Розвиток малих форм господарювання у взаємодії з органами місцевого самоврядування

РОЗДІЛ 2
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
2.1. Особливості розвитку малих форм господарювання
Аналізуючи розвиток малого підприємництва в регіональному аспекті, слід
враховувати, що Україна має надзвичайно неоднорідні території, з
непов­тор­ними, притаманними тільки їм особливостями. Передусім це стосу­ється
еко­номічних, соціальних, демографічних, духовно-психологічних від­міннос­тей,
зу­мовлених попереднім історико-культурним та політичним роз­витком
українсь­кого суспільства.
В умовах планової економіки визначальним критерієм економічної потужності
регіонів був, як правило, промисловий, а в окремих випадках - аграрний
потенціал. При цьому динаміка розвитку регіонів ґрунтувалася пере­важно на
екстенсивному збільшенні економічного потенціалу.
У процесі переходу до ринкових механізмів функціонування еконо­мічної системи
вирішальними критеріями поступово стали обсяги, концент­рація і централізація
фінансових ресурсів, насамперед кредитних та інвести­ційних. У зв’язку з цим
центр ваги зміщується в бік інтенсивних методів гос­подарювання і забезпечення
його ефективності, в основі яких підприємни­ць­ка ініціатива та активність.
Саме цим, до речі, пояснюється вихід із середини 90-х років минулого століття
м. Києва на провідні позиції розвитку малого підприємництва [208, с.88-89].
Кіровоградська область розташована в центрі України. На початок 2004 р. площа
території регіону становила 24,6 тис. км2, загальна чисельність населення - 1,1
млн осіб, частка безробітних - 4,9% від всього працездатного населення. Майже
всі спо­лучення між регіонами України проходять через Кіровог­радську область.
Тобто територіально-географічне розташування області стратегічно ви­гідне.
Проте дана важлива позиція не використовується місцевою владою. У рей­тингу
регіонів за станом розвитку та підтримки малого підприємництва у 2003 р.
Кіровоградська область посідала сьоме місце серед інших регіонів України.
На початок 2004 р. в області функціонувало 5433 малих підприємства, 2599
фермерських господарств і 43,3 тис. підприємців - фізичних осіб (додаток А).
Всього у сфері малого підприємництва діяло понад 51 тис. суб’єктів
підприємницької діяльності. Порівняння кількісних показників розвитку ма­ло­го
підприємництва області з відповідними показниками по Україні свідчить, що
найбільш поширеною формою організації малого підприємництва Кіровоградщини є
підприємці - фізичні особи, що зумовлено створенням більш сприятливих умов
розвитку, у тому числі дією системи спрощеного оподаткування. Значно більша
проти середньоукраїнської і кількість фермерських господарств, що пов’язано з
аграрно-індустріальною спеціалізацією економіки області.
За 2000-2003 рр. кількість малих підприємств приватної форми власності
збільшилась на 47,4%, комунальної - на 21,9, колективної - на 15,4%, а
кількість підприємств державної форми власності зменшилась на 30% (додаток Е).
Порівняльний аналіз малого підприємництва за видами економічної діяльності
свідчить, що найбільше зростання має місце у галузях: сільське господарство -
на 61,4% (від 404 до 652 од.), операції з нерухомості, здавання під найм та
послуги користувачам - на 61,7% (від 431 до 697 од.), транспорт і зв’язок - на
53,8% (від 130 до 200 од.), готелі і ресторани - на 26% (від 100 до 126),
будівництво - на 23,8% (від 369 до 457 од.). Це дає підставу стверджувати, що
останнім часом відбувається зростання кількості малих підприємств приватної
форми власності та заснованій на ній формах власності.
Розвиток малого підприємництва по території регіону нерівномірний Якщо у
середньому по області з розрахунку на 10 тис. наявного населення припадає 420
суб’єктів малого підприємництва, то у містах - 580, у районах - лише 291 од.
(додаток Б). Проблемні за розвитком під­приєм­ництва такі райони: Усти­нівський
(206 од.), Новоархангельський (216 од.), Петрів­сь­кий (219 од.) і
Ону­ф­ріївський (225 од.).
Важливою умовою забезпечення фінансової, матеріально-технічної,
ін­фор­маційної, технологічної, консультативної, маркетингової, кадрової та
ос­вітньої підтримки є формування інфраструктури підтримки малих форм
господарювання. До її складу в області входять 167 об’єктів, зокрема один
бізнес-інкубатор, 26 біз­нес-центрів та центрів підтримки підприємництва, два
лізингових центри, 33 небанківські фі­нан­сово-кредитні установи (кредитні
спілки, ус­танови вза­єм­ного кредитування), шість фондів підтримки
підприємництва, 15 бірж, 25 аудиторських фірм, три
ін­вес­ти­цій­но-інноваційних фондів і компаній, 56
ін­фор­маційно-кон­суль­татив­них установ.
Незважаючи на сприятливе розташування області та сусідство з промисловими
регіонами, органи виконавчої влади й місцевого самоврядування протягом
2000-2003 рр. не приділяли належної уваги розвитку малого підприємництва,
внаслідок чого кількість суб’єктів господарювання у сфері малого підприємництва
зростала повільно. Так, у 2003 р. порівняно з 2000 р. кількість малих
підприємств в області збільшилася на 1064 од., або на 24,4%.
Помітною є частка малих підприємств у загальних обсягах виробництва продукції.
Так, у 2003 р. обсяг виробленої ними продукції становив 520,9 млн. грн., що на
14,8% більше, ніж у 2002 р. Обсяг продукції з розрахунку на одного працюючого
досяг 13 тис. грн. [201].
Значну роль на ринку товарів, робіт і послуг відіграють під­приємці -
фі­зич­­ні особи, 86,8% яких успішно працюють і сплачують податки. Обсяг
надходжень до бюджету від їх діяльності за 2003 р. становив 39,5 млн грн, у
тому числі від тих, які за