РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ
2.1. Клінічні, функціональні та інструментальні методи дослідження
Дослідження було організовано у п'ять етапів (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Етапи дослідження
На першому етапі дослідження проведено ретроспективний аналіз результатів обстеження 12760 сексуально активних дівчат-підлітків, що мешкають в Голосіївському районі м. Києва, які звернулися по медичну допомогу до кабінету головного дитячого гінеколога Голосіївського району м. Києва , до медичного центру "Крапля роси" м. Києва або були виявлені при проведені профілактичних оглядів в учбових закладах м. Києва для визначення частоти патології шийки матки.
На подальших етапах для вирішення поставлених задач проведено детальне обстеження 300 сексуально активних дівчат-підлітків, які були розподілені на три групи. Основну групу склали 120 дівчат у яких діагностовано захворювання шийки матки, з яких: 31 пацієнтка із різними формами диспластичних змін шийки матки (підгрупа А) та 89 - із доброякісними захворюваннями шийки матки (підгрупа В). До контрольної групи увійшла 91 дівчина з активною сексуальною поведінкою без патології шийки матки. Екзаменаційну групу склали 89 дівчат яких відібрано на підставі використання розробленої математичної моделі, з них: 54 отримали запропоновані лікувально-профілактичні заходи (підгрупа С) та 35 - які відмовилися від використання сперміциду (підгрупа Д) (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Розподіл сексуально активних дівчат-підлітків за групами
Всім пацієнткам проведено комплексне обстеження, що складалося з аналізу анамнестичних даних, гінекологічного обстеження, простої та розширеної кольпоскопії, клінічного, бактеріологічного, бактеріоскопічного та цитологічного вивчення виділень з піхви та шийки матки, гістологічного дослідження тканин, гормонального дослідження, а також ультразвукового обстеження.
При зборі анамнезу вивчався вік статевого дебюту; кількість абортів в анамнезі; вік становлення менструальної функції; тривалість і особливості менструального циклу; наявність ациклічних кровотеч; тривалість запальних захворювань органів малого тазу та тривалість їх терапії, наявність соматичних захворювань.
Гінекологічне обстеження містило огляд шийки матки в дзеркалах та бімануальне піхвове дослідження.
Хворі обстежені на ІПСШ. Лабораторні дослідження дівчат вміщували бактеріоскопічне та бактеріологічне вивчення виділень цервікального каналу і піхвової частини шийки матки, що проводили за відомими методиками [177-179]. Забір матеріалу проводили із слизової оболонки шийки матки і наносили цей зразок на предметне скло, де вивчали структуру епітеліальних клітин і тут же визначали мікробну флору; на серединну частину того ж скла наносився епітеліальний зразок з бічного склепіння піхви. Фарбування мазків проводилося за методом Папаніколау в модифікації А.В. Руденко і Л.К. Куніци. Виявлення хламідійної інфекції здійснювалось методом непрямої імунофлюоресценції з використанням комерційного набору хламідійних антитіл "Хламискан", мічених ФІТЦ фірми "Медсервис" (Росія). Інфікування пацієнток ВПГ та ВПЛ визначали за допомогою постановки полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та імунологічним методом, які проводили за відомими стандартними методиками [180].
Для оцінки стану піхвової частини шийки матки, здійснювали кольпоскопічне дослідження [6]. Кольпоскопію здійснювали за допомогою кольпоскопу фірми "ALBERT-WETZLAR Gmbh" (Німеччина). Визначення стану епітелію піхвової частини шийки матки проводили шляхом простої та розширеної кольпоскопії з використанням 3 % розчину оцтової кислоти (час експозиції 30-40 секунд), при необхідності проводилась проба Шиллера з використанням розчину Люголя.
Враховуючи високу інформативність кольпоскопічного і цитологічного методів, а також вік обстежених дівчат, згідно рекомендаціям ВООЗ та наказу № 503 МОЗ України від 28.12.2002 р., гістологічне дослідження шийки матки не проводилося.
Матеріалом для цитологічного дослідження був ексфоліативний матеріал ЕШМ. Забір матеріалу проводили за методикою, описаною Н.Н. Шиллер-Волковою и соавт. [181] одноразовими шпателями, що мають пристосований контур і дозволяють здобувати матеріал не тільки з ектоцервіксу, але і з нижнього відділу ендоцервіксу. Для одержання матеріалу кольпоскопічно визначалася найбільш підозріла ділянка щодо патологічних змін в епітелії. Найчастіше це була ділянка у зоні переходу багатошарового плоского епітелію в циліндричний або в районі зони трансформації. Матеріал із цервікального каналу одержували за допомогою одноразової щіточки. Отриманий матеріал переносився на предметне скло, рівномірно на ньому розподілявся і фіксувався в розчині спирту до його висихання після цього піддавався фарбуванню з використанням стандартного комерційного набору "LEUKODIF 200" (LDF200) за наданою інструкцією.
Ультразвукове сканування органів малого тазу проводилось за звичайними методиками [182] з використанням конвексного трансабдомінального датчику з діапазоном робочих частот 2-7,5 МГц (ультразвукові сканери: Radmir; Aloka SSD-256 (Японія) та трансвагінального датчику з ультразвукового сканеру Radmir діапазоном частот 2-7,5МГц).
Обстеження репродуктивної функції жінок включало при необхідності, оцінку овуляторної функції на основі вивчення графіку базальної температури за три менструальних цикли, трансвагінальне ультразвукове обстеження, що проводили в преовуляторний термін та ранню лютеїнову фазу. Лабораторно овуляцію доводили рівнем прогестерону (більше 15 нмоль/л) в сироватці крові в середині лютеїнової фази.
Вміст статевих гормонів визначали в певні дні циклу, а саме: естрадіол (Е2), фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) та лютеїнізуючий гормон (ЛГ) визначали на 3-7-й день менструального циклу, прогестерон - на 20-22-й день. Кров набирали за стандартними методиками. Аналіз проводивс