Розділ 2
Глобалізаційні детермінанти національних інтересів
США
Національні інтереси Америки – оригінальне поняття в політичній лексиці, яке
фактично не має аналогів. Воно настільки неоднозначне, багатовимірне, наскільки
й однозначне, безапеляційне. Тим часом, це поняття становить суть американської
зовнішньої політики протягом понад два століття.
Традиційне і ситуативне у стратегії національних інтересів
Багатовимірний підхід до висвітлення теми дисертації обумовлює потребу
дослідження в цілісному форматі, тобто аналіз базових складових стратегії
зовнішньої політики США, що формувалася протягом понад двох століть і зазнає
відповідних коригувань на нинішньому складному етапі планетарних
трансформувань. Це не означає, що дисертант має намір опрацювати таку важливу з
усіх поглядів (найперше для розуміння та об’єктивної оцінки того, що нині
відбувається у світі) і таку хронологічно простягнуту тему. По-перше, через те,
що назагал проблеми зовнішньої політики та й власне її історії вже досить
широко і ґрунтовно вивчені багатьма зарубіжними та вітчизняними
суспільствознавцями (напр., С.Й.Аппатов, Є.Є.Камінський, Б.І.Канцелярук,
А.В.Дашкевич, О.В.Потєхін. Б.М.Гончар, І.А.Хижняк, І.М.Коваль, С.О.Шергін,
В.В.Глєбов, П.Я.Райнов, які присвятили свої наукові розвідки різним аспектам її
сутності та прояву).
Хоч слід зазначити, що цілісно проблема традиційного і ситуативного у стратегії
національних інтересів Сполучених Штатів ще не розроблялась і це є, безперечно,
суттєвою прогалиною американістики. Можливо, причина в тім, що досі не існує
певного загальноприйнятого концептуального підходу до висвітлення цієї
проблеми, яка дійсно має загальносвітове значення з огляду на ступінь її впливу
на процес перебігу цивілізаційного поступу. Об’єктивному підходові до пояснення
цього феномену заважає найбільшою мірою політична заідеологізованість та
світоглядна заангажованість дослідників, що характерне навіть для американських
суспільствознавців, частина з яких не підтримує більшості своїх співвітчизників
у спробах теоретично обґрунтувати зовнішню політику США через призму
месіанства.
З цим перегукується і підхід європейських та російських аналітиків, котрі
обстоюють геополітичні наміри своїх урядів, реалізація яких безпосередньо
пов’язана з необхідністю подолання американської присутності практично в усіх
сферах життя. Адже попри все, американська модель світооблаштування поки що не
має серйозної альтернативи, хоч останнім часом і помітно втрачає свій рейтинг,
оскільки вона так само постала перед дилемою суттєвого коригування відповідно
до новітніх реалій. Однак це теж окрема тема наукової уваги.
Відповідно до поставлених в дисертації завдань і мети, автор в цьому розділі
робить спробу проаналізувати ступінь впливу традиційного і ситуативного
чинників на формування стратегічних доктринальних засад американської
безпекової політики через призму національних інтересів США. З цією метою
здійснюється компаративний аналіз найважливіших тенденцій розвитку і
становлення означеної стратегії. Зосередження уваги саме на безпековому аспекті
зовнішньополітичного курсу Вашингтона пояснюється його домінантною роллю в
загальному спектрі політичної доктрини, яка базується на прагматичних
імперативах створити і забезпечити належні (сприятливі) умови для реалізації
ідеї pan americana. Принагідно слід акцентувати на сприйняті і навіть
ототожненні в американській політиці і, що досить важливо, в суспільстві таких
понять, як держава, нація, національні інтереси, безпекові інтереси,
демократичне суспільство, стабільне суспільство тощо. Наскільки це дисонує,
скажімо, з українською дійсністю, зокрема, з нав’язуваними ідеями про зайвість
державної ідеології, або непотрібність для України сучасної зброї (бо з нею,
мовляв, ніхто не збирається воювати), або приреченість входження до єдиного
економічного простору, позаяк реальних альтернатив цьому ніби не існує і т.д.
Причому, все це до недавнього часу спостерігалося на тлі дедалі загострюваного
протистояння між владою і народом, матеріальним і духовним, інтернаціональним і
національним. Поки попередній владний режим обирав "вектори розвитку", надаючи
перевагу євразійському, розвинуті суспільства продовжували нарощувати темпи
розвитку, звичайно, інтегруючись при цьому, але на взаємовигідних,
цивілізаційних засадах, що передбачає обстоювання національних інтересів, які
можуть традиційно формуватися в суспільстві його провідною силою, авангардом –
правлячою елітою.
Означені та низка інших аспектів і підаспектів теми аналізуються в політичному
дискурсі її розкриття – як процесу формування американської стратегії
зовнішньої політики в його багатоманітних проявах з акцентом на дослідженні
функції саме кайросової складової, яка виражає безпосередньо практичну
діяльність різних політичних акторів (адміністрацій президентів США, інших
високих посадовців, лідерів політичних партій, громадських організацій,
суспільствознавців у сфері формування і практичного втілення доктринальних
засад концепції зовнішньої політики Сполучених Штатів).
При опрацюванні теми дисертант спирався на методологічні орієнтири теорії
синергетичного сприйняття явищ, подій і фактів. Варто зазначити, що численні
автори, предметом наукової уваги котрих були певні аспекти зовнішньої політики
США, нерідко послугувалися суто діалектичним положенням для висвітлення
послідовності та причинно-наслідковості такого суспільно-політичного явища, як
зовнішньополітична стратегія Сполучених Штатів. Це не давало можливості
розширювати об’єктну палітру дослідження, отже, власне сукупний пр
- Київ+380960830922