Ви є тут

Морально-психологічний потенціал державних службовців (організаційно-управлінський аспект)

Автор: 
Козловський Володимир Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000245
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
Морально-психологічний потенціал будь-якої соціальної групи, як й окремої
особистості, формується під впливом складних соціально-психологічних явищ і
процесів та виникає як відображення в свідомості політичних, моральних,
ідеологічних, економічних, соціальних, службових і психологічних відносин.
Морально-психологічний потенціал державних службовців, як специфічної
соціальної групи, який виконує важливі для результату професійної діяльності
членів цієї групи функції та є регулятором суспільних відносин, поведінки і
діяльності, має свої, притаманні лише цій соціальній групі особливості
формування.
2.1. Система чинників та механізми формування морально-психологічного
потенціалу державних службовців у процесі державного управління
Практично всі дослідники морально-психологічного потенціалу відмічають його
детермінованість, похідність від зовнішнього середовища. Одними авторами
джерелом морально-психологічного потенціалу визначається морально-психологічний
простір діяльності, іншими моральний потенціал суспільства.
Під моральним потенціалом суспільства, як чинника формування
морально-психологічного потенціалу державних службовців у процесі державного
управління, розуміються духовні можливості населення країни, що визначають
якісні особливості, похідні від моральної свідомості, нормативно-ціннісних
духовних конструкцій як індивідуального, так і групового рівнів, у переліку
яких помітне місце посідають політичні настанови, цінності, ідеали.
Моральний потенціал суспільства нерозривно пов’язаний з політичним, науковим,
соціальним та економічним потенціалами суспільства і знаходить своє втілення у
здатності та готовності народу, державних службовців змобілізувати сили для
досягнення процвітання держави, ефективно здійснювати державне управління.
Моральний потенціал суспільства формується протягом значного історичного
періоду. Він є наслідком соціокультурної еволюції етнонаціональної спільноти.
Моральний потенціал держави складається з єдності політичних вимірів та
моральної свідомості її громадян.
Під політичними вимірами морального потенціалу держави розуміються:
ставлення громадян до держави та її діяльності;
ступінь свідомості й організованості народу;
морально-психологічний потенціал державних службовців, наявність у них належних
морально-психологічних якостей тощо.
Утворення та розвиток громадянського суспільства в Україні унеможливлює
безпосередню участь держави, її органів у формуванні морального потенціалу
суспільства, привносить елементи стихійності та непередбачуваності у цей
процес.
Безумовно, держава має можливість впливати на суспільство, але цей вплив
обмежений.
На думку Мойсеєва В.А. [101, С. 174-176], в умовах розвитку громадянського
суспільства виникають проблеми у взаємодії суспільства та державної служби, які
автор зводить до двох блоків з подальшою їх деталізацією:
1. Вплив громадянського суспільства на державну службу.
Це проявляється:
У вимогах і діях щодо захисту прав і свобод громадян, їх асоціацій, визначених
правовими документами;
У політичній участі громадян і їх об’єднань у діяльності державної служби (у
формуванні її підрозділів, контролі за нею, у підготовці та проведенні
виборів);
у протесті громадян проти бюрократії і корупції у державних органах, який
здійснюється шляхом проведення мітингів, демонстрацій, страйків тощо;
у захисті прав посадових осіб державних органів самою державною службою від
громадян і їх об’єднань.
2. Вплив державної служби на суспільство.
Сюди автор відносить:
втілення у життя державної політики у сфері взаємодії з громадянським
суспільством;
роз’яснення результатів діяльності політичного керівництва країни, регіону при
здійсненні реформ, реалізації законів та ін;
сприяння створенню демократичних інститутів громадянського суспільства (партій,
об’єднань тощо);
виявлення суспільних потреб та інтересів, пов’язаних з державною службою,
здійснення моніторингу тенденцій суспільного розвитку;
захист конституційних прав і свобод громадян та їх об’єднань від не правомірних
дій посадових осіб державних установ, органів місцевого самоврядування тощо;
організація політичної участі громадян та їх об’єднань у діяльності державної
служби.
взаємодія з органами місцевого самоврядування з реалізації державної політики,
реформ та ін;
завоювання довіри і авторитету державної служби шляхом добросовісного виконання
обов’язків посадовими особами державних органів;
безпосередня участь у діяльності інститутів громадянського суспільства.
Наведений перелік не є вичерпним, оскільки не враховується вплив громадянського
суспільства на державу через посадових осіб – державних службовців. Зазначений
вплив об’єктивно здійснюється через рідних та близьких посадових осіб,
спілкування з іншими громадянами, його чинять недержавні засоби масової
інформації, опозиція та ін. Цей вплив реалізовується шляхом експансії певних
цінностей, поширення думок, чуток, оцінок.
З іншого боку, державні службовці як члени громадянського суспільства беруть
безпосередню участь у формуванні морального потенціалу суспільства, сприяють
формуванню у громадян морально-психологічних стереотипів про державу та
представників її апарату.
Цікавою, з точки зору нашого дослідження, є робота соціологів стосовно розробки
концептуальної моделі ціннісно-нормативної регуляції соціальної поведінки людей
та особливостей детермінації їхнього психологічного стану за умов стабільного і
нестабільного суспільства. За умов анономії, а саме так може бути
охарактеризовано стан нашого суспільства у продовж останнього десятиріччя,
стверджу