РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
При виконанні роботи проведено:
– ретроспективне вивчення 4957 архівних історій хвороби пацієнтів, які
лікувались у відділі ЩЛХ ЛОКЛ за період від 1993 до 2003 року з приводу ГГЗП
м’яких тканин ЩЛД;
– вивчення 1986 амбулаторних карт стоматологічних хворих стоматологічної
поліклініки ЛНМУ ім. Данила Галицького;
– обстеження і лікування 198 стаціонарних хворих на флегмони ЩЛД різної
локалізації, ургентно шпиталізованих у відділ ЩЛХ ЛОКЛ у 1995-2004 роках, які
становили основу клінічного матеріалу дисертації (основна група).
Матеріал дослідження представлений за вислідами вивчення історій хвороби та
амбулаторних карт і даних загального клінічного обстеження хворих основної
групи з оцінкою місцевих та загальних клінічних симптомів, а також виконання у
них:
загального клінічного аналізу крові (гемограма);
бактеріологічного дослідження мікрофлори флегмон у 94 хворих (ідентифікація
мікрофлори та антибіотикограма);
Крім того, проведено ультрасонографічне дослідження ЩЛД 34 хворих з ГГЗП м’яких
тканин ЩЛД, серед яких було 26 пацієнтів з флегмонами ЩЛД з основної групи.
При виконанні роботи використано наступні методи дослідження:
традиційне клінічне обстеження стаціонарних хворих;
лабораторні дослідження: гемограми, ідентифікація мікрофлори, антибіотикограми;
діагностичне ультрасонографічне дослідження ЩЛД.
Проведено ретроспективний аналіз архівних історій хвороби та амбулаторних
карточок і статистичне опрацювання та математичний аналіз результатів
дослідження.
Ретроспективний аналіз історій хвороби та амбулаторних карточок стоматологічних
хворих
В процесі вивчення історій хвороби проводилось визначення:
– питомої ваги ГГЗП м’яких тканин ЩЛД серед іншої патології;
– питомої ваги флегмон серед інших ГГЗП ЩЛД;
– частоти локалізації флегмон в окремих клітковинних просторах ЩЛД;
– частоти різних типів перебігу флегмон;
– термінів шпиталізації хворих після початку хвороби;
– можливої наявності у хворих з флегмонами вогнищ одонтогенної хронічної
інфекції, супровідної патології;
– можливої наявності недоліків у діагностиці та лікуванні хворих на
дошпитальному етапі.
На підставі вивченння 420 історій хвороби з числа проаналізованих нами,
зроблено ретроспективну оцінку частоти виявлення основних симптомів ГГЗП м’яких
тканин ЩЛД в процесі фізикального обстеження хворих.
При вивченні амбулаторних карт стоматологічних хворих з ГГЗП ЩЛД на підставі
записів та наявних рентгенограм визначали якість ендодонтичного лікування та
його можливі недоліки, що могли спричинитися до розвитку цієї патології.
Клінічне обстеження та лікування хворих робочої групи.
Серед 198 хворих основої групи спостерігався різний перебіг хвороби. Він
кваліфікувався як сприятливий у 113 осіб (57,07%). Прогресування хвороби
прогнозувалось у 70 осіб (35,35%), а у 15 осіб (7,58%) прогноз свідчив про
загрозу розвитку гнійно-септичних ускладнень.
Отже за цими ознаками всіх хворих основної групи розподілено на підгрупи. При
цьому ми враховували, що аналогічно кваліфікувався перебіг хвороби у хворих з
флегмонами ЩЛД та проводився розподіл хворих при виконанні подібних досліджень
іншими авторами [29, 75, 167, 168, 173].
Всі хворі, які спостерігались нами і в лікуванні яких ми приймали безпосередню
участь, були ургентно шпиталізовані. Загальноклінічне дослідження хворих
робочої групи включало в себе вияснення їхніх скарг, збір анамнезу життя та
хвороби, а також загальноприйняту оцінку загальноклінічних та місцевих
симптомів.
У них проводилось комплексне лікування, яке включало оперативне втручання (ОВ)
та консервативну медикаментну терапію. ОВ проводилось під місцевим або
загальним знечуленням зовні- або внутрішньоротовим шляхом в залежності від
локалізації флегмони. Розкриття гнійного вогнища супроводжувалось ревізією
клітинних просторів, втягнутих у процес, з наступним їх промиванням розчинами
антисептиків та адекватним дренуванням гнійної рани і відповідним місцевим її
лікуванням. При наявності причинного зуба він видалявся.
Консервативна медикаментна терапія проводилась за традиційною схемою:
антибактеріальна, протизапальна, десенсибілізуюча, загальнозміцнювальна.
Комплексне лікування включало також фізіотерапевтичні процедури.
При прогнозі прогресування або генералізації хвороби виконувалась корекція її
клінічного перебігу шляхом проведення превентивних медикаментних заходів, які
були аналогічні до тих, які роблять при вже достатньо клінічно виражених
ускладненнях процесу –його прогресуванні чи генералізації. Заходи для
попередження загострення наявної супровідної патології та нівелювання
взаємовпливу її та ГГЗП виконувались із залученням відповідних спеціалістів.
При затрудненні з встановленням точного топічного діагнозу та прогнозі
прогресування хвороби виконувалось візуально орієнтоване, на підставі УСГ
дослідження, ОВ для розкриття флегмони та можливих її перифокальних відгалужень
.
Ультрасонографічне дослідження
З метою визначення можливості, доцільності та ефективності застосування
ультрасонографічного дослідження при даній патології його було виконано у 34
хворих з ГГЗП м’яких тканин ЩЛД, серед яких у 26 осіб виявлено флегмони.
Дослідження проведено на ультразвукових діагностичних апаратах «Sanoline Si –
400» та «Aloka SSD - 630», що працюють в режимі сканування з використанням
трансдюсера із частотою 7,5 МГц. Обстеження проводились у відділі
ультразвукової діагностики Львівського обласного діагностичного центру. Для
отримання чіткого просторового уявлення про вогнище запалення при
ультрасонографічному обстеженні уражени