РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ
2.1. Загальні питання організації й проведення експериментальної роботи
Мета експериментальної частини дослідження полягала в перевірці висунутої
гіпотези, теоретичних висновків щодо якості й характеристик конфліктологічної
компетентності вчителів, ефективності проведеної роботи із забезпечення
готовності педагогів до антиконфліктної діяльності та ін.
Одним з основних завдань дослідження була перевірка педагогічних умов
формування конфліктологічної компетентності вчителя. З цією метою
використовувалась сукупність методів, які узагальнено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Методи дослідження, що використано при проведенні
педагогічного експерименту
Методи дослідження
Завдання
дослідження
Спостереження–цілеспрямоване,
планомірне, систематичне сприйняття і фіксація (у вигляді щоденника)
психолого-педагогічних проявів поведінки й діяльності вчителя
Цілісне, комплексне вивчення особистості педагога у багатогранних виявленнях і
зв’язках; оцінка схильності до конфліктної або толерантної поведінки;
з’ясування рівня сформованості конфліктологічної компетентності, динаміки
особистісно-професійного зростання
Бесіди з учителями – індивідуальні й групові
Отримання даних щодо характеру мотивів учителів, їхніх ціннісних орієнтацій,
індивідуально-особистісних особливостей, нахилів, здібностей тощо; визначення
перешкод, бар’єрів на шляху самоосвіти; ранжування проблемних ситуацій, що
викликають внутрішньо– і міжособистісні конфлікти
Продовження табл. 2.1
Анкетування
• “Учитель і конфлікти”
• “Учитель і самоосвіта”
• анкети “Аналіз проблем”, “Ваше ставлення до конфліктології”
З’ясування уявлень учителів про конфлікти, їх роль і причини виникнення в
шкільному середовищі; визначення характеру взаємин учителя з іншими учасниками
педагогічного процесу, особливостей поведінки педагога в конфлікті.
Виявлення особистісного ставлення вчителів до проблеми конфліктологічної
компетентності, до необхідності самоосвіти й саморозвитку; виявлення мотивації
вчителів до освіти; з’ясування факторів, що спонукають чи заважають
професійному самовдосконаленню; визначення шляхів формування конфліктологічної
компетентності.
З’ясування особистісно значущих для вчителів проблем; визначення спрямованості
особистості, характеру пізнавального інтересу тощо
Психолого-педагогічна діагностика і самодіагностика
(оцінка особистісних якостей і вмінь):
? тест Самооцінка”[255];
? тест “Чи тактовна Ви людина?” [150];
? методика діагностики емпатії В.Бойка [217];
• методика діагностики комунікативних здібностей [150];
? методика К.Томаса [217]
З’ясування адекватності самооцінки;
діагностика розвиненості почуття такту;
з’ясування сформованості емпатійних якостей;
визначення комунікативних умінь;
діагностика стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях (конкуренція,
пристосування, компроміс, уникання, співпраця)
Метод експертних оцінок
Визначення й уточнення основних положень методики дослідження; визначення
критеріїв, показників, що відбивають суттєві характеристики конфліктологічної
компетентності вчителя
Продовження табл. 2.1
Тестування – застосування дидактичних тестів
Визначення рівня сформованості конфліктологічних знань, їх повноти і характеру
засвоєння (репродуктивного, реконструктивного, творчого)
Аналіз продуктів діяльності педагогів:
• вивчення і узагальнення досвіду роботи педагогів з конфліктами;
• перегляд групової роботи з конфліктами (“ротаційний щоденник”, “відкрите
інтерв’ю” тощо), групового проекту “Медіація”;
• аналіз створеного вчителем автопортрету як самооцінки особистісних якостей;
• аналіз малюнків, виконання художніх і соціальних вправ, вправ внутрішнього
характеру, вивчення результатів роботи над власною біографією тощо
Визначення рівня сформованості конфліктологічних знань і умінь учителя,
здатності їх широкого переносу та самостійного застосування в різних
ситуаціях;
виявлення здібностей учителів до спільної діяльності, до організації роботи в
умовах конфлікту, до застосування набутого досвіду на практиці, до діяльності
як посередника в урегулюванні конфліктів;
діагностика особистісно значущих якостей, сформованості адекватності
самооцінки, здібностей здійснення саморефлексії самоаналізу;
вивчення індивідуальних властивостей учителів, їх соціальних якостей,
здібностей гармонійно або конфліктно будувати свої стосунки з людьми, виявлення
емпатії, здійснення самодопомоги в конфлікті, саморегуляції, корекції власної
поведінки; визначення шляхів ненав’язливої допомоги в згладжуванні
однобічностей психічної структури і налагодженні гармонійної взаємодії з
оточенням
Педагогічний експеримент
Перевірка ефективності розробленої технології реалізації педагогічних умов
формування конфліктологічної компетентності вчителя
Методи математичної статистики [70]
Перевірка достовірності одержаних результатів
На констатувальному етапі експерименту з метою виявлення ставлення вчителів до
проблеми дослідження було проведено опитування 240 учителів харківських
загальноосвітніх шкіл. Перед ними було поставлено низьку питань, зокрема, щодо
ролі конфліктів у професійній діяльності (текст анкет наведено в додатку А
“Конфлікти вчителя”). Так, на питання: “Чи часто Ви в своїй педагогічній
діяльності стикаєтесь з конфліктами?” - близько третини опитаних (30,8 %) дали
ствердну відповідь: “Так, часто”.
На запитання: “Яку стратегію поведінки в конфлікті Ви обираєте частіш за все?”
20,0 % респондентів відповіли “відкрите протибор
- Київ+380960830922