Полікультурне виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі школи.

Розділ 2.Педагогічні умови підвищення ефективності
полікультурного виховання молодших школярів......76
2.1. Діагностика полікультурної вихованості молодших
школярів.......................................................................................................76
2.2. Технологія дослідно-експериментальної
роботи............................100
2.3. Методика впровадження експериментальної технології
у виховний процес початкової
школи.....................................................111
2.4. Співпраця вчителя з батьками у змісті полікультурного
виховання...................................................................................................135
2.5. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи...............156
Висновки до другого
розділу...................................................................165
Загальні
висновки...........................................................................167
Список використаної літератури...........................................171
Додатки..................................................................................................184
В С Т У П
Актуальність теми дослідження. Україна – поліетнічна держава, до складу
населення якої входять різні за походженням і ступенем соціально-економічного
розвитку етнічні спільноти. Це зумовлює полікультурність суспільного
середовища, вимагає підготовки особистості, здатної сприймати і розуміти не
лише власні, а й культурні цінності інших народів, спроможної до міжетнічної і
міжкультурної комунікації. Зіткнення цивілізаційних, культурних, етнічних
інтересів створюють конфліктну ситуацію в межах загального
національно-державного простору. У цьому контексті актуалізується проблема
формування в сучасних дітей і молоді ціннісного плюралізму та культурного
релятивізму, толерантності й менталітету співробітництва, становлення „діалогу
культур” різних національностей, рас, віросповідань, поглядів, переконань.
Про державний підхід до вирішення проблеми регулювання міжетнічних взаємин
засвідчують статті Конституції України, Закони України „Про освіту”, „Про
національні меншини в Україні”, „Про мови”, Концепція громадянського виховання
особистості в умовах розвитку Української державності, Програма виховання дітей
та учнівської молоді в Україні, Національна доктрина розвитку освіти, Концепція
національного виховання, інші законодавчі та нормативні акти.
Серед основних цілей і пріоритетів освітньої галузі важливе місце посідає
виховання людини демократичного світогляду й культури, що характеризується
високим поцінуванням національних здобутків, з повагою ставиться до традицій
інших народів та їхніх культур, активно долучається до реалізації ідей культури
миру, прагне до толерантної взаємодії зі світовим співтовариством.
Вивченню співвідношення національного та загальнолюдського в освіті присвятили
свої праці вчені, філософи, педагоги минулого (М.Бердяєв[13], В.Біблер[20],
М.Драгоманов[60], П.Каптєрєв[78], С.Русова[143], Я.Чепіга[173] та ін.).
Історико-педагогічний аспект цієї проблеми знайшов відображення у науковому
доробку Н.Побірченко[133], О.Сухомлинської[156],  Є.Сявавко[160],
В.Федяєва[167].
Змістовий аспект полікультурної освіти, виявлення оптимальних засобів її
реалізації на сучасному етапі досліджували В.Болгаріна[28-29], Л.Волик[40],
Л.Горбунова[51], А.Джуринський[58], Г.Дмитрієв[59], В.Ковтун[85],
І.Лощенова[106], А.Солодка[153] та ін.
Психолого-педагогічні особливості дітей молодшого шкільного віку висвітлено у
працях І.Беха[15-19], А.Богуш[25], Л.Божович[26], О.Савченко[145],
А.Шемшуриної[176], де акцентується увага на тому, що молодші школярі
характеризуються відкритістю до навколишнього світу, єдністю емоційно-вольових
та пізнавальних аспектів діяльності. Саме тому в цей період закладаються
підвалини формування та розвитку повноцінної полікультурної особистості.
Багатоплановий аналіз досліджень Р.Агадулліна [1], Дж.Бенкса [179-180],
Л.Голік [82],  О.Ковальчук[82], А.Джуринського [58], Г.Дмитрієва [59],
В.Кукушина [98], І.Лощенової [106], С.Наушабаєвої [115], С.Нієто [188],
А.Перотті [127], Н.Сейко [146], Л.Супрунової [155], П.Фрейре [169] та ін.
засвідчує, що поняття „полікультурне виховання” не має єдиного визначення.
З’ясовано лише окремі аспекти цієї проблеми. Бракує даних про структуру
полікультурної вихованості та особливості її вияву в молодшому шкільному віці,
що може стати вагомим підґрунтям для належного розв’язання відповідних освітніх
завдань. Виникає суперечність між вимогами до полікультурної вихованості учнів
початкових класів і відсутністю гуманістично-спрямованої, насиченої
морально-етичним змістом виховної роботи, яка забезпечувала б дітям не лише
оволодіння теоретичними знаннями, але й формувала б уміння відчувати та
виявляти відповідні емоції, дотримуватися певної поведінки в реальному житті.
Отже, соціальна значущість і практична необхідність полікультурного виховання
молодших школярів, а також наявні суперечності в досягненні кінцевої мети в
мікро- та макросоціумі визначили вибір теми дисертаційного дослідження
„Полікультурне виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі
школи”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження
входить до тематичного плану наукових досліджень науково-дослідної лабораторії
„Педагогічне краєзнавство Черкащини” Уманського державного педагогічного
університету імені Павла Тичини (державний реєстрацій