РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Природно-кліматичні умови Київської області
Київська область розміщена переважно на правобережжі середньої течії Дніпра між 49011? і 51033? північної широти та 29016? і 32043? східної довготи. Територія витягнута з півночі на південь на 360 км, а із заходу на схід - на 190 км. Загальна площа області становить 28,1 тис. км2. Вона межує з Чернігівською, Полтавською, Черкаською, Вінницькою, Житомирською областями, а на півночі - з Гомельською областю Білорусі.
Територія Київщини знаходиться в межах Східно-Європейської платформи і має своєрідну геологічну будову, складаючись із двох різнорідних та різновікових структурних елементів. Південно-західна частина області приурочена до Українського щита, в основі її залягає древній кристалічний фундамент. Північ та північний схід області належать до північно-східного схилу Українського щита в бік Донецько-Дніпровської западини, у межах якого кристалічний фундамент глибоко занурюється під осадові товщі порід палеозою, мезозою та кайнозою.
Особливості геологічної будови визначили основні риси рельєфу Київської області. Поверхня області - хвиляста рівнина, розчленована річковими долинами, ярами та балками. На Правобережжі Дніпра вона похилена з південного заходу на північний схід, на Лівобережжі - з півночі на південь. Південна та південно-західна частини області лежать на Придніпровській височині, найбільш підвищеній та найбільш розчленованій ділянці Київщини, до якої приурочені найвищі абсолютні висоти її поверхні. На сході область заходить у Придніпровську низовину, яка характеризується широким розвитком річкових долин, незначними відмітками висот, заболоченістю. Північна частина міститься у межах Поліської низовини, що має незначні перевищення відносних висот і є типовим прикладом акумулятивної рівнини. Найвища точка області - пагорб біля с. Круті Горби Таращанського району (273 м). Найнижче порівняно з рівнем моря знаходяться значні території Бориспільського (104 м), Баришівського (100 м) і Переяслав-Хмельницького (99 м) районів.
Територія Київської області характеризується розвиненою гідрографічною мережею. Найгустіша річкова сітка на півдні області (басейн р. Рось, коефіцієнт густоти 0,3-0,5 км/км2), менша - в північній частині (басейни рр. Уж, Ірпінь), найменша - на Лівобережжі області (басейни рр. Супій і Трубіж, коефіцієнт густоти близько 0,1 км/км2) [190]. Річки переважно належать до басейну Дніпра, що має довжину на території області 246 км, приймаючи ряд правих (Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Уж, Стугна, Красна, Рось) і лівих (Десна, Трубіж, Супій) приток. Це річки рівнинного типу, які живляться сніговими, дощовими і підземними водами. У їхньому водному режимі чітко виражені весняна повінь та досить значні дощові паводки влітку.
Клімат Київської області помірно континентальний, із м'якою зимою та теплим літом. Положення Київщини у помірних широтах зумовлює позитивний радіаційний баланс, який становить щорічно 1500 МДж/м2 на крайньому північному заході області та 1800-1900 МДж/м2 у лівобережних лісостепових районах. Переважна частина радіаційного тепла (понад 70%) витрачається на забезпечення випаровування з земної поверхні, решта йде на вологообмін ґрунт-повітря. Тривалість сонячного сяяння становить у середньому 1830-1960 годин/рік, а середнє число днів без сонця - 90. Величина сумарної сонячної радіації коливається в межах 3800 - 4200 МДж/м2 /рік [191].
Пересічна річна температура повітря в північній частині області дорівнює 6,50, на півдні - 7,50С. Середня багаторічна температура повітря липня (найбільш теплого місяця) збільшується з півночі на південь від 19,2 до 20,10С; найбільш холодного - січня - становить: у північних районах -6,50С, у центральній частині -5,80С, на півдні області -6,10С. Абсолютний максимум температури повітря сягає 400С, мінімум - мінус 370С [192]. Тривалість періоду з позитивною середньодобовою температурою становить 245-250 днів, період з температурою вище 100С складає 155 днів у Поліссі та 165 днів у лівобережній частині області. Безморозний період триває 160-180 днів. Стійкий сніговий покрив утримується в середньому 90-95 днів. Середня висота снігового покриву коливається від 30 см на півночі до 15 см на півдні області [193].
У формуванні кліматичних умов Київщини переважає вплив континентальних і морських повітряних мас полярного, арктичного та тропічного повітря. Середньорічна кількість опадів варіює в межах 480-620 мм. Більша їх частина (360-435 мм) припадає на теплий період року (табл. 2.1). Слід відмітити недостатнє зволоження південних районів області, де випадає близько 400-450 мм опадів. Відносна вологість повітря висока і сягає 84% пересічно за рік, що зумовлює порівняно невелике випаровування з поверхні ґрунту і, при значній кількості опадів, створює позитивний баланс вологи. Проте в області бувають ґрунтові посухи, пов'язані з високою водопроникністю поширених у Поліссі порід легкого гранулометричного складу та розвитком яружно-балкового рельєфу у лісостеповій частині області.
Таблиця 2.1
Сезонний розподіл опадів у Київській області
Пора рокуОпадимм% до середньо-річної нормиЗима
(грудень, січень, лютий)70-9015Весна
(березень, квітень, травень)100-13020Літо
(червень, липень, серпень)200-25040Осінь
(вересень, жовтень, листопад)110-15025Середнє за рік480-620100
На території Київської області виділяють 4 агрокліматичних райони: помірно теплий вологий, помірно теплий помірно вологий, теплий вологий, теплий помірно вологий, які різняться розподілом середнього показника вологозабезпеченості території - гідротермічного коефіцієнта (ГТК) та за сумою активних температур (вище 100 С). Значення ГТК на території області коливається у межах 1,2-1,4, а сума активних температур становить 2500-26000 С, що свідчить про достатність агрокліматичних ресурсів Київщини для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірних широт [192].
Антропогенні зміни приро