РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТІСНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ
МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
2.1 Соціально-професійні особливості розвитку самореалізації майбутнього
вчителя
Усі форми активності живих істот можна розглядати як різні форми
самоствердження й самовираження, тобто їх самореалізації. Такий підхід щодо
особливостей вияву особистісної самореалізації майбутнього вчителя дає
можливість зіставити всі конкретні вияви особистісної самореалізації
майбутнього вчителя у процесі його професійної підготовки. Він сприяє розподілу
діяльності на складові (види) й дає змогу оцінювати реальні досягнення
студентів у кожному із цих видів у загальному контексті особистісної
самореалізації.
Особистісна самореалiзацiя вчителя – не одномоментний акт, а процес, який
стимулює розвиток особистостi на всьому її життєвому шляху. Самореалiзуючись,
особистiсть вчителя розвивається. На пiдтвердження цього є те, що в процесi
самореалiзацiї особистiсть ставить перед собою конкретнi цiлi, досягнення яких
слугує показником поступального розвитку її соціально-професійної зрiлостi.
Без цього важко робити аналіз розвитку особистісної самореалізації майбутнього
вчителя. Констатація наявності у студентів потреби в праці, пізнанні та
спілкуванні зумовлюється реалізацією у самоствердженні й самовираженні
конкретної особистості та її оточення.
Звідси визначальними характеристиками особистісної самореалізації майбутнього
вчителя є самоствердження і самовираження. Без названих показників неможливо
робити досконалий аналiз формування складових особистісної самореалізації
майбутнього вчителя. Критерiї формування складових особистісної самореалізації
у соціально-педагогічному дослiдженнi будуються з урахуванням самооцiнки
особистостi та об’єктивних даних експертiв.
Особистісна самореалiзацiя майбутнього вчителя – складний психосоцiальний
механiзм, у якому вiн реалiзує прагнення до цiлеспрямованої взаємодiї iз
соцiальним середовищем, з найближчим безпосереднiм оточенням.
У процесi самореалiзацiї майбутній учитель встановлює взаємостосунки з
оточенням – колегами, вихованцями. Найбiльш важливим у цьому процесi є вмiння
вчителя володiти собою, своїми здiбностями, iнтересами, потребами, цiлями. Перш
нiж оволодiти своїми здiбностями, необхiдно знати, якi вони та в чому полягають
їхні відмінності від здібностей інших людей. Усвідомлення майбутнім учителем
свого “Я” з усiма його особливостями є однією iз функцiй особистісної
самореалiзацiї. Результат усвiдомлення завжди містить у собі оцiнку
особистiсного свого “Я”.
Ще одна функцiя особистісної самореалiзацiї майбутнього вчителя полягає у
стимулюваннi процесу розвитку особистостi, а вiдповiдно i її якiсних
характеристик. Особистісна самореалізація здiйснюється лише в тому разі, коли
студент залучений до такої дiяльності, яка викликає бажання розвиватися,
змiнюватися. Тому здатнiсть самореалiзуватися, показувати свої досягнення ми
вважаємо одним із показників ефективного формування складових особистісної
самореалізації майбутнього вчителя.
Особистісна самореалiзацiя має змiстовнi зв’язки з iншими “утвореннями”
особистостi, в тому числi i з рiвнем домагань, які лежать в основі
відповідальності особи. Стiйкiсть та пiдвищення рiвня домагань пов’язана з
успiшнiстю особистісної самореалiзацiї майбутнього вчителя.
Для розуміння особливостей вияву особистісної самореалізації майбутнього
вчителя доцільно в процесі аналізу цього явища виокремлювати кiлька рiвнiв
становлення собистісної самореалiзацiї майбутнього вчителя. Здійснювати аналіз
особистісної самореалiзацiї згiдно з певним рiвнем її розвитку не означає
констатувати тільки наявнiсть або вiдсутнiсть у майбутнього вчителя прагнення
до самоствердження та самовираження.
Нами виділено три рівні становлення особистісної самореалізації майбутнього
вчителя. В основі виділення рівнів є кількісні та якісні їхні характеристики.
Перший рівень – репродуктивний. Зміст цього рівня становить ознайомлення
студента із особливостями та специфікою педагогічної діяльності, співвіднесення
себе із оточенням, відтворення навчального матеріалу на рівні знання чи
незнання. У межі цього рівня потрапляє хоч би одне із значень індексів
самовизначення чи активності. Числові значення проміжку від 1,6 до 2,50.
Другий рівень – соціально й професійно зорієнтований. Пояснюється особливостями
формування професійного світогляду, участю студента в суспільній діяльності,
виробленню у структурі особистості професійних умінь та навичок. Переваги має
соціальне самовизначення студента. Зумовлений числовим проміжком 2,51 – 4,0.
Третій рівень – проблемний. Числовий проміжок – 4,01 – 5,0. Студенти, що
потрапляють до цього проміжку, усвідомлюють себе як майбутнього вчителя й
відповідно до цього самоідентифікують себе.
Вони також виокремлюють педагогічні проблеми й орієнтуються у способах їх
розв’язання. Тут здійснюється органічне поєднання як соціальної активності, так
й соціального самовизначення особистості майбутнього вчителя.
У дослідженні особистісної самореалізації майбутнього вчителя ми також
розглядали якісний зміст критеріїв особистісної самореалізації на основі видів
участі студента в основних сферах його життєдіяльності:
Соціальне самовизначення:
- бажання оволодіти професією вчителя;
-докладання потенційних можливостей для досягнення зумовленої мети;
- розкриття особистісних спроможностей;
- вибір подальшої життєвої та професійної перспективи;
- сприймання себе та інших у соціально-професійному контексті середовища
життєдіяльності.
Соціальна активність:
- прагнення до активного вияву самореа
- Київ+380960830922