РОЗДІЛ 2
Емпіричне дослідження взаємозв’язку психологічних особливостей спілкування в
мережі “Internet” та процесу соціалізації студентської молоді
2.1. Основні методи та організація емпіричного дослідження
Комунікація, опосередкована різноманітними технічними засобами, відіграє значну
роль у становленні сучасної особистості, вносить суттєві корективи у стиль її
поведінки, діяльності, життя. Сучасна людина, опановуючи технічні засоби
комунікації, постає перед необхідністю оволодіння цілою низкою нових галузей
знань з експлуатації обчислювальної техніки, зміни традиційних методів
діяльності, що деколи тягне за собою неприйняття комп’ютерів. Крім того,
відмінна від звичної людям мова символів для спілкування з комп’ютером може
породжувати небажання долати організаційні труднощі налагодження зв’язків із
комп’ютером, що може супроводжуватися так званим “феноменом комп’ютерної
тривожності” (О.В. Дороніна) [79, 69].
Проблеми у вирішенні цих завдань можуть супроводжуватися зниженням можливостей
успішної життєдіяльності людини в майбутньому, а у деяких видах професійної
діяльності – вже зараз. Однак зараз, коли інформатизація у нашому суспільстві
ще не досягла достатньо високого рівня, ці впливи можуть бути ще не досить
помітними, хоча вже сьогодні прослідковуються виразні тенденції орієнтування
передових спеціалістів в гуманітарних галузях на використання комп’ютерних
технологій з метою інформаційного обміну. Крім того, комунікація в мережі
Інтернет вже давно вийшла за межі суто фахового спілкування. Різноманітність
галузей застосування віртуального інформаційного середовища настільки зросла,
що вже важко піддається систематизації. Інтернет увійшов у сфери дозвілля,
хобі, простого проведення часу тощо, ставши не тільки сховищем інформації або
системою обміну знаннями, а середовищем існування цілої субкультури із власними
правилами, законами, нормами та традиціями.
На сьогодні існує цілий комплекс технологічних проблем експериментального
вивчення процесів соціалізації користувачів мережі Інтернет всередині самого її
віртуального інформаційно-комунікативного простору, які здатні значно
утруднити, або й зробити неможливим отримання науково достовірних результатів.
Це обумовлено перш за все тим, що технічні можливості мережі Інтернет не
дозволяють здійснити наступні необхідні для проведення емпіричного дослідження
процедури (А.Є. Жичкіна):
Отримати достовірні паспортні дані респондентів, що проходять опитування через
мережу Інтернет.
Проконтролювати процес опитування з метою дотримання вимог процедури тестування
(час проведення дослідження, порядок заповнення бланків анкет та тестових
опитувальників тощо, відсутність можливості у опитуваного задати питання
експериментаторові тощо).
Запобігти багатократному проходженню опитування однією особою.
Визначити фізичну локалізацію опитуваного [83].
Перший та другий чинники можуть спонукати (можливо, безпідставно) довіряти
щирості опитуваних відносно наданих ними паспортних та діагностичних даних, що
може поставити під сумнів достовірність результатів дослідження, оскільки
опитувальник у веб-формі може бути заповнений респондентом, котра за віком,
освітою чи іншими даними не підходить під параметри об’єктів дослідження. Крім
того, розміщення матеріалів опитування на певних конкретних сайтах може знизити
(або й нівелювати) репрезентативність вибірки внаслідок вимушеного її звуження
до розмірів аудиторії даного сайту та використання результатів тільки т. зв.
“self-selected” респондентів – тих, хто відгукнувся, “сам себе вибрав”
(О.Н. Арестова, Л.Н. Бабанін, А.Є. Войскунський, А.Є. Жичкіна) [23; 83]. Тому в
даному випадку вибірка може бути нерепрезентативна відносно генеральної
сукупності (О.Є. Жичкіна) [83].
Третій чинник створює проблему можливості багаторазового дублювання
одноманітних результатів опитування, що тягне порушення достовірності
результатів опитування по вибірці.
Четвертий аспект створює проблему відповідності приналежності респондента
регіонові, який заданий в умовах дослідження – в нашому випадку України.
Недотримання даної умови може потягнути за собою сукупну обробку діагностичних
даних, отриманих від представників різних культур, що теж може негативно
позначитись на достовірності даних.
Вивчення особливостей опосередкованого комп’ютерними мережами спілкування в
лабораторних умовах має певні недоліки, які можуть нівелювати достовірність
дослідження. Як стверджує А.Є. Жичкіна, у разі проведення лабораторного
експерименту немає можливості створити для опитуваних умови, максимально
наближені до звичних користувачам [83]. Тобто, може бути порушена екологічна
валідність експерименту. Виходячи з наявних умов і можливостей, дослідження
було проведено серед студентів в їх реальному, повсякденному середовищі.
З огляду на описані вище труднощі, у дисертаційному дослідженні було
використано експериментальний план типу “ex-post-facto” [81, 138] (за
теоретичними розробками Т.Д. Кука і Д.Т. Кемпбелла [242] та схемою Ф.С. Чейза).
Його суть полягає в тому, що експериментатор сам не діє на піддослідних. В
якості незалежної змінної виступає деяка реальна подія в житті досліджуваних (в
нашому випадку – спілкування в мережі Інтернет). Залежною змінною є результат
впливу даної події чи процесу на піддослідних (особливості перебігу процесу
соціалізації студентів та показники їх соціалізованості). Відбирається група
піддослідних, що була піддана впливові, і група, що не піддавалася йому. Потім
відбувається діагностика параметрів залежної змінної у представників
експериментальної та контрольної груп. Дані, отримані в результаті тестування,
з
- Київ+380960830922