РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕННИХ ХВОРИХ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених
Відповідно до задач дослідження під спостереженням знаходились пацієнти хворі на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST на ЕКГ з метаболічними факторами ризику. На момент включення в дослідження усі хворі перебували на стаціонарному лікуванні в інфарктному і кардіологічному відділеннях Запорізької міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги та в відділеннях інтенсивної терапії та ішемічної хвороби серця і аритмій Запорізького обласного кардіологічного диспансеру.
Протокол дослідження
Критерії включення були:
* чоловіки і жінки (віком від 45 до 77 років);
* клініка гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST під час вступу до блоку інтенсивної терапії: типовий ангінозний напад тривалістю 10-20 хвилин і більше, давністю не більше 72 годин; збільшення частоти та тривалості ангінозних нападів, їх важкості; зростання потреби в призначенні додаткових доз нітрогліцерину або ж зниження чи повна відсутність ефективності нітратів; поява стенокардії спокою у хворого з стенокардією напруги; зниження толерантності до фізичного навантаження;
* скороминущі зміни ЕКГ у вигляді стійкої чи минущої депресії сегменту ST в двох і більш суміжних відведеннях без появи "нових" зубців Q на ЕКГ, або інверсія зубця Т, сплощення зубців Т, псевдонормалізація зубців Т;
* метаболічні фактори ризику (абдомінальне ожиріння, інсулінорезистентність, дисліпідемія);
* згода на участь у дослідженні.
Критерії виключення з дослідження:
* наявність на ЕКГ ознак гострого великовогнищевого ІМ;
* великовогнищевий ІМ, перенесений в найближчі 3 місяці;
* тяжкі супутні захворювання з поганим прогнозом (порушення мозкового кровообігу в анамнезі, ниркова і печінкова недостатність, злоякісні новоутворення, гострі інфекційні захворювання);
* відмова пацієнта від участі в дослідженні з будь-якої причини.
Для виключення випадків "вторинної" нестабільної стенокардії в дослідження не включались:
* хворі з застійною серцевою недостатністю ІІ Б-ІІІ стадії за класифікацією М.Д. Стражеска і В.Х. Василенка та III - IV ф. кл. - за класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA);
* хворі з тахиаритміями;
* хворі з атріо-вентрикулярною блокадою II - III ступеня;
* з рівнем гемоглобіну менше 100 г/л;
* з гіпертермією (температура тіла > 38?C);
* з артеріальною гіпертензією ІІ-ІІІ стадії та гіпертонічними кризами;
* за наявності іншого серйозного супутнього захворювання, яке могло вплинути на перебіг основного захворювання.
Кінцеві крапки дослідження:
* смерть;
* розвиток Q-інфаркта міокарду;
* реваскулярізація міокарду (черезшкірне коронарне втручання або аорто-коронарне шунтування) у зв'язку з ішемією, що зберігається.
При викладі матеріалів і методів дослідження, результатів дослідження і їхнього аналізу використана термінологія, загальноприйнята і затверджена експертами Всесвітньої організації охорони здоров'я та профільних кардіологічних організацій.
Обстеження пацієнтів в умовах стаціонару проводилося на базі кафедри факультетської терапії Запорізького державного медичного університету і включало такі етапи: загальноклінічне та спеціальне обстеження.
Для вирішення поставлених у роботі задач обстежено 105 хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST на електрокардіограмі у віці від 46 до 77 років, в середньому - (62,18±0,8), з них 39 жінки і 66 чоловіків. Діагноз гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST на ЕКГ встановлювався у відповідності з колективними рекомендаціями ESC/ACC [175, 186].
Відповідно до мети та задач дослідження хворі були розподілені на групи:
* за рівнем тропоніну І:
* група хворих на нестабільну стенокардію (рівень тропоніну І? 0,44 нг/мл) з метаболічними факторами ризику та інсулінорезистентністю;
* група хворих на нестабільну стенокардію з метаболічними факторами ризику без інсулінорезистентності;
* група хворих на нестабільну стенокардію без метаболічних факторів ризику (контрольна);
* група хворих на не-Q-інфаркт міокарда (рівень тропоніну І> 0,44 нг/мл) з метаболічними факторами ризику та інсулінорезистентністю;
* група хворих на не-Q-інфаркт міокарда з метаболічними факторами ризику без інсулінорезистентності;
* група хворих на не-Q-інфаркт міокарда без метаболічних факторів ризику (контрольна);
* за статтю:
* чоловіки;
* жінки;
* за віком (рекомендації ВООЗ):
* вікова категорія 45-59 років;
* вікова категорія 60-74 років;
* вікова категорія 75-89 років.
Усі хворі з моменту госпіталізації отримували базисну терапію ГКС без елевації сегмента ST :
- аспірин, перорально 325 мг однократно, потім 75-150 мг один раз на добу (зранку, під час прийому їжі), за відсутності протипоказань, застосовували протягом усього стаціонарного курсу терапії і після виписки;
- клопідогрель, перорально навантажувальна доза 300 мг, потім 75 мг один раз на добу, застосовували протягом усього стаціонарного курсу терапії і після виписки;
- нефракційований гепарин, який вводили внутрішньовенно-струминно: болюс в дозі (60-80) Од/кг (але не більше 5000 ОД) з наступною інфузією (12-18) Од/кг/г (але не більше 1250 Од/кг/г) і визначали АЧТЧ через 6 годин, після чого проводиться корекція швидкості інфузії препарату згідно номограми [221]; або низькомолекулярний гепарин (еноксапарин) підшкірно по 1 мг/кг маси тіла пацієнта (в середньому 0,8 мл) двічі на добу протягом (2-7) днів;
- ізосорбіду дінітрат, у першу добу внутрішньовенно-краплинно в добовій дозі 20 мг, потім перорально (20-40) мг тричі на добу по показанням;
- бета-блокатори за відсутності протипоказань.
У 37 пацієнтів на не-Q-інфаркт міокарда та у 44 пацієнтів на нестабільну стенокардію при наявності метаболічних факторів ризику до базисної терапії включали:
- периндоприл (PRESTARIUM(r), Les Laboratoires Servier, Франція, реєстраційне посвідчення № П.12.99/01242), перорально по 4 мг на добу, застосо
- Київ+380960830922