РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФІЛАКТИКИ НАРКОМАНІЇ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ У ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
2.1. Обґрунтування педагогічних умов профілактики наркоманії у виховному процесі загальноосвітньої школи
Організація профілактики наркоманії у виховному процесі загальноосвітньої школи передбачає розробку педагогічної стратегії. При цьому ми враховуємо результати аналізу наукових досліджень із педагогіки, психології, соціології, медицини, юриспруденції, який показав, що можливість неприйняття людиною негативних впливів середовища є рисою, яка має бути притаманна кожному індивіду.
Узагальнивши результати досліджень, ми виявили, що підлітки, які мають високий рівень несприйнятливості до вживання наркотиків, володіють наступними загальними якостями:
- у цих школярів низькі показники психологічної сугестивності, тобто вони мають високий рівень життєстійкості, оптимізму;
- володіють (часто несвідомо, інтуїтивно) своїми індивідуально-психологічними, досить конструктивними способами подолання стресових переживань і конфліктних ситуацій, уміють без напруги спілкуватися, упевнені в собі, розумні й розважливі;
- прагнуть і здатні задовольняти інтерес і цікавість до різноманітних сфер життя, минаючи утрату свідомого контролю, а якщо таке відбувається, вміють усвідомлювати це, здатні до більш-менш адекватної самооцінки, тобто здатністю до рефлексії.
Звідси стають зрозумілими основні базові напрями ефективної психопрофілактичної і педагогічної роботи з підлітками. Вони включають: розумне й тактовне ставлення до дітей, розвиток любові до праці, відповідальності, цілеспрямованості, уміння адекватно поводитися у різноманітних життєвих ситуаціях.
Підліткова стресопрофілактика передбачає не стільки нейтралізацію стресових факторів, що впливають з усіх боків на підлітка (часто нейтралізація чи виключення цих факторів бувають просто неможливими, наприклад, такі, як стосунки в родині, житлові, матеріальні умови життя підлітка, соціальне оточення), а навчання, виховання і розвиток у ньому здатності до самостійного, цивілізованого, психологічно ефективного способу їх подолання, а також свідомої психологічної саморегуляції; зниження сугестивності в процесі психоактивних тренінгів і психокорекційних вправ; психологічна корекція властивих підліткам цікавості й інтересу до нездорових переживань особливих станів свідомості способами, що розкривають позитивний особистісний потенціал на основі сенсомоторної активності (аутотренінги, тренінги).
Усі ці напрями роботи можуть бути організовані при достатній грамотності педагогічного колективу школи, педагогізації батьків. Профілактику наркоманії необхідно будувати у межах виховного процесу загальноосвітньої школи, що визначається як "динамічні, цілеспрямовані виховні взаємовпливи, перебіг яких відбувається у певному порядку в конкретних часових, просторових і соціальних умовах, які детермінують зміни індивідів і колективів" [144: 76-77]. Складовою виховного процесу є виховні ситуації, під якими ми розуміємо стан процесу виховання у певний момент педагогічної взаємодії вихователя й вихованців, у певний відрізок часу, в конкретних об'єктивних і суб'єктивних умовах.
Процес виховання [145: 8-9] - це не стихійне або хаотичне явище, він підпорядкований діалектичним закономірностям і має свою структуру, включає в себе компоненти, які мають діалектичну обумовленість. Дитина вступає у соціальну систему, в якій уже склалися певні правила, норми діяльності. Потреби підлітка вимагають дотримання цих правил дій, щоб досягти бажаного успіху. Це початковий етап входження в систему виховного впливу. Але уже на цьому етапі діє стимулююча сила у вигляді потреб, особливостей життєвої поведінки. Почуттям, стійким емоційним відношенням людини до явищ дійсності, що відображають значення цих явищ у зв'язку з її потребами й можливостями, належить важливе місце у процесі виховання, адже почуття є джерелом багатства й глибини поведінки людини. Почуття сприяють трансформації певних дій особистості зі сфери розумового сприймання у сферу емоційних переживань, що робить їх стійкими, сприяють активізації психічних процесів і виступають суттєвою передумовою переконань, що виражають інтелектуально-емоційне ставлення суб'єкта до будь-якого знання.
За О. Пилипенком [147: 7], педагогічну профілактику необхідно здійснювати проти тих відхилень, які підлітки найменше приховують: паління, вживання алкоголю, одночасно розповсюджуючи профілактичний вплив на латентні відхилення. Таким чином, у подальшому ми будемо використовувати робочий термін "наркотичні речовини" для визначення різних видів наркотиків, вживання яких веде до захворювання на наркоманію й профілактику яких ми проводимо.
Превентивне виховання, що буквально означає "попередження", ми розуміємо як комплексний цілеспрямований вплив на особистість у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямованої на фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток особистості, вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику й корекцію асоціальних проявів у поведінці дітей і молоді, на їх допомогу й захист [174: 45].
Невід'ємною складовою превентивного виховання є "здоровий спосіб життя", тобто процес формування у дітей усвідомлення шкоди наркотичного, токсичного, алкогольно-нікотинового отруєння організму і психіки, розвитку морально-естетичної відрази та протидії пияцтву, курінню, наркотикам.
Зміст такої роботи будується на ствердженні ідеалу й норм здорового, гармонійного та щасливого життя кожного підлітка, а засобами є переконання та організація різноманітної діяльності дітей, в тому числі й відпочинкової, а також спілкування та особистий вплив, приклад учителів, батьків, інших дорослих [174: 26].
На думку М. Фіцули, "тривале й систематичне дотримання встановленого порядку виробляє в учнів звичку виконувати правила поведінки, норми моралі й законів, формує повагу до інтересів особистос