РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ, УМОВИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об’єкти дослідження
Об’єктами досліджень були рослини кавуна, добрива, стимулятори росту, чорнозем
типовий Лісостепу України.
Всі столові сорти кавуна, розповсюджені в Україні – однорічні рослини. При
нормальних умовах вирощування вони розвивають потужну кореневу систему і
набирають значну вегетативну масу. Вегетативна маса складається з пагонів
першого, другого і третього порядків. Довжина пагону першого порядку сягає в
середньому 2-3 м, а за великої площі живлення – 5 м і більше. Сумарна довжина
всіх пагонів на одній рослині в період масового цвітіння жіночих квіток і
плодоутворення складає 30-35 м. Кожний пагін в цей період приростає за добу на
15-20 см, а в сумі на 2 м. В процесі росту пагонів на них формується розсічене
листя сіро-зеленого кольору. Однак буває і цільнокрає листя. Кількість їх на
одній рослині в залежності від сорту і умов вирощування коливається від 280 до
2150. В пазухах листків, починаючи з 7-9-го, утворюються квітки, спочатку
чоловічі ) у пізніх сортів вони утворюються в пазухах 12-17 листків), а потім –
жіночі. Чоловічі квітки мають тільки пиляки, жіночі, як правило – і маточку і
пиляки, тобто вони гермафродитні.
Кавун – рослина перехреснозапильна. В Україні розповсюджені в основному сорти з
гермафродитними квітками.
Після запліднення гермафродитної або чисто жіночої квітки зав’язується плід,
який формується за 30-45 днів. Плід – несправжня багатонасінна м’ясиста ягода з
3-4 плацентами. Форма плодів буває кулястою, овальною, еліпсоїдною,
циліндричною, грушоподібною, колір шкіри – чорний, білий, зелений, жовтий,
смугастий, колір м’якуша – яскраво-червоний, малиновий, рожевий, жовтий, білий,
консистенція м’якуша – зерниста, рихла, щільна, волокниста, смак м’якуша – від
дуже солодкого до кислого. Маса зрілого плоду у ранніх столових сортів
становить у середньому від 2 до 4 кг, у середньостиглих – 5-7, у пізніх – 8-10
кг. Кількість насіння у плоді залежить від особливостей сорту і кількості
запліднених сім’ябруньок під час цвітіння. Середня їх кількість – 400-500 шт.
на один плід. Маса 1000 насінин – від 45 до 150 г, колір – чорний, білий,
коричневий, з різними відтінками. Коренева система добре розвинена. Основна
маса коренів знаходиться в 30-сантиметровому орному шарі. Головний же корінь
може заглиблюватись до 1-1,5 м. В бік корені відходять на 1,2-2,5 м, іноді – на
4-5м. Добре розвинена коренева система однієї рослини кавуна охоплює до 10-15
м2 ґрунту, що обумовлює високу посухостійкість даної культури.
Характерна біологічна особливість кавуна – це вимогливість до
грунтово-кліматичних умов вирощування. Краще кавун вдається в Степу і Лісостепу
на легких суглинкових ґрунтах при достатній сумі ефективних температур і
опадів.
2.2. Грунтово-кліматичні умови проведення досліджень
Лісостепова зона в межах України займає площу 20,7 млн. га, або 34% загальної
площі. Лісостеп України в кліматичному і грунтово-бонітичному відношенні
поділяється на три частини: правобережну, лівобережну придніпровську низовину і
лівобережну Донецько-Сумську.
Харківська область відноситься до Лівобережного Лісостепу, до провінції
Лісостепу високого. В цю провінцію входять Полтавська, Харківська, Сумська
області і південно-східна частина Чернігівської області [55, 56].
Досліди проводили в дослідному господарстві „Мерефа” Інституту овочівництва і
баштанництва УААН, розташованого в 20 км на південь від м. Харкова.
Агрокліматичні умови зони Лівобережного Лісостепу України характеризуються
значною континентальністю клімату, що зростає з північного Заходу на південний
Схід, помірною і недостатньою вологістю з край нерівномірним випаданням опадів.
Сума опадів за рік коливається від 700 мм в західній частині до 420 мм на
Сході.
Температурний режим повітря обумовлюється сонячною радіацією. Річна амплітуда
коливань температур – 65-77°С. Абсолютний максимум температур повітря в липні –
самому теплому місяці року – сягає 33-39°С. Найбільші морози – 32-38°С бувають
у січні. Сума ефективних температур (вище 10°С) коливається від 2500°С на
Півночі до 2800°С на Півдні, що достатньо для визрівання сільськогосподарських
культур, у тому числі і кавуна.
Метеорологічні показники наведено на рисунках 2.1 і 2.2.
Сніговий покрив стійкий. Висота його звичайно буває 10-20 см, але в окремі зими
в лютому досягає 50 см.
Останні весняні приморозки спостерігаються на початку травня, перші осінні – в
кінці вересня. Безморозний період триває 165-200 днів.
Метеорологічні умови вегетаційних періодів в роки досліджень наведені в додатку
1. Вегетаційний період 2000 року характеризувався недостатньою кількістю опадів
в першій і другій декадах травня. Середньодобова температура повітря, на період
проведення посіву була на 2,9°С нижчою від багаторічної і становила 13,9°С. Все
це не сприяло отриманню дружніх та ранніх сходів.
В період цвітіння опадів випало на 68,5 мм більше проти середніх багаторічних
показників (141,8 проти 73,3 мм). Під час утворення зав’язі та початку
дозрівання плодів опадів не було. На цей період встановилась посушлива погода.
Так, в І та ІІ декадах серпня температура повітря перевищувала середні
багаторічні показники на 2,3-2,5°С.
В 2001 році погодні умови під час закладки дослідів були несприятливими. Посів
провели 10 травня. Різке зниження температури повітря – до 0°С, яке тривало до
кінця травня, привело до загибелі сходів рослин.
Сприятливі умови для пересіву кавуна склалися лише в середині другої декади
червня. На цей час середньодобова температура повітря становила 26,8°С,
відносна вологість повітря – 55%. Під час цвітіння (з 1 по 5 серпня)
встановилась жарка та посушлива п
- Київ+380960830922