РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Територія НПП "Подільські Товтри" надзвичайно багата водними ресурсами, особливо річками, загальна протяжність яких становить 1469 км. Саме тому на теренах національного парку актуальним було проведення фітомоніторингових досліджень за чутливими видами повітряно-водних і водних макрофітів. Останні ми розглядали як фітоіндикатори, які чітко реагують на зміну умов природного середовища та антропогенний вплив.
Об'єктом дослідження був екологічний стан основних річок НПП "Подільські Товтри", які представлені водотоками з різним ступенем рекреаційного й антропогенного навантаження. Наша увага була зосереджена на 6 водних об'єктах: власне річці Дністер (частина водосховища) та його притоках (річки Збруч, Смотрич, Мукша, Жванчик та Кугаївецька притока останньої).
Збір основного рослинного матеріалу було здійснено маршрутним і напівстаціонарним методами [168] на репрезентативних створах контролю якості поверхневих вод впродовж вегетаційного періоду 2002 - 2005 рр. Відбір проб води здійснювали серійно (батометром на глибині 20 см від поверхні води), враховуючи сезонні відмінності, три рази на рік з чотирикратною повторністю на кожному створі [83].
Температуру води вимірювали термометром в момент відбору проб in situ. Органолептичні характеристики води визначали візуально (колірність) та за допомогою органів нюху (запах) [46, 195].
Всі аналізи з визначення показників якості води (прозорість, рН, електропровідність, жорсткість, вміст зважених речовин, вміст CI?, SO42?, NH4+, NO2?, NO3?) виконували згідно з чинними керівними нормативними документами [84 - 88] та методичними розробками [45, 46 76, 113, 169] у лабораторії екомоніторингу НПП "Подільські Товтри".
Кількісне визначення прозорості води проводили за допомогою градуйованого циліндру з плоским дном шляхом читання шрифту через стовп води у добре освітленій кімнаті, але не на прямому світлі. Реакцію середовища визначали рН-метром марки "673-М" (в лабораторних умовах), а електропровідність портативним приладом "ОК-113" (в природних умовах). Інші параметри визначали за такими методиками: жорсткість води - комплексометричним методом; вміст зважених речовин - гравіметричним (ваговим) методом; хлоридів - аргентометричним методом; сульфатів - турбідіметричним методом; амонійного азоту - фотометричним методом з реактивом Несслера за допомогою ФЕКу марки "КФК-2"; нітритного азоту - фотометричним методом з реактивом Грісса; нітратного азоту - фотометричним методом з саліциловою кислотою.
Визначення фосфатів (PO43?) і важких металів не проводили, оскільки попередній скринінг якості поверхневих вод (1998-2001 рр.) [181] показав їх дуже низькі концентрації, що пов'язано з відсутністю джерел забруднення цими сполуками на території НПП.
Систематичний аналіз індикаторної флори дослідженої території проводили згідно з ієрархічно підпорядкованими таксонами різних рангів за А.Л.Тахтаджяном, [143], інвентаризаційним конспектом [12] та за атласом [197]. Встановлення систематичної структури вважають найважливішим якісним показником флори, що відображає розподіл видів між систематичними категоріями вищих рангів і виявляє закономірності заселення видами екотопів, зосереджених у конкретному реґіоні [16].
Біоморфологічну структуру дослідженої флори проводили з використанням класифікації І.М.Распопова [108, 163] та С.Гейни [109]. Життєві форми макрофітів-індикаторів аналізували за класичною класифікацією К.Раункієра [220]. За основу побудови екологічної класифікації макрофітів, де враховано морфологічні та еколого-біологічні особливості видів, а також ступінь їх зв'язку із водним середовищем, ґрунтом і повітрям, було використано схему Д.В.Дубини і Ю.Р.Шеляга-Сосонка [66] та Р.Р.Кухтей і М.М.Мусієнка [104].
Оцінку стратегії поведінки індикаторних видів давали за методиками, описаними в працях Б.М.Міркіна [124], Ю.Р.Гроховської [50], Я.П.Дідуха і П.Г.Плюти [57] та ін. [79, 109].
Під час проведення географічного аналізу макрофітів НПП "Подільські Товтри" за основу було взято ботаніко-географічне районування земної кулі, розроблене Г.Мойзелем із співавторами, яке успішно апробоване Д.В.Дубиною і Ю.Р.Шелягом-Сосонком [65] та іншими вченими при вивченні гідрофільної флори України [50, 51, 79, 91, 129].
Для дослідження екологічних умов використали фітоіндикаційну шкалу Г.Елленберга [216, 217], відповідно до якої групування видів відбувалося за величиною екологічних індексів рослин стосовно освітленості, термічного режиму, континентальності, вологості, кислотного, азотного і сольового режимів. Отримані результати доповнювалися завдяки застосуванню ще й уніфікованої шкали Я.П.Дідуха і П.Г.Плюти [57], яка значно ширше охоплює абіотичні умови та адаптована до географічно-територіальних умов України.
Оцінку якості вод основних річок НПП "Подільські Товтри" встановлювали шляхом регресивного і кореляційного аналізу взаємозв'язку між кількістю індикаторних видів в досліджуваних водних об'єктах та гідрофізичними і гідрохімічними показниками (статистичний пакет Microsoft Office Excel).
Визначення індексу фітоіндикації (If), що пов'язує видове різноманіття гідрофільних угруповань (наявність чутливих видів) та основні гідрофізичні та гідрохімічні показники, здійснювали за стандартними методиками [46, 50], апробованими на річках Західної України. Індекс фітоіндикації розраховували за формулою:
де N - загальне число видів на 10 майданчиках по 50м2 (видова різноманітність);
n - число занурених видів + число індикаторів (чутливих видів), n>0.
Поряд з цим, запропоновано такі коефіцієнти:
2,5 - поправочний коефіцієнт;
kспр - коефіцієнт природної сприятливості для розвитку ВВР, введений для можливості порівняння водних об'єктів або їх ділянок, що відрізняються за гідрологічними та гідрофізичними характеристиками (нижче - коефіцієнт сприятливості);
zi - коефіцієнт значущості індикатора, визначений залежно від чутливості виду до забруднень (для всіх занурених рослин
- Київ+380960830922