РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження рефлексивних компонентів професійного
самовизначення старшокласників.
Програма і методика констатуючого експерименту.
Логіка побудови експериментального дослідження завжди має спиратись на
конкретні методологічні принципи. В нашій роботі такими принципами обрано
принцип детермінізму, принцип єдності психіки і діяльності, принцип
відображення, принцип комплексного підходу, принципи гуманістичної психології
(А.Маслоу, В.Франкл, К.Роджерс та ін.). В дослідженні також були використані
широко відомі наукові концепції особистості: І.Д.Беха, яка вивчає принципи
виховання (1998); Г.С.Костюка – теорія розвитку індивіда (1969); С.Д.Максименка
– засади генетичної психології (1998); В.В.Рибалки – комплексний підхід до
проблеми вивчення особистості (1999); С.Л.Рубінштейна – теорія діяльності
(1946); О.В.Киричука та В.О.Роменця – теорія індивідуального відповідального
вчинку (1995); З.Фрейда – про вплив несвідомого та підсвідомого на
життєдіяльність індивіда.
Науково-теоретичний аналіз проблеми, психологічний зміст понять “рефлексивної
активності” самосвідомості, “рефлексивної позиції” (Г.П.Щедровицький),
“рефлексивного режиму” (Н.І.Пов’якель), “рефлексивної ситуації” надав підставу
розглядати рефлексію як своєрідну форму суб’єктної активності особистості. Ця
специфічна активність самосвідомості може бути включена в які завгодно інші
види діяльності особистості на рівні психологічного механізму її свідомої
самореалізації та саморегуляції. Це стосується і такого складного,
полідетермінованого процесу, як професійне самовизначення учнів старших класів
загальноосвітніх шкіл. Тому, у дослідженні було поставлено завдання: визначити
комплекс параметрів, критеріїв і методів психодіагностики рефлексивних
компонентів професійного самовизначення в ранньому юнацькому віці та дослідити
особливості функціонування цих компонентів, їх вікову динаміку у
старшокласників в умовах навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.
Основною методичною засадою експериментальної частини дослідження було визнання
того, що показники різного роду методик повинні розглядатися не як застиглі й
абстрактні, що іманентно притаманні людині, а як отримані внаслідок певної
системи дій та операцій. Змістовне наповнення показника повинно
інтерпретуватись як наслідок взаємодії всіх варіантів і компонентів системи.
Адже показник не стільки відображає набуті чи спадкові властивості, скільки є
підтвердженням і дескриптором динаміки результативності й функціонування певних
особистісно-діяльнісних проявів функціонування рефлексивних компонентів у
процесі професійного самовизначення особистості.
Виходячи з мети, завдань і гіпотези дослідження, в роботі був використаний ряд
методів. Кожен з методів та методик мав своє цільове спрямування і, водночас,
вони доповнювали один одного, взаємно компенсуючи обмеження й недоліки,
притаманні кожному окремо. Дослідження рефлексивних компонентів ПСВ
старшокласників включало: спостереження, бесіди, опитування, анкетування,
аналіз продуктів діяльності, тестові методики, а також групу методів обробки
даних (якісний та кількісний аналіз, визначення кореляційних зв’язків тощо). В
експерименті прийняли участь учні 9-11 класів загальноосвітніх навчальних
закладів №№ 28, 169 Шевченківського району та № 63 Святошинського р-ну м. Києва
(всього 217 осіб). Експеримент проводився на протязі 2002-2004 років.
Вибір методів дослідження для експериментальної частини роботи зумовлений
потребою комплексного охоплення якнайширшого діапазону основних аспектів вияву
змістовних, функціональних та результативних показників рефлексивних
компонентів у процесі ПСВ старшокласників. Враховувались теоретичні положення
про психологічні механізми становлення суб’єктної активності особистості
(К.О.Абульханова-Славська, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, С.Л.Рубінштейн,
В.А.Татенко), про становлення особистості як суб’єкта учбової діяльності та
спілкування на етапі переходу від підліткового до раннього юнацького віку
(М.Й.Боришевський, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв,
С.Д.Максименко, В.М.Моргун). При виборі методичного апарату значну роль
відіграв аналіз досліджень з проблеми вивчення різних видів та механізмів
рефлексії (М.Ю.Варбан, О.В.Вітковська, Н.І.Гуткіна, А.З.Зак, О.М.Ігнатович,
М.Келесі, Н.І.Пов’якель, М.І.Найдьонов, Л.А.Найдьонова, М.В.Савчин,
І.М.Семенов, В.А.Семиченко, С.Ю.Степанов, О.Б.Старовойтенко, Г.П.Щедровицький,
Т.М.Яблонська та інші).
Відповідно до розробленої нами концептуальної моделі функціонування
рефлексивних компонентів ПСВ, діагностична програма емпіричного дослідження
включала комплекс методів та психодіагностичних методик, що дозволяє
експериментально вивчити всі виділені у моделі рефлексивні компоненти. Завдання
констатуючого етапу дослідження було конкретизовано у додатковому переліку
задач, а саме:
дослідити змістовні та процесуальні характеристики мотиваційного, когнітивного,
цілеутворюючого, операційного та результативного компонентів ПСВ;
здійснити кількісний та якісний аналіз результатів вивчення рефлексивних
компонентів ПСВ та особливостей їх функціонування у старшому шкільному віці;
визначити наявність та особливості вікової динаміки у показниках рефлексивної
регуляції професійного самовизначення на протязі старшого шкільного віку;
встановити наявність та психологічні особливості зв’язків між різними
рефлексивними компонентами ПСВ та дослідити їх вплив на здатність до
рефлексивної регуляції професійного самовизначення і здійснення вибору професії
старшокласниками.
- Київ+380960830922