РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДВИЩЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА РОДИННИХ ТРАДИЦІЯХ
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
78
2.1. Підвищення компетентності вчителів щодо виховання учнів на родинних
традиціях українського народу
78
2.2. Зміст і методика виховання учнів початкових класів на родинних традиціях
українського народу
91
2.3. Взаємодія сім’ї і школи у вихованні дітей молодшого шкільного віку на
засадах народної педагогіки
121
2.4.Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи
144
Висновки до розділу 2
149
ВИСНОВКИ
151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
156
ДОДАТКИ
172
В С Т У П
Зміна виховних цілей і завдань на сучасному етапі розвитку українського
суспільства на перший план висуває формування у молодих поколінь національних
ідеалів, національної свідомості, патріотизму, морально-поведінкових норм. З
огляду на це, надзвичайної актуальності й важливого значення набуває проблема
виховання дітей на родинних традиціях українського народу, які містять багатий,
накопичений віками матеріал і є відображенням народної психології, філософії,
ідеології, характеру.
На важливості звернення до національних традицій українського народу
наголошується в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті,
Національний програмах “Діти України” та “Українська родина“, чинному
законодавстві й концепціях, що стосуються діяльності загальноосвітніх
навчальних закладів у плані виховання молодих поколінь.
Аналіз традицій українського народу в історичному розвитку суспільства
знаходимо в спадщині відомих етнографів, істориків, педагогів Г. Ващенка, Ф.
Вовка, О. Воропая, О. Духновича, І. Огієнка, С. Русової, Г. Сковороди, В.
Сухомлинського, К. Ушинського, П. Чубинського, Т. Шевченка.
Теоретичні й прикладні засади українського народознавства розкриті в працях П.
Ігнатенка, П. Кононенка, В. Кузя, Т. Мацейків, С. Павлюка, Ю. Руденка, М.
Стельмаховича, Є. Сявавко та ін.
На сьогодні захищенні дисертаційні роботи, присвячені висвітленню системного
підходу до формування національних і загальнолюдських моральних цінностей в
українській етнопедагогіці (О. Ярмоленко), розвитку творчої активності
старшокласників у діяльності фольклорно-етнографічних об’єднань (Н. Соломко),
впровадженню художньої народної творчості в процес навчальної і позакласної
роботи з молодшими підлітками (С. Горбатенко), можливостям використанням
фольклору, народних традицій у моральному вихованні учнів (В. Люрина, Ю.
Підборська), педагогічним умовам виховання поваги до батьків на традиціях
українського народу (Л. Повалій) та ін.
Ці питання певним чином відображені в змісті навчальних програм і підручників,
мають місце при проведенні виховних заходів у загальноосвітній школі.
Психолого-педагогічні аспекти виховання особистості в сучасних умовах
розбудови Української держави досліджуються І. Бехом, А. Бойком, О.
Вишневським, Ю. Гапоном, І. Зязюном та ін.
Проблеми різних аспектів родинного виховання, його особливості, тенденції і
пріоритети, обгрунтування можливостей звернення у цьому процесі до прогресивних
ідей народної педагогіки знаходимо в роботах Т. Алєксєєнко, О. Докукіної, Т.
Кравченко, В. Постового, О. Хромової. Аналізуючи стан вихованості дітей різного
віку, проводячи умовні паралелі між традиційним і нинішнім впливом сім’ї на
формування дитячої особистості, дослідники доводять доцільність трансформації
народних традицій у сучасну родину з метою підвищення ефективності її виховного
потенціалу.
Разом з тим, проведений аналіз літературних джерел засвідчує, що проблема
виховання дітей молодшого шкільного віку на родинних традиціях українського
народу ще не набула належного висвітлення. Зміст навчальних дисциплін подає
окремі зразки народної творчості, які найчастіше сприймаються і засвоюються
учнями на репродуктивному рівні, а знання мають фрагментарний характер. Шкільні
виховні заходи народознавчого плану відзначаються побутово-розважальним
спрямуванням, не знаходячи у дітей внутрішнього емоційного схвалення та
сприйняття на особистісному рівні.
Не може виконати цього важливого завдання і сім’я, що перебуває, як і все
українське суспільство, в кризовому стані, надаючи перевагу матеріальним
цінностям перед духовними. Традиції батьків і дідів забуваються, замінюючись
сурогатом ідей, що надходять з екранів телевізорів, пропагуються в пресі та
через радіомовлення. Особливо потерпають від цього діти молодшого шкільного
віку, в яких ще не сформовані стійкі особистісні риси, відсутні знання, вміння
й навички, котрі могли б допомогти їм протистояти негативному впливу соціуму,
надаючи перевагу дійсним цінностям та життєвим орієнтирам.
Усе це зумовлює виникнення суперечностей між потребами у формуванні
особистості, якій властиві певні моральні риси та дійсним станом національного
виховання дітей. Зважаючи на соціальну й психолого-педагогічну значущість
проблеми виховання учнів початкових класів на родинних традиціях українського
народу, недостатність її розробки в теорії та практиці нами була визначена тема
дисертаційного дослідження: “Виховання учнів початкових класів
загальноосвітньої школи на родинних традиціях українського народу”.
Тема дисертації є складовою планової тематики лабораторії сімейного виховання
Інституту проблем виховання “Зміст, форми і методи виховної діяльності сім’ї у
сучасних умовах”. Номер державної реєстрації 0198U008205. Тема затверджена
Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в
Україні (протокол № 4 від 23.05.2001 року).
Об’єкт дослідження - навчально-виховний