РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи обстеження жінок раннього репродуктивного віку з синдромом гіперандрогенії на тлі запальних захворювань геніталій
Було проведено комплексне обстеження 100 дівчат-підлітків та молодих жінок з синдромом гіперандрогенії у поєднанні з запальними захворюваннями геніталій, в т.ч. 25 дівчат-підлітків віком 15-17 років і 75 молодих жінок віком 18-30 років. Групу порівняння складали 20 молодих жінок з хронічними запальними захворюваннями геніталій віком 19-28 років. В якості контролю обстежено 20 практично здорових дівчат-підлітків віком 15-17 років та 20 практично здорових жінок віком 18-30 років без ознак гіперандрогенії, порушень менструальної функції та іншої ендокринної патології.
Всі пацієнтки обстежені за єдиною схемою. Для збору та вивчення анамнестичних даних були розроблені формалізовані історії хвороби, в яких показники реєструвались як в якісному, так і в кількісному вигляді. При опитуванні враховувались дані про перенесені інфекційні, алергічні, спадкові та інші захворювання, з'ясовувалась наявність супутньої патології. Особливу увагу приділяли періоду становлення менструальної функції (вік менархе, характер менструального циклу, вік появи менструальної дисфункціі та з чим пов'язує пацієнтка їх появу). В анамнезі життя пацієнток звертали увагу на генеалогічні особливості, наявність порушень менструальної функції у матері та близьких родичів по жіночій лінії.
Клінічну оцінку СГА проводили по параметрам гірсутизму та шкірним проявам (acne vulgaris, жирна себорея). Наявність гірсутизму та ступінь його вираженості оцінювали з використанням шкали Ferriman-Gallway за чотирибальною шкалою в 11 гірсутних зонах (табл. 2). При цьому проводилось дослідження гірсутного, індиферентного та гормонального чисел. Індиферентне число визначали в двох зонах (передпліччя та гомілка), а гормональне - в інших 9 зонах (верхня губа, підборіддя, спина, поперекова ділянка, груди, верхня та нижня частина живота, плечі, стегна). Гірсутне число вираховувалось як сума індиферентного та гормонального чисел.
Частота наявності інших проявів гіперандрогенної дермопатії (acne vulgaris, жирна себорея) вираховувалась в відсотках від загального числа хворих.
При необхідності пацієнткам проводилась рентгенографія черепа та турецького сідла (краніографія) в прямій та боковій проекції для виключення ознак аденоми гіпофізу, хронічної внутрішньочерепної гіпертензії, ендокраніозу.
Стан внутрішніх статевих органів оцінювали методом ультразвукового сканування з використанням доплерометричного датчика по загальновизнаній методиці з попередньою підготовкою кишківника й сечового міхура. Ультразвукове сканування проводили на апараті "Medison SA-9900" з використанням трансабдомінального датчика з частотою 3-7 МГц та на ультразвуковому апараті SIEMENS з вагінальним датчиком частотою 7 МГц. Сканування матки проводилось в повздовжньому та поперечному напрямках, а вимірювання товщини ендометрія - в повздовжньому напрямку. При дослідженні яєчників вимірювали розміри та вираховували їх об'єм за формулою (Демидов В.М. та співавт., 1991):
,
де Д1 - довжина яєчника, Д2 - товщина яєчника, Д3 - ширина яєчника.
Для оцінки співвідношення розмірів матки та яєчників обчислювали загальний яєчниково-матковий індекс (ЯМІ) (В.М. Демидов та співавт., 1991):
,
де Д1п - довжина правого яєчника, Д2п - товщина правого яєчника, Д3п - ширина правого яєчника, Д1л - довжина лівого яєчника, Д2л - товщина лівого яєчника, Д3л - ширина лівого яєчника, Д2 матки - товщина матки.
Заключення про полікістозне переродження яєчників базувалось на даних УЗД за наступними критеріями: симетричне збільшення об'єму яєчників, потовщення капсули, неоднорідність структури з ехонегативними включеннями до 8 мм в діаметрі, як по периферії, так і в центральних ділянках паренхіми [18, 60]. Вивчали кровоток в маткових та яєчникових артеріях. Візуалізацію маткових артерій проводили на рівні перешийка матки; дослідження яєчникової артерії - на рівні воріт яєчника. Для якісного аналізу спектральних характеристик швидкості кровотоку визначали: пульсаційний індекс, індекс резистентності. Ультразвукове дослідження органів малого тазу проводилось в динаміці менструального циклу до та після запропонованого лікування.
Вивчення бактеріологічного стану шкіри обличчя, вмісту піхви і кишечника складалось з дослідження аеробної (стафілококи, стрептококи, протей та інші) та анаеробної флори (бактероїди, пропіонбактеріум акнес та інші).
Бактеріоскопічне дослідження мазків проводилось після фарбування за Романовським-Гімза та за Грамом (у модифікації Каліни, 1982 р.) [83].
Для оцінки мікробіоценозу кишечника використовували диференційно-діагностичні середовища: Ендо, Плоскірєва, Левіна, Хрістенсена, Сімонса, напіврідкий агар, вісмут-сульфат агар, ацетатне середовище та інші. Діагностично значущими вважали:
- концентрацію 105 мікробних тіл на грам фекалій (5 lg) для E.coli, лактозонегативної E.coli, E.coli haemoliticus, Citrobacter freundii, Acinobacter calcoaceticus, Moraxela lacunata, Proteus morganii, Proteus
Таблиця 2.
Шкала Ferriman-Gallway кількісної оцінки гірсутних зон
Андрогензалежні зониБали ОписВерхня губа1
4Окремі волоски на зовнішньому краї
Невеликі вусики на зовнішньому краї
Вусики, до половини відстані від вугла роту до серединної лінії
Вуса, що розповсюджені до середньої лініїПідборіддя 1
3/4Окреме волосся
Окреме волосся та невеликі скопління
Суцільне покриття (рідке чи густе)Груди1
4Волосся навколо сосків
Волосся навколо сосків та на грудині
Злиття цих зон з покриттям до 3/4 поверхні
Суцільне покриттяСпина1
3/4Окремі волоски
Багато окремих волосків
Суцільне покриття волоссям (рідке чи густе) Поперекова ділянка1
4Пучок волосся на крижах
Пучок волосся на крижах , що розширюється в сторони
Волосся, що покриває 3/4 її поверхні
Суцільне покриття волоссямВерхня частина живо