Сімейні фактори формування материнської сфери у жінок із загрозою переривання вагітності.

Розділ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ МАТЕРИНСЬКОЇ СФЕРИ
2.1. Мета і завдання дослідження
Об’єктом дисертаційного дослідження є особливості формування материнської сфери
у жінок із загрозою переривання вагітності.
Предметом дослідження є сімейні фактори формування материнської сфери під час
вагітності у жінок із загрозою переривання вагітності.
Мета дослідження полягає у визначенні характеру впливу сімейних факторів на
особливості формування материнської сфери під час вагітності та розробці
відповідних профілактичних і психокорекційних програм.
Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
Провести теоретичний аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних джерел з
метою систематизації поглядів на проблему детермінант загрози невиношування
першої вагітності.
Дослідити систему взаємовідносин вагітних із зіначущими іншими, сімейні
передумови цих взаємовідносин та роль значущих інших у формуванні у майбутньої
матері прихильності до плоду.
Виявити закономірності формування материнського образу та настанов щодо
сімейного життя у жінок із загрозою переривання вагітності, сімейні передумови
їх формування та вплив на ставлення жінки до дитини.
Розкрити особливості образу тіла і динаміку ставлення до власної зовнішності у
жінок із загрозою переривання вагітності та їхній вплив на прихильність жінки
до плоду.
Розробити серію профілактичних та психокорекційних заходів, спрямованих на
адекватний розвиток материнської сфери у жінок та психологічну допомогу жінкам
із загрозою переривання вагітності.
2.2. Характеристика виборки
Кількість досліджених нами жінок складає 62 особи. Всі жінки готувалися
народити вперше. Середній вік жінок становив 24 + 4,3 роки. Термін вагітності
складав 6 - 37 тижнів, з рівною кількістю досліджуваних на кожному триместрі.
Тобто, і в контрольній, і в експериментальній групах досліджувалося приблизно
по 10 осіб на першому, на другому та третьому триместрах. Контрольна група -
жінки, вагітність яких була нормальною (фізіологічною) і протікала без
ускладнень, складала 30 осіб. Ці жінки наглядалися в жіночій консультації
Центральної районної поліклініки Дніпровського району та відділення для
вагітних санаторія “Жовтень” з діагнозом “здорова.” Експериментальна група –
жінки, вагітність яких протікала з ускладненням та які мали ризик переривання
вагітності, складала 32 особи. Вони були пацієнтками відділень гінекологічної
патології та патології вагітності у пологовому будинку № 3 з діагнозом “загроза
самовільного викидня” або “загроза передчасних пологів”. Практично у всіх
випадках наявності ризику передчасних пологів спостерігалася загроза
невиношування вагітності на більш ранніх строках.
Аналізуючи матеріально-побутові умови жінок із загрозою переривання вагітності,
можна сказати, що в цілому вони були сприятливі. Всі жінки знаходилися в
стаціонарних умовах та не відчували недостачі у вітамінізованому харчуванні.
34,4% з них знаходилися у громадському шлюбі, 65,6% були заміжні. 50% проживали
з батьками, а 50% проживали на власній території.
Щодо вікових характеристик жінок із загрозою переривання вагітності, то
середній вік жінок становив 23,47 років, мінімум 15, максимум 33 роки. Вік
87,5% жінок був сприятливим для народження дитини і коливався від 17 до 29
років, 6,25% (дві жінки) були юними першородящими, 6,25% (дві жінки) мали вік
після 30 років. 59,35% жінок із загрозою переривання вагітності мали повну вищу
освіту, 34,4% мали незакінчену вищу освіту, а 6,25% мали середню освіту.
Ми намагалися підібрати експериментальну групу таким чином, щоб у досліджуваних
був сприятливий акушерсько-гінекологічний анамнез, тобто відсутність
гінекологічних захворювань та пороків розвитку матки. 12,5% (чотири жінки) мали
в анамнезі аборт (в більшості - один), 6,25% (дві жінки) – викидень (в одному
випадку – викидень після аборту). Тобто, 81,3% жінок із загрозою переривання
вагітності не мали в анамнезі абортів чи викиднів.
Стосовно екстрагенітальних захворювань, 3,1% жінок мали ускладнений соматичний
анамнез, 6,25% - ізогемоконфлікт між матір’ю та плодом.
Щодо ускладнень вагітності, 20,7% жінок мали гестоз у чистій формі, 79,3% -
загрозу переривання вагітності без особливих причин. Тобто, 90,6% жінок із
загрозою переривання вагітності не мали ясно виражених причин загрози або
виникнення гестозу.
Аналізуючи матеріально-побутові умови вагітних з фізіологічною вагітністю,
можна також сказати, що умови вагітності були сприятливими. Частина цих жінок
(в основному на другому та третьому триместрах) перебувала у санаторних умовах,
решта (в основному на першому триместрі) працювала. 13,3% з них знаходилися у
громадському шлюбі, 86,7% були заміжні. 36,7% проживали з батьками, а 63,3%
проживали на власній території.
Щодо вікових характеристик жінок з фізіологічною вагітністю, то середній вік
жінок становив 25,77 років, мінімум 20, максимум 38 років. Вік 96,7% жінок був
сприятливим для народження дитини і коливався від 20 до 30 років, 3,3% (одна
жінка) мали вік після 30 років. 83,3% жінок мали повну вищу освіту, решта -
незакінчену.
Щодо акушерсько-гінекологічного анамнезу, 10% (три жінки) мали в анамнезі
аборт, 3,3% (одна жінка) – викидень. Отже, 86,7% жінок з фізіологічною
вагітністю не мали в анамнезі абортів чи викиднів.
Порівнюючи матеріально-побутові умови жінок з контрольної та експериментальної
груп, можна помітити трохи більш сприятливі умови щодо статусу, наявності
власної території та віку у жінок контрольної групи. Однак, ця різниця
невелика.
Практично однакова картина спостерігається при аналізі
акушерсько-гінекологічного анамнезу – і в контрольній, і в екс