РОЗДІЛ 2
ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ АДАПТАЦІЇ ІНШОМОВНИХ
ЛЕКСИЧНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ У МОВІ І МОВЛЕННІ
Питання про визначення того, якою мірою те чи інше запозичення закріпилося і в
мові, і в мовленні, складне. Цілком очевидно, що процес освоєння запозичень
здійснюється поетапно, причому кожен етап характеризується своїми ознаками.
У нашому дослідженні основна увага приділяється з’ясуванню (наскільки це
можливо) комплексу лінгвальних диференційних ознак трьох основних етапів
освоєння іншомовних запозичень. Зважаючи на те, що взагалі неможливо оцінити
ступінь адаптації конкретного запозичення і його доцільність чи недоцільність
без урахування екстралінгвальних причин, необхідно окреслити свій підхід до
вибору таких причин.
2.1. Причини іншомовних запозичень і зв’язок цих причин із диференційними
ознаками запозичень
Екстралінгвальні та лінгвальні причини можуть розглядатися у діахронічному і
синхронічному аспектах, оскільки для кожної епохи характерним є свій набір
причин запозичення. Економічні, суспільно-політичні, культурні причини, наукові
винаходи властиві всім епохам. Так, економічний розвиток, що сприяє
встановленню ділових зв’язків між різними країнами, інтеграції, обміну
технологіями, прискорює запозичення нових реалій, нових речей, технологій, які
потребують нових назв у мові країни, що запозичує, або ж запозичень назв, які
були у мові-джерелі. Таким чином, виникає необхідність у називанні нової
реалії. При цьому слід зазначити, що нова назва повинна бути уніфікована, тобто
вона має бути зрозумілою усім носіям мови, що запозичує.
Культурологічні причини запозичення зумовлюються новими напрямками розвитку
художньої літератури, музики, живопису, скульптури, а також зміною ідеології
суспільства й удосконаленням моралі людини, етики людських стосунків.
Наукові причини запозичення базуються на нових відкриттях, винаходах, наукових
контактах із закордонними партнерами, вони пов’язані з поїздками,
конференціями, симпозіумами, з обміном студентами і викладачами.
Соціально-психологічними причинами запозичення є: 1) мода на запозичення; 2)
престижність іншомовного запозичення; 3) прагнення до евфемістичності (у
медичній та юридичній термінологіях).
Ці екстралінгвальні причини формують певні лінгвістичні тенденції, що сприяють
мовному запозиченню, яке виявляє себе у:
запозиченні назви разом із предметом, поняттям, реалією;
запозиченні слів для уточнення понять;
запозиченні синонімів до вже наявних у мові-рецепторі слів;
усуненні дублетності шляхом семантичної і стилістичної диференціації
синонімічних пар (якщо синоніми тотожні);
деталізації значень синонімів;
термінологізації запозичення слів.
Соціально-психологічні зовнішні причини – мода на іноземні мови, престижність
іншомовних слів – часто призводять до невиправданих запозичень і до засмічення
мови, яка запозичує. «Цей спрощений шлях некритичного, а інколи навіть
бездумного копіювання, який збіднює і власну наукову думку, і власну
термінологію, і національну ментальність загалом, часто, навпаки, ускладнює
розуміння і відтворення понять, окреслюючи їх механічними або модними
запозиченнями. Історія нашої мови переконливо свідчить, що українська мова, яка
завжди активно контактувала із спорідненим слов’янським, латинським,
германо-романським, тюркським мовним матеріалом, творчо використовуючи його для
своїх актуальних проблем, цілком спроможна гнучко й точно перекласти, по-своєму
осмислити і власними фонетико-морфологічними засобами відтворити те чи інше
запозичене поняття» [59: 3].
Досліджуваний період (кінець ХХ - початок ХХІ століття) харак-теризується
появою в українській мові великої кількості запозичень із англійської мови, а
також активізацією іншомовних слів англійського походження, які перебували в
українській мові на рівні одиниць пасивного словника, екзотизмів та екзонімів.
Екстралінгвальними причинами, що викликали таке бурхливе зростання запозичень,
головним чином із англійської мови, у цей період є:
І. Економічні причини:
докорінна зміна економічного устрою в Україні, формування відносин західного
типу;
зародження ринку, ринкових відносин, вивчення американського зразка ринкових
відносин і ринкової економіки;
зародження і поширення спільних підприємств, компаній;
інтеграція України у світову фінансову, банківську системи.
ІІ. Суспільно-політичні причини:
зміна надбудови у зв`язку із перебудовою політичної системи і зміною
економічного базису;
переорієнтація з комуністичної ідеології на демократизацію в усіх галузях
суспільного життя;
поява в Україні великої кількості партій, громадських рухів, які мають різні
погляди на розвиток України, відхід від авторитарного єдинодумства;
зростання громадської свідомості, активна участь у політичному житті країни, а
звідси інтерес до преси, новин, тенденція до запам’ятовування нових слів.
ІІІ. Культурні і культурно-побутові причини запозичення:
розвиток нових напрямків у художній літературі, кінематографі, театрі, музиці,
архітектурі, оформленні квартир, споруд, офісів;
культурні акції творчих колективів різних країн;
обмін художніми колективами, виставками;
туристичні поїздки;
зміни у ставленні до моди, бажання прилучитися до сфери моди, до нової
естетики;
поширення відео, обладнання відеоклубів і пунктів обміну відеопродукції;
активне культивування західного способу життя, зокрема через посередництво
фільмів різного плану та телепродукції;
вільний доступ до новинок західної поп-музики;
поява великої кількості чоловічих, жіночих, підліткових журналів за типом
західних видань;
поява у побуті нових реалій (побутові прилади, продукти, косметичні засоби).
IV. Наукові причини:
відкритість наукових досягнень,
- Київ+380960830922