РОЗДІЛ 2
ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ФОРМ НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
2. 1. Професійна підготовка студентів у сучасних умовах
В умовах науково-технічного прогресу, коли значно зростає роль суб’єктивного
фактора в розбудові нашого суспільства, проблема формування активної творчої
особистості є однією з найактуальніших у практиці вищих навчальних закладів.
Сучасний фахівець має бути підготовленим до активної творчої професійної та
соціальної діяльності, вміти самостійно добувати нові знання, оцінювати сучасні
економічні процеси, приймати професійні рішення, володіти навичками
організаторської та управлінської діяльності, впроваджувати передові
технології. Важливо, щоб мислення фахівця ХХІ століття було динамічним,
гнучким, позбавленим стереотипів.
Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті вимагає докорінної
перебудови вищої школи, тому перед викладачами стоїть проблема пошуку нових
ефективних технологій, форм, методів та засобів навчання, організації та
управління навчальним процесом. Саме тому в учбовий процес навчальних закладів
усе інтенсивніше впроваджуються нестандартні форми й методи проведення занять,
які забезпечують одержання глибоких знань, стимулюють пізнавальну діяльність
студентів, сприяють розвитку їх творчих здібностей. Запровадження будь-яких
інноваційних технологій у сфері освіти спрямоване на підвищення якісного рівня
підготовки спеціалістів.
Викладання – це процес творчий, і від того, наскільки він зрозумілий, які форми
й методи застосовує викладач, щоб студентам було цікаво, залежить результат
навчання. Сучасна освіта має можливість обирати як способи навчальної
діяльності, так і зміст навчання, на який впливають об’єктивні (потреби
суспільства у розвитку робочої сили; розвиток науки і техніки, що
супроводжуються появою нових ідей) та суб’єктивні (політика керівних сил
суспільства, методологічні позиції вчених) фактори. Саме тому важливо обрати
правильні шляхи, які допоможуть привести технологію навчання у відповідність із
технологією професійної сфери діяльності, в якій буде жити й працювати,
використовуючи при цьому отриманні знання, майбутній фахівець. Правильність
обраних шляхів залежить від формування критеріїв оптимальності навчального
процесу, в тому числі в коледжі. Предметна система, яка існує сьогодні і яка
включає в себе поділ навчальних дисциплін на цикли гуманітарної й
соціально-економічної, природничонаукової та загальноекономічної, професійної
та практичної підготовки, не розглядається в якості оптимальної. Предметна
система для майбутнього фахівця визначає зміст навчання, де кожен предмет має
свій сенс. Студенти вважають, що не всі навчальні дисципліни, які вони
вивчають, знадобляться в їх майбутній професії. До того часу, поки не буде
зрозумілий сенс кожної дисципліни, які вони вивчають, з погляду потреб
майбутньої професійної діяльності, ця проблема буде залишатися невирішеною. У
противному разі творчої активності з боку тих, кого навчають, не буде, -
стверджують Д. Н. Узнадзе, А. В. Філіпов та І. С. Якиманська [117 - 119].
Спосіб професійної діяльності в навчальному процесі ВНЗ може стати тим
стрижнем, навколо якого, додаючи сенсу всім без винятку дисциплінам, які
вивчаються, насамперед тим, що вивчаються на першому курсі, “розгортається”
зміст навчального процесу, спрямований на самоорганізацію знань студентів. Саме
на першому курсі, - підкреслюють Л. А. Кандибович, А. В. Петровський,
Є. С. Дубничук та інші, - необхідно сформувати у студентів ВНЗ уявлення про
майбутню професію, пов’язуючи при цьому майбутню професійну діяльність із
предметною системою навчання [73, 120 - 124].
Уява – це і є процес створення образів уявлень про те, що від навчання має
знадобитися в майбутній професійній діяльності. Але уявлення як образ
майбутнього є результатом, який студент опанує в процесі індивідуального
розвитку за визначених умов і за визначеними закономірностями. Розкриття цих
закономірностей і умов, засобів і конкретних способів діяльності – це завдання
безпосередньо психологічне, проте його вирішення відводиться правильно
організованому навчально-виховному процесу, який відповідає вимогам науки й
часу. Ефективним рішенням є те, яке, перетворюючи теоретичні знання на комплекс
критеріїв, що збагачують рівень професійної підготовленості майбутнього фахівця
[123], прояснює особливості різних форм професійної творчої діяльності,
проектує розвиток форми професійного уявлення, тобто формує процес “зображення“
майбутньої професії [125 – 128] і здатності кожного індивідуума до визначеної
ролі й місця кожного навчального предмета у формуванні майбутньої професійної
діяльності [124, 129 – 130].
Дослідження викладачів і психологів спрямовані на те, щоб процес “зображення” в
замкненому світі індивідуальної свідомості не виявився процесом із власними
критеріями зображення. Хоч зображення припускає індивідуальну психіку і за
визначених умов реалізується переважно через її можливості, воно до неї не може
бути зведене. Підходи Л. С. Виготського та його учнів, а також П. Я. Гальперіна
і його школи розглядають саму психіку людини як перетворену форму зовнішньої
предметної діяльності суспільного суб’єкта, як її необхідну приватну похідну,
що зберігає у своїй структурі та змісті риси трудової, колективної,
продуктивної, доцільної діяльності людини [129, 131]. Саме з цієї позиції
необхідно формувати у тих, кого навчають, зображення щодо майбутньої
професійної діяльності, виховуючи при цьому необхідні професійно важливі риси
сучасного спеціаліста шляхом
- Київ+380960830922