РОЗДІЛ II
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ОСІБ ПОХИЛОГО
ВІКУ
Констатуючий етап дослідження проводився з особами похилого віку, які
проживають у м. Тернополі та Тернопільській області, а також у Петриківському
обласному комунальному геріатричному будинку-інтернаті Тернопільської області
(далі – Петриківський геріатричний будинок-інтернат).
Констатуючий експеримент проводився за наступною схемою: 1) пілотажний; 2)
власне констатуючий експеримент; 3) опрацювання отриманих даних.
Напочатку, на основі аналізу сучасних наукових досліджень у галузі
аксіопсихології, геронтопсихології та психодіагностики здійснювався підбір
методів та методик. Їх апробація проводилася з мешканцями Петриківського
геріатричного будинку-інтернату. На основі отриманих даних розроблено комплекс
методів для дослідження ціннісно-смислової сфери пенсіонерів.
Далі, використовуючи дані пілотажного експерименту, проводився збір інформації
за допомогою відповідних методик, бесіди та спостереження. У констатуючому
експерименті загалом взяли участь 285 осіб віком 55 – 65років (жінки) та 60 –
65 років (чоловіки). Обов’язковою умовою для підбору обстежуваних було
припинення професійної діяльності, що дало змогу визначити особливості
особистості та її підструктури сфери ціннісних орієнтацій у період “кризи
пенсійного віку”. Для мешканців петриківського геріатричного будинку-інтернату
додатковою умовою висувалася відсутність психічних захворювань.
Опрацювання отриманих даних піддавалося кількісному аналізу з використанням
методів математичної статистики: кореляційного аналізу (коефіцієнт кореляції
Пірсона), елементів клайк-аналізу, знаходження відмінностей за допомогою
t-критерію Стьюдента та якісному аналізу.
2.2. Організаційно-методичні засади експериментального дослідження ціннісної
сфери осіб похилого віку
Відомо, що у процесі збору тієї чи іншої інформації психологи використовують
різні методи оцінки. До них належать опитувальники, процедури оцінки поведінки,
проективні методи, характеристики, які дають інші люди, розповіді про самих
себе. Кожен метод має свої переваги і недоліки по відношенню до способів
одержання відповіді, надійності і валідності, підрахунку та інтерпретації. У
процесі пілотажного експерименту ми дійшли висновку, що не всі загальноприйняті
методи та методики можна ефективно застосовувати для дослідження осіб похилого
віку (див. дод. А).
Звернемося до аналізу діагностичних підходів при вивченні ціннісної сфери.
Структурна складність ціннісно-смислової сфери особи потребує системного
підходу до психодіагностичного обґрунтування її складових, що є одним із
завдань нашого дослідження.
Отже, проблема формування та розвитку ціннісно-смислової сфери особистості
актуальна як у ракурсі теоретичних розвідок [87; 108; 218], так і у практичній
реалізації в системі інноваційних освітніх та соціально-педагогічних технологій
[22; 23; 29]. У підґрунті обох концептів покладені психодіагностичні методи
дослідження ціннісно-смислової сфери особистості, що репрезентують
соціально-психологічний та внутрішньо-особистісний індивідуальний рівні вияву
смисложиттєвих орієнтацій.
У сучасній психології виділилися такі підходи до вивчення ціннісно-смислової
сфери особистості: експериментальний, психометричний, проективний,
психосемантичний, якісно-феноменологічний. Один з них, беручи до уваги
надзвичайну складність феномену, не в змозі охопити ціннісно-смислову
реальність загалом, тому для її емпіричного обґрунтування, керуючись принципом
взаємодоповнення, слід застосовувати комплексну дослідницьку стратегію та різні
методики.
Психометричний підхід діагностує кількісну міру смислової наповненості життя. У
його підґрунті знаходиться класична методика – тест “Мета у житті” Джеймса
Крамбо і Леонарда Махоліка. Тест був розроблений на основі теорії прагнення до
смислу і логотерапії В. Франкла [204], використовувася для емпіричної
валідизації уявлень про екзистенційний вакуум та ноогенні неврози. Життєву мету
автори інтерпретують як переживання індивідом онтологічної значущості життя.
Поряд з цією методикою Дж. Крамбо розробив “Шкалу пошуку смисложиттєвих цілей”
для вимірювання сили відповідних мотиваційних тенденцій. Російський вчений
Д. О. Леонтьєв адаптував обидві методики, але через низькі психометричні
характеристики шкали остання не використовується. Методика “Мета в житті”, що
спочатку одержала назву “Тест осмисленості життя”, а після виявлення її
внутрішньої факторної структури – “Смисложиттєві орієнтації” (далі – СЖО), –
психометрично надійна та багата у змістовному відношенні. Тест СЖО є адекватною
методикою для вивчення сенсожиттєвих орієнтирів особистості і може
використовуватися для психометричного дослідження внутрішнього світу людини.
У форматі психосемантичного підходу сам суб’єкт є носієм смислового,
семантичного простору. Прочитування особистісних смислів дає змогу
реконструювати свідомість випробуваного. Основна проблема полягає у тому, що
психосемантичне та життєво-психологічне розуміння смислу не збігається. Даний
підхід репрезентує методика ціннісного спектру Д. О. Леонтьєва [106, с.313], що
належить до категорії репертуарних решіток із заданими конструктами
(універсальними буттєвими цінностями із списку А. Маслоу [125]). Таким способом
можна виявити домінуючі суб’єктивні цінності та сенсожиттєві орієнтації
суб’єкта.
Значною мірою проблема діагностики ціннісно-смислової сфери людини як
індивідуальності розв’язується у парадигмі якісно-феноменологічного підходу, що
спрямований на фактичний збір інформації і не стосує
- Київ+380960830922