за
допомогою штучного каналу довжиною 4 км і шириною 20 – 30 м [12].
Дофіновський лиман (рис.1) розташований в 28 км до сходу від міста Одеси.
Довжина лиману – 7,5 км, максимальна ширина 1,9 км, мінімальна – 0,3 км, площа
водного дзеркала складає 600 га. Це самий мілководний лиман з усіх лиманів
північно-західного Причорномор’я. Його середня глибина складає біля 0,5 м,
максимальна – 1,2 м. В Дофіновському лимані об’єм води коливається від 14 до 16
млн. мі, в середньому складає 15 млн. мі [12]. Рівень води в лимані тісно
пов’язаний з рівнем моря та вітровим режимом. В багатоводні роки в період
весняної повені рівень води в лимані перевищував рівень в морі більш чим на 0,5
м, після чого, відбувався порив коси. В засушливі роки, при відсутності зв’язку
з морем проходило майже повне висихання лиману. В 2002 році в пересипу
прокладено дренажний трубопровід діаметром 80 см, який забезпечує постійний
зв’язок лиману з морем.
Динаміка водних мас пов’язана з вітровими течіями, швидкість яких може сягати 2
– 6 см/хв.
Загальна площа водозбору Дофіновського лиману дорівнює 160 кмІ, але біля 70% її
відрізано від лиману дамбами. Від моря лиман відокремлений піщаним пересипом
довжиною 800 м і шириною 80 – 130 м, по якому прокладено обловно-запускний
канал.
Дно лиману вкрите муло-піщаними відкладеннями (сірі та чорні мули) які
складаються з глинистих часток. В передвоєнні роки, при виникненні пересипу в
лиман поступав з моря пісок, який відклався у вигляді коси, що протяглася в
західно-східному напрямку і розділила лиман на дві частини.
Хаджибейський лиман (рис. 1) знаходиться в районі міста Одеси і розташований в
долині річки Малий Куяльник. Лиман відділений від моря піщаним пересипом.
Довжина лиману 33 км, ширина від 0,5 до 3,5 км, середня глибина 5 м.
Глибини лиману розподілені нерівномірно. Північна частина більш мілководна.
Максимальна глибина північної частини 7,5 м, південної 13,5. Площа мілководь з
глибинами до 2 м – 25,4 км. На період проведення наукових досліджень площа
водного дзеркала Хаджибейського лиману складала 75 кмІ.
Куяльницький лиман (рис. 1) від Чорного моря разом з Хаджибейським відділений
єдиним пересипом довжиною біля 7,5 км. Площа водозбору лиману становить 2147
кмІ, довжина 25 – 30 км, максимальна ширина 2,5 кмІ, мінімальна – 0,2 км.
Максимальна глибина – 4м, середня 1,0 – 3,9. Площа лиману залежить від режиму
водності і складає 40 – 116 кмІ, а об’єм відповідно 200 – 600 млн.мі. За
результатами проведених наукових досліджень площа лиману у 2002 – 2003 році
складала 65 кмІ.
Озеро Кругле (рис. 2), розташоване в 40 км від міста Гола Пристань Херсонської
області в південно-західному напрямку. Його акваторія безпосередньо прилегла до
Тендрівської затоки Чорного моря і відокремлена від неї вузькою смугою суші
шириною 100 м, через яку в окремі періоди року може поступати морська вода.
Площа озера – 145 га. Переважають глибини 1,5 – 2 м, дно рівне без помітних
лощин, є ділянки з значними муловими відкладеннями.
Біля озера Кругле знаходиться система (12,6 га) рисових чеків, пристосованих
під вирощувальні стави.
Озеро Довге знаходиться в безпосередній близькості від озера Круглого і до 1972
року було поєднано з ним каналом, який зникнув в зв’язку зі скороченням водного
стоку в озера-акумулятори. Площа озера до 2001 року становила 157 га, а в
зв’язку з перерозподілом іригаційного стоку пост