РОЗДІЛ 2.
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНО - ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ У МІЖШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ КОМБІНАТАХ
2.1. Удосконалення профорієнтаційної спрямованості змісту
навчально-трудової діяльності старшокласників в умовах міжшкільних навчально-виробничих комбінатів
Профорієнтаційна спрямованість змісту трудового профільного навчання та професійної підготовки учнів старших класів в умовах навчально виробничих комбінатів мала великий вплив на їх професійне самовизначення і як результат - формування у них відповідної готовності до професійного самовизначення. За результатами нашого дослідження пізнавально-практичний компонент готовності найбільш ефективно формується саме у процесі трудової підготовки в міжшкільних навчально-виробничих комбінатах. Якщо системно поданий навчальний матеріал має причинно-наслідкові зв`язки, збуджує пізнавальну активність старшокласників, то можливість для виникнення передумов формування готовності до професійного самовизначення збільшується. Проте, у чинних програмах з трудового профільного навчання професійної підготовки профорієнтаційний компонент їх змісту розроблений недостатньо.
При розробці змісту наших експериментальних програм було враховано основні принципи дидактики, зокрема: послідовність і логічність, доступність і науковість, навчальну, виховну, розвиваючу і політехнічну спрямованість, індивідуальний підхід у навчально-трудовій діяльності.
Слід відзначити, що загальнотрудові уміння є базою і одним із важливих засобів досягнення сформованості інтересу учнів старших класів до професій, але їх відповідність лише змісту програми явно недостатня. Необхідний спеціальний допоміжний зміст навчання (ознайомлення з основами виробництва, формування емоційно-ціннісних відносин і позитивних мотивів вибору професії), адекватний поставленій меті експериментальної роботи - формування готовності до професійного самовизначення.
Знання з основ виробництва необхідні для повноцінної реалізації цілей трудового профільного навчання і професійної підготовки: свідомого засвоєння загальнотрудових умінь у конкретних видах трудової діяльності, що здійснюються в трудових процесах, доступних для учнів на основі їх зв`язків з основами наук, інтересами і віковими можливостями учнів; формування емоційно-ціннісного ставлення до людей праці, продуктів і результатів їх трудової діяльності, до засобів праці, передових видів технологій, предметів праці.
В експериментальні програми було включено профорієнтаційні відомості, які розкривають зміст професій і спеціальностей сучасного виробництва. Зміст профорієнтаційного матеріалу був спрямований на посилення пізнавальної активності старшокласників, що в свою чергу забезпечує виникнення інтересу до професій, визначає можливості формування окремих компонентів готовності до професійного самовизначення.
Введення до програм профорієнтаційної інформації ми здійснювали такими шляхами:
1) удосконалення змісту через введення відомостей про сучасне виробництво;
2) визначення змісту, умов та характеру праці спеціалістів з окремих професій і спеціальностей;
3) класифікація та упорядкування професій, з якими повинні ознайомитись учні (з урахуванням регіональних особливостей);
4) уведення до практичних занять творчих завдань (розв`язання задач з виробничим змістом);
5) створення умов для проведення лабораторно-практичних робіт.
При створенні експериментальних програм: Інформатика і комп'ютерна техніка (Оператор комп'ютерного набору); Швейна справа (Швачка); Кулінарна справа (Кухар); Основи діло виробництва (Секретар керівника) ми мали на меті збільшення обсягу профорієнтаційного матеріалу, не зменшуючи при цьому інваріантну частину, зберігаючи кількість годин.
Трудова підготовка старшокласників в експериментальних групах міжшкільних навчально-виробничих комбінатів здійснювалася в тісному зв`язку з вивченням інших предметів: фізики, математики тощо. Але вона не зводилася лише до засвоєння законів, які лежать в основі виробництва. Необхідним було також озброєння учнів певним мінімумом технологічних знань, а також трудових умінь, які формуються на заняттях з трудового профільного навчання і професійної підготовки. Тому для реалізації даних експериментальних програм найбільш ефективними виявилися такі педагогічні засоби:
- лабораторно-практичні роботи, що дають змогу не тільки вивчити теоретичні відомості, а і застосувати їх на практиці;
- використання технічних задач як засобу актуалізації, активізації пізнавальної діяльності, поглибленого вивчення на інтегрованих уроках, а також контролю за засвоєнням знань. У ході дослідження ці задачі також використовувалися для тестування при визначення рівнів сформованості окремих компонентів готовності до вибору професії.
Виходячи із структури готовності до професійного самовизначення, експериментальні програми передбачали вплив на всі компоненти готовності до професійного самовизначення старшокласників - мотиваційно-ціннісний, пізнавально-практичний, професійної придатності, самооціночний. На нашу думку, саме зміст удосконалених програм та сукупність профорієнтаційних педагогічних засобів мають достатні потенційні можливості для формування вище означеної готовності.
За результатами нашого дослідження одним із недоліків викладання профорієнтаційно спрямованих уроків вбачався в тому, що їх зміст будувався переважно на репродукції. Учень повинен запам`ятати навчальний матеріал і відтворити його за вимогами учителя в процесі контрольної, самостійної чи іншої роботи. Діяльність учнів старших класів на уроках трудового профільного навчання і професійної підготовки в контрольних групах зводилася до пасивного сприйняття різних профінформаційних відомостей від вчителя. При викладанні профінформаційного матеріалу основне місце відводилося розповіді учителя. Вчителі прагнули за короткий час надати якнайбільше нового для учнів навчального матеріалу, час