РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ СТАДІЇ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ І ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ ВИКРАДЕНЬ МАЙНА З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
2.1. Оцінка первинного матеріалу про злочин у стадії порушення кримінальної справи
Для формування окремих криміналістичних методик ключове значення в криміналістиці має періодизація процесу розслідування злочину. В криміналістиці існує багато різних за звучанням визначень поняття "етап розслідування", але більшість з них є тотожними за сутністю. Так, з криміналістичної точки зору, етап розслідування - це певний проміжний пункт у процесі розслідування злочину, який характеризує стан слідства з позиції повноти вирішення його завдань і визначається прийнятими процесуальними рішеннями у кримінальній справі [144, с.36]. Загальновизнаним є також поділ процесу розслідування на два етапи: початковий та наступний. Деякими авторами називається третій етап - заключний, але вони самі стверджують, що він становить не ті слідчі дії, які повинна досліджувати з позиції тактики криміналістика, а більшою мірою стосується кримінального процесу - це процесуальні дії для завершення провадження у справі та додаткові дії, що проводяться на вимогу звинуваченого[127, с.393-397; 145, с.82; 146, с.87].
Дискусійним залишається питання щодо моменту, що відокремлює два названих етапи. З цього приводу можна виділити дві основні концепції. В основу першої покладено спрямованість на кожному з етапів слідчих та оперативних дій, що, перш за все, пов'язано з невідкладністю слідчих дій [147, с.15; 127, с.393-397]. Початковий етап - це інтенсивний пошук, виявлення та закріплення доказів. Він може бути завершеним незалежно від того, чи вдалося вирішити всі завдання такого етапу: коли злочин розкрито (встановлено особу) пред'явленням обвинувачення; коли злочин не розкрито (при цьому виконані всі невідкладні слідчі дії). Наступний етап буде розгорнутим, поступовим доказуванням вини злочинця або звичайним продовженням його пошуку, тобто відповідно до шляхів подальшого розслідування [148, с.238-239].
В основу другої покладено момент розкриття злочину, пов'язаний із пред'явленням обвинувачення, де початковий етап триває до встановлення особи, яка вчинила злочин, і завершення збирання доказів для пред'явлення їй обвинувачення хоча б за одним епізодом злочину, тобто завершення всіх дій щодо збирання доказової інформації, достатньої для пред'явлення обвинувачення особі за одним епізодом злочинної діяльності [144, с.35; 149, с.86; 150, с.11].
Ми підтримуємо останню концепцію, як більш конкретизовану та корисну для практики розкриття та розслідування злочину, оскільки невідкладними можуть стати слідчі дії на будь-якому етапі розслідування залежно від обставин кожної конкретної справи. Крім того, аналіз розробок різних авторів, навіть тих, що визначають саму періодизацію за першої концепцією, показав, що під час викладення методик розслідування окремих злочинів момент завершення початкового етапу пов'язується з прийняттям процесуального рішення про пред'явлення обвинувачення. Під час подальшому розгляду особливостей методики розслідування викрадення майна з використанням КТ ми будемо спиратися саме на таке розуміння етапів розслідування.
Для початкового етапу розслідування характерний такий перелік завдань: а) встановлення місця, часу та інших обставин скоєння злочину, його суті, а також виявлення, фіксація та вилучення його слідів, які під впливом несприятливих умов можуть зникнути чи бути знищеними; б) встановлення, розшук і затримання особи (або вибір запобіжного заходу), підозрюваної у вчиненні злочину; в) збирання доказів, достатніх для пред'явлення обвинувачення особі хоча б за одним епізодом злочинної діяльності [144, с.35].
Але в одному всі криміналісти погоджуються - початковий етап розслідування злочину триватиме з моменту порушення кримінальної справи.
Сам процес порушення кримінальної справи безпосередньо належить до об'єктів науки кримінального процесу, та є першою, початковою, стадією кримінального судочинства, яка розпочинається з моменту прийняття заяв та повідомлень про злочин і завершується прийняттям рішення про порушення кримінальної справи або про відмову в цьому. В юридичній літературі та серед практичних працівників така стадія може мати назву "первинна перевірка" або "розгляд повідомлень та заяв" [151, с.22-24].
Між тим, проблема порушення кримінальної справи має самостійне значення і в криміналістичних розробках окремих методик розслідування злочинів. Криміналістичний аспект такої діяльності називають "оцінкою попереднього матеріалу про злочин".
Деякі криміналісти вважають, що питання розгляду первинних матеріалів у стадії порушення кримінальної справи обов'язково стосуються кримінального процесу [152, с.61]. Дійсно, визначення достатності наявних даних для порушення кримінальної справи, потреба в їх перевірці є складовими науки кримінального процесу. Але вихідні дані, за якими порушено кримінальну справу, є об'єктом специфічної криміналістичної оцінки з позиції слідчих ситуацій та версій, що виникли на початковому етапі розслідування і визначають характер та спрямованість розв'язуваних на цьому етапі пошуково-пізнавальних завдань [153, с.21]. Тут порушення кримінальної справи має свої особливості, які залежать, по-перше, від того, за ознаками якого злочину приймається це рішення, а по-друге, від того, якою мірою та в якому первісному матеріалі ці ознаки висвітлені [154, с.28].
Діяльність правоохоронних органів відносно порушення кримінальної справи за ознаками викрадення, вчиненого з використанням КТ, відрізняється особливою складністю. Це пов'язано, передусім, з тим, що в Україні простежується значне відставання відповідних науково-криміналістичних досліджень щодо її проведення від потреб слідчої практики. З особистих бесід з керівниками слідчих підрозділів правоохоронних органів відомо, що типовою є ситуація, коли первинну перевірку здійснено оперативними підрозділами різних правоохоронних органів (ОВС,