РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТАТЕВОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ
2.1. Стан використання творів українського фольклору як засобу статевого виховання
Дослідження проводилося протягом 2002-2006 років у три етапи: перший - пошуково-теоретичний (2002-2003 рр.), другий - моделювальний (2003-2004 рр.), третій - експериментальний (2004-2006 рр.).
На пошуково-теоретичному етапі вивчалася психологічна, педагогічна, культурологічна, філософська, соціологічна література. Метою моделювального етапу експерименту було аналіз збірок та хрестоматій для дітей молодшого шкільного віку, навчально-виховних планів, анкетування педагогів та батьків, аналіз стандартів початкової освіти, розробка технології статевого виховання.
Насамперед було проаналізовано збірки та хрестоматії для дітей молодшого шкільного віку ("Дитячий фольклор. Колискові пісні та забавлянки" [69], "Дитячий фольклор" [70], "Закувала зозуленька" [82], "Народ скаже - як зав'яже: Українські народні прислів'я, приказки, загадки" [160], "Українська дитяча література: Хрестоматія" [221], "Український дитячий фольклор" [222], "Українські казки" [223], "Українські народні казки" [224], "Українські приказки, прислів'я і таке інше" [226]). Проведений аналіз дозволив зробити висновок про те, що головними діючими особами дитячих фольклорних творів переважно виступають представники чоловічої статі. Вони частіше зображені на ілюстраціях до літературних творів. Специфіку відображення осіб різної статі в збірках та хрестоматіях для дітей молодшого шкільного віку подано в таблиці 2.1 (Див. с.81).
Таблиця 2.1.
Специфіка відображення осіб різної статі в збірках та хрестоматіях для дітей молодшого шкільного віку
Об'єкти аналізуКількість одиниць, що аналізуютьсяОсоби чоловічої статіОсоби жіночої статіПрисутні разомКількість%Кількість%Кількість%Ілюстрації15096642516,72919,3Казки21414165,94219,63114,5Колискові пісні714766,22028,245,6Утішки, пестушки, примовки1419063,84129,1107,1
Так, у збірці "Український дитячий фольклор" [222] з 26 ілюстрацій лише на двох зображено жінок. У збірці "Українські народні казки" [224] зображення дівчаток та жінок взагалі відсутні (загальна кількість ілюстрацій - 17). Аналогічна ситуація простежується і в сучасних виданнях. У хрестоматії "Українська дитяча література" [221] жіночі образи складають 19%, а у збірці "Закувала зозуленька" [82] - 20% від загального числа ілюстрацій. Інакше кажучи, візуальний світ дитячої художньої літератури переважно чоловічий; представники різних статей пересікаються в ньому досить рідко (всього у 19,2% випадків).
Практично таке ж співвідношення чоловічих та жіночих образів знаходимо і в текстах. У проаналізованих нами збірках і хрестоматіях головні герої, як правило, хлопчики і чоловіки, а представники жіночої статі частіше зустрічаються епізодично і досить рідко стають центральними персонажами. Винятком є лише твори народної творчості, надруковані в період з 1950 по 1985 роки, де спостерігається приблизно рівне співвідношення жіночих і
чоловічих героїв (40% головних героїв жінок і 50% головних героїв-чоловіків у фольклорних творах).
Отже, дитяча література орієнтована переважно на хлопчиків. Саме вони одержали зі сторінок творів художні зразки для наслідування, ототожнюючи себе з персонажами - представниками своєї статевої групи. Для дівчаток подібна ідентифікація залишалася досить складною, що свідчить про наявність у дитячій літературі гендерної асиметрії і, зокрема, феномену андроцентризму.
На моделювальному етапі проводили анкетування, за допомогою якого визначали уявлення батьків про особливості статевого виховання дітей (Див. додаток А). Для перевірки достовірності одержаних даних було запропоновано відповісти на запитання анкети і вчителям початкових класів (див. додаток Б). В анкетуванні взяло участь 200 вчителів початкових класів, батьків молодших школярів. Проаналізуємо відповіді педагогів та батьків.
Вивчення уявлень педагогів про статеве виховання молодших школярів свідчить, що вони розуміють значущість зазначеної проблеми для сучасної освіти, але недостатньо в ній орієнтовані: не мають чітких уявлень про сутність поняття "статево-рольова поведінка", особливості виховання хлопчиків і дівчаток, умови формування в дітей "чоловічої" і "жіночої" поведінки. Причини цього вбачаємо в тому, що традиційне шкільне середовище не сприяє статевій соціалізації хлопчиків і дівчаток, не містить елементів, що сприяють прояву в дітей чоловічих і жіночих способів поведінки.
Опитування вчителів щодо індивідуальних особливостей поведінки дітей дає можливість вважати, що хлопчики більш збудливі, нетерплячі, нестримані, нетерпимі, невпевнені в собі, агресивніші, ніж дівчатка. Неоднаковою є характеристика однієї дитини різними педагогами. Так, дівчинку Настю Р. вчителька Н.Красних (ЗОШ № 35, м. Краматорськ Донецької області) характеризує як швидку, діяльну, рішучу і впевнену в собі. Інша вчителька, І.Сенчук, називає Настю повільною, пасивною, нерішучою і нестриманою. Хлопчика Митю К. Н.Красних, яка так гарно відгукується про Настю, вважає боязким, нерішучим, неохайним. Критично налаштована до Насті І.Сенчук, знаходить у Миті багато гарних якостей, прямо протилежних тим, що називає її колега. Митя для неї хлопчик м'який, чуйний, хоробрий, спритний, швидкий, рішучий, старанний, наполегливий, доброзичливий. При оцінці хлопчиків учителі частіше незадоволені надмірною активністю дітей.
Серед улюблених ігор дівчаток педагоги називають ігри зі скакалкою, з ляльками, "Доньки-матері", "Магазин", "Лікарня", "Перукарня", "Сім'я". Педагоги характеризують ігри дівчаток як більш спокійні, ніж ігри хлопчиків. На думку вчителів (90%), дівчатка надають перевагу іграм, в яких виявляються жіночість, материнські якості. За спостереженнями педагогів, хлопчики обирають спортивні ігри, в яких необхідно виявити силу, спр