РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА ПЕРЕШКОДЖАННЯ ЗДІЙСНЕННЮ ВИБОРЧОГО ПРАВА
Найважливішим для розуміння сутності злочинного діяння є аналіз його
об’єктивної сторони. Саме цей елемент складу злочину може бути безпосередньо
сприйнятий, адже він завжди визначений у диспозиції норми Особливої частини
Кримінального кодексу. Законодавець описує можливу поведінку людини, яка за
наявності певних умов є суспільно небезпечною, та забороняє її. Проте, як і
будь-який акт вольової поведінки людини, злочин являє собою єдність зовнішніх
(об'єктивних) і внутрішніх (суб'єктивних) ознак.
Об'єктивна сторона як елемент складу злочину, на наш погляд, виконує основну
функцію відмежування одних кримінально караних діянь від інших. Саме в
об’єктивній стороні злочину містяться основні специфічні кваліфікуючі ознаки,
конкретний механізм протиправного діяння. Тому відповідно до цілей і завдань
цієї роботи розгляд об’єктивної сторони перешкоджання здійсненню виборчого
права є ключовим.
Аналізуючи об'єктивні ознаки перешкоджання здійсненню виборчого права, ми
будемо ґрунтуватися на загальних положеннях про об'єктивну сторону злочину, які
достатньо досліджені й арґументовані в науці кримінального права [91].
Як слушно зазначав М.І. Бажанов, „об'єктивна сторона злочину – це найважливіший
елемент складу злочину, за яким в переважній більшості один злочин
відрізняється від іншого. Тому, законодавець прагне описати в диспозиції статті
Особливої частини Кримінального кодексу, насамперед, ознаки об'єктивної
сторони” [92, с. 341]. Частина 1 ст. 157 КК України описує об'єктивну сторону в
такий спосіб: „Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого
права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого
суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з
референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму,
члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними
своїх повноважень, поєднані з підкупом, обманом або примушуванням”.
Відповідно до правил проведення наукового аналізу зазначену диспозицію можна
розділити на три окремих складові:
Перешкоджання вільному здійсненню громадянином виборчого права.
Перешкоджання вільному здійсненню громадянином права брати участь у
референдумі.
Перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи
референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної
групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при
виконанні ними своїх повноважень.
Ці складові виступають формами дій у розгляданому складі злочину. Відповідно до
предмета й мети дослідження ми зосередимо увагу лише на тих діях, які полягають
у перешкоджанні вільному здійсненню громадянином виборчого права.
Отже, ст. 157 КК України передбачає одну з форм злочинного діяння –
перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права. Разом із
цим, у зазначеній правовій нормі вказуються способи вчинення такого злочину:
підкуп, обман, примушування (ч. 1 ст. 157 КК України); насильство, знищення чи
пошкодження майна, погроза застосування насильства, погроза знищення чи
пошкодження майна, інший спосіб (ч. 2 ст. 157 КК України).
На наш погляд, необхідно докладно зупинитися на змісті й порядку формулювання
диспозиції частин 1 та 2 ст. 157 КК України. Бачиться доцільним аналіз ключових
термінів, а саме „перешкоджання”, „вільне здійснення виборчого права”,
„громадянин”, „підкуп”, „обман”, „примушування” „насильство” „погроза”, „інший
спосіб”. Важливе місце в аналізі даного злочину займає особа потерпілого. При
цьому слід пам’ятати про бланкетний характер наведеної кримінально-правової
норми, що зумовлює обов’язковість її розгляду в контексті виборчого
законодавства.
Відповідно до положень виборчих законів (ст. 105 Закону України „Про вибори
Президента України” від 18 березня 2004 року; ст. 88 Закону України „Про вибори
депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських,
селищних, міських голів” від 6 квітня 2004 року; ст. 117 Закону України „Про
внесення змін до Закону України „Про вибори народних депутатів України” від 7
липня 2005 року) до кримінальної відповідальності притягуються особи, винні в
порушенні законодавства про вибори [16, 17, 18].
Зазначене дасть змогу чітко визначити механізм вчинення злочину, недоліки
формулювання диспозиції та способи її вдосконалення.
2.1. Визначення змісту терміна “перешкоджання вільному здійсненню громадянином
свого виборчого права”
Діяння є єдиною обов’язковою ознакою об’єктивної сторони перешкоджання вільному
здійсненню виборчого права - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 157 КК України.
Воно може полягати в діях або бездіяльності. У формулюванні назви вказаної
кримінально-правової норми законодавець не використовує слово „вільному”, але в
диспозиції воно є одним із визначальних. Отже, розгляд зазначеного злочинного
діяння вважаємо за доцільне розпочати з аналізу терміна „перешкоджання вільному
здійсненню громадянином свого виборчого права”, насамперед виокремивши його
складові, а саме поняття „перешкоджання”, „вільне здійснення виборчого права”,
„громадянин”.
«Перешкоджання» є однією з ключових значеннєвих одиниць у змісті диспозиції ч.
1 ст. 157 УК України. Необхідність її дослідження зумовлена особливістю її
вживання в конкретному випадку, специфічним зв’язком між нею та терміном
„вільне здійснення виборчого права”, а також тим, що вона має одне з основних
змістовних навантажень. Поняття „перешкоджання” вживається в декількох статтях
чинного Кримінального кодексу України, зокрема у ст. 170 “Перешкоджання
законній діяльності п
- Київ+380960830922