Формування почуття відповідальності у молодших школярів

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА
ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ
ПОЧУТТЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
2.1. Рівні сформованості почуття відповідальності у дітей молодшого шкільного
віку
З метою виявлення особливостей розвитку почуття відповідальності в учнів
початкових класів нами було проведено констатуючий етап експерименту. Програма
констатуючого етапу експерименту передбачала: вивчення особливостей
емоційно-мотиваційної сфери дітей і прояв ними почуття на емоційному рівні;
дослідження розвитку оцінних суджень учнів як передумови формування почуття
відповідальності; діагностування когнітивного компоненту, тобто знань дітей про
почуття відповідальності; розуміння дітьми особистісного обов’язку; розуміння
відповідальності за колективні справи; виявлення ставлення дітей до виконання
індивідуальних, групових і загальних (спільних) доручень.
Для вирішення цих завдань нами використана система проективних методик та
методів, котрі репрезентують когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий
компоненти почуття відповідальності. Кожна з методик розрахована на вирішення
конкретного завдання. Доцільність їх поєднання дало змогу створити реальну
картину вихованості, уникнути суб’єктивності в оцінках та показати особливості
почуття відповідальності у молодших школярів. У процесі їх застосування
здійснювалося спостереження за поведінкою дітей і ходом педагогічного процесу,
опитування, анкетування, бесіди, бесіди-анкетування з елементами самооцінки,
аналіз продуктів творчої діяльності учнів (міні-творів, малюнків). Для
отримання більш повного уявлення про індивідуальні особливості молодших
школярів було застосовано методики І. Беха („Методика виявлення самооцінки і
рівня розвитку самокритичності молодших школярів” та „Вибір”), модифіковані у
відповідності із завданням дослідження; тести Р. Кеттела, К. Юнга у сучасних
комп’ютерних версіях, що дало змогу оперативно здійснити масові обстеження.
Констатуючим етапом експерименту охоплено 310 учнів, з них 152 в
експериментальних групах, 158 - в контрольних групах.
У процесі констатуючого етапу експерименту для визначення стану виховного
процесу в початковій школі і його спрямованості у напрямі розвитку почуття
відповідальності дітей було проведено бесіди з учителями початкових класів і
батьками. Бесіди показали, що особливості почуття відповідальності молодших
школярів усвідомлюються недостатньо і вчителями, і батьками. Головна увага
вчителів зосереджується на розвитку техніки читання і розумінні учнями змісту
прочитаних творів, розширенні і поглибленні загальних знань дітей. Мало уваги
звертається на почуття героїв твору. Загалом моральне виховання обмежується
бесідами про факти, випадки зі шкільного життя.
У процесі визначення критеріїв і показників розвитку почуття відповідальності у
молодших школярів ми спирались на результати теоретичного аналізу (параграф 1;
2; 3 першого розділу).
Критерій (від гр. сriterion) – це мірило, ознака, загальна властивість, на
основі якої здійснюється оцінка якої-небудь якості [243, с. 107-109].
Зазначимо, що обґрунтування критеріїв почуття відповідальності потребує
співвіднесення даного поняття з близькими та суміжними поняттями і, насамперед,
“обов’язок”, “відповідальне ставлення”. Таке співвіднесення, по-перше, дозволяє
більш глибоко осмислити почуття відповідальності як моральне новоутворення
дітей, зміст та характер взаємозв’язку його елементів. По-друге, дає можливість
використати аналізовані поняття як методологічний орієнтир у дослідженні.
Співвіднесення поняття “почуття відповідальності” з близькими та суміжними
показує, що перше є системоутворюючою основою цих понять.
У ході розробки критеріїв, за якими визначається сформованість у школярів
почуття відповідальності, ми враховували те, що почуття відповідальності є
сукупністю когнітивного, емоційно-ціннісного та поведінкового компонентів, які
розвиваються і взаємодіють, утворюючи при цьому певну цілісність і системну
якість. До критеріїв ми віднесли: усвідомлення і міцність знань стосовно
відповідальності людини та її місця у соціумі; орієнтацію на суспільні
цінності, стійкість і усвідомленість внутрішніх мотивів, їх дієвість; точність
умінь, вчинків і дій особистості молодшого школяра щодо виконання
індивідуальних зобов’язань.
Усвідомленість знань передбачає не тільки встановлення зв’язків між моральними
поняттями, а насамперед вміння дати їм змістову характеристику і
проаналізувати, як саме можуть проявитись моральні якості у поведінці. Міцність
полягає в нагромадженні знань і готовності використати набуті знання у
повсякденному житті.
Під показниками сформованості почуття відповідальності молодших школярів ми
розуміємо особливості виявлення кожного з його компонентів. Показники можуть
бути виявлені через ознаки, прикмети, що безпосередньо спостерігаються та
підлягають вимірюванню.
До показників когнітивного компоненту віднесли: знання норм, цінностей соціуму,
їх адекватне сприйняття і зіставлення з ними власної поведінки; розуміння норм,
правил, мотивів відповідальної поведінки; спроможність дати морально-етичну
оцінку людським вчинкам.
Емоційно-ціннісний компонент визначається позитивним емоційним сприйняттям
себе, оточуючих, довкілля; наявністю інтересу і позитивно емоційного ставлення
до зобов’язань; переживанням успіху чи неуспіху власних дій; бажанням активно
включатися у різні види діяльності; виявленням внутрішніх мотивів; здатністю до
співпереживання, співчуття.
У поведінковому компоненті суттєвим є виявлення умінь суб’єкт-об’єктної
(планування, регулювання, самоконтроль) і суб’єкт-суб’єктної (здатність до
спілкування