Розділ 2
ОСОБЛИВОСТІ ОДЕРЖАННЯ зразків почерку та підписів ПРИ ПІДГОТОВКИ
СУДОВО-ПОЧЕРКОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
2.1. Поняття і класифікація зразків почерку та підписів
Процес провадження експертизи з метою вирішення ідентифікаційних і
діагностичних задач, у переважній більшості, вимагає залучення додаткових
матеріалів для дослідження об'єктів, які надійшли експерту. Ці матеріали
одержали у криміналістиці й експертній практиці назву «зразків для експертного
дослідження». Іноді їх називають «зразками для порівняльного дослідження».
Процесуальна процедура їх одержання передбачається ст. 199 КПК України (ст.284
Проекту КПК України).
Дослідженню методологічних проблем, пов'язаних із зразками порівняння,
присвячені роботи А.І. Вінберга, Н.І. Долженко, А.В. Дулова, В.А. Жбанкова,
Л.І. Мандрик, І.Л. Петрухіна, З.М. Соколовського, Ю.К. Орлова та інших вчених.
Проте, не всі питання знайшли однозначне вирішення. Подальшого дослідження й
уточнення вимагають такі категорії, як сутність зразків порівняння, цілі їх
одержання (використання), джерела походження, процесуальний статус та інші.
В експертній і криміналістичній літературі подаються різні визначення зразків
порівняння. І.Л. Петрухін визначає зразки, як «відображення, предмети,
речовини, які відбивають властивості, ознаки, якості (індивідуальні і групові)
інших предметів або суб'єктів, з приводу яких у слідчого або в суді виникло
припущення, що вони мають відношення до скоєного злочину» [161, с. 37]. А.І.
Вінберг під зразками для порівняльного дослідження має на увазі
«найрізноманітніші об'єкти, які відтворюються й вилучаються за постановою
слідчого з метою порівняльного дослідження» [162, с. 22]. В.А. Жбанков
запропонував під зразками для порівняльного дослідження розуміти «різні
матеріальні об'єкти, які відбивають фіксовані ознаки інших об'єктів або ж свої
власні, використовувані для ідентифікації або встановлення родової (групової)
приналежності живих осіб, речей, тварин, а також з'ясування інших обставин, які
мають значення для справи» [163, с. 4]. Схоже визначення зразкам дав Г.І.
Грамович [164, с. 116]. Дуже широке визначення дає зразкам А.В. Дулов, на думку
якого «зразком є предмет, який має основні властивості й якості великої групи
аналогічних предметів» [165, с. 165]. У наведених визначеннях автори роблять
акцент на різних властивостях і призначенні зразків порівняння. На нашу думку,
зразки мають різноманітні властивості, які характеризують їх матеріальну і
процесуальну природу, походження, порядок і умови одержання, інформацію, якої
вони володіють та ін. Крім того, зразки використовуються не тільки для
проведення ідентифікаційних, але й діагностичних досліджень.
Проведений аналіз, а також експертна практика дозволяють відносно зразків, що
розглядаються, зробити певні узагальнення, які можуть виступати підставами їх
розгорнутої класифікації.
1. За природою зразки порівняння – це матеріальні утворення, властивості й
ознаки яких можуть бути сприйняті не тільки експертом, але й іншими учасниками
кримінального процесу [166, с. 32-33].
2. За метою використання зразки порівняння корелюють із задачами, вирішуваними
у ході проведення судових експертиз. За цією підставою зразки порівняння
діляться на:
а) зразки, які відбираються для вирішення ідентифікаційних задач. Так, основна
мета відібрання зразків почерку полягає у встановленні конкретної особи –
виконавця рукописного тексту або підпису;
б) зразки, які відбираються для вирішення діагностичних задач. При проведенні
почеркознавчої експертизи такі зразки служать для визначення стану виконавця
або умов, в яких він знаходився у момент виконання тексту, підпису.
3. За доказовою інформацією, що міститься в них, зразки можуть бути поділені на
дві групи [7, с. 669]:
а) зразки, які відображають властивості, ознаки інших об'єктів. Відібрання
цього виду зразків необхідне для вирішення ідентифікаційних задач. У судовому
почеркознавстві як об'єкт, який відображає, і носій інформації виступає
почерковий матеріал (тексти, буквено-цифрові записи, підписи). Об'єктом, який
відображає, і джерелом інформації про виконавця рукопису є письмово-рухова
навичка людини, її особисті характеристики і стан, пов'язані з реалізацією цієї
навички;
б) зразки, які є значущими своїми власними властивостями. Це – частини цілого,
колекційні зразки, еталони та ін. Вони можуть бути використані як при
ідентифікаційних, так і діагностичних (класифікаційних) дослідженнях.
4. За ступенем індивідуальності інформації, яка відображається:
а) зразки, що відображають індивідуальні властивості, ознаки конкретних
об'єктів (людей, тварин, ділянок місцевості та ін.). Ці зразки включають
приватні ознаки об'єктів, що відображаються, наприклад, зразки почерку
конкретних осіб, які перевіряються;
б) зразки, що відображають властивості групи певних об'єктів. Вони містять так
звані загальні (родові, групові) ознаки. До них можна віднести еталонні зразки
почерку, які виділяються за ознаками нахилу, зв'язності, розміру та ін.
5. За природою властивостей, що відображаються, виділяються [104, с. 108-109]:
а) зразки, що відображають особливості зовнішньої будови об'єкту. Наприклад,
спеціально виготовлені експериментальні зразки пишучого приладу, кліше друку,
штампу та ін.;
б) зразки, що відображають склад і структуру об'єкту. За своїм походженням і
способом одержання це – зразки, що є частиною самого об'єкту, який
перевіряється, або частиною групи однорідних об'єктів. Прикладом зразків першої
групи є зразки пасти (фарбника) пишучого приладу, який перевіряється та яким
виконаний досліджуваний текст. До другої групи відносяться, наприклад,
- Київ+380960830922