РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Природно-кліматичні умови району досліджень
Південний схід України (Донбас) - один із найрозвинутіших територіально-виробничих комплексів з переважаючою спеціалізацією добувних галузей та галузей обробної промисловості, значними природними ресурсами та потужним виробничим потенціалом.
До складу сучасного Донбасу входять території Донецької та Луганської областей, загальна площа яких 53,2 тис. км 2 (8,8 % площі країни) [6, 72]. Найвищий показник щільності населення спостерігається для Донецької області(176 люд./км 2 ), для Луганської він дорівнює 91 люд./км 2.
Під час рекогносцирувальних маршрутів було охоплено територію південного сходу України в межах Донецької та Луганської областей, а стаціонарні дослідження проводили на території Донецької області.
Тому вважаємо за потрібне надати більш детальну інформацію щодо природно-кліматичних умов ретельно досліджених міст Донецької області (Донецьк, Красноармійськ та Дзержинськ), оскільки це допоможе краще зрозуміти умови зростання та розповсюдження мохоподібних в різноманітних за антропогенним та промисловим навантаженням міських умовах.
Донецька область за своїм географічним положенням відноситься до Лівобережно-Дніпровсько-Приазовської фізико-географічної провінції та Донецької північно степової фізико-географічної провінції. Розміщена вона на південному сході України і займає західну частину Донецького басейну, на заході межує із Запорізькою та Дніпропетровською областями, на північному заході - з Харківською, на північному сході - з Луганською і на південному - з Ростовською (Росія) областями. На півдні область омивається Азовським морем. Загальна площа Донецької області - 26,6 тис. км 2 (4,1 % від усієї площі України).
Складний та своєрідний рельєф досліджуваної території формувався на протязі довгого часу. Його різноманіття залежить від нерівномірності залягання кристалічної платформи, горотвірних і тектонічних процесів. За рельєфом в області можна виділити декілька головних районів: на північному сході - Донецький кряж, на півдні - Приазовське підвищення, в Приморських районах - берегову рівнину, на заході області - Кальміус-Торецьку улоговину. На території області поширені антропогенні форми рельєфу - терикони, кар'єри, давні могильники (кургани), провалля на місцях підземних виробок тощо.
Земельний фонд характеризується високою родючістю та ступенем сільськогосподарського освоєння. Це обумовлено великою кількістю поживних речовин, високою якістю хімічного складу, наявністю особливої зернисто-грудкуватої фізичної структури, що створює для коренів рослин сприятливі водний та повітряний режими. У ґрунтовому покриві переважають чорноземи - середньогумусні та малогумусні.
Вигідне географічне положення Донецької області (головної складової частини Донбасу) визначається близькістю її до Промислового Придніпров'я, залізних руд Криворізького басейну, Нікопольського марганцеворудного басейну, розташуванням на перетині важливих транспортних магістралей, на узбережжі Азовського моря. Все це сприяє розвиткові продуктивних сил та міжнародних економічних зв'язків.
Клімат області континентальний із посушливо-суховійними явищами. Вітрові маси, які надходять з Азіатського материка та Нижньоволзьких степів, зумовлюють низькі температури взимку з холодними, а восени та влітку - сухими гарячими вітрами. Середня температура найтеплішого місяця (липня) +26°С, найхолоднішого (січня) -6°С. Абсолютний максимум температур у липні +38°С, абсолютний мінімум температур у січні -36°С. Переважають вітри східного напрямку [6, 72, 130, 145, 166].
На території області зосереджена п'ята частина промислового потенціалу України. Висока концентрація промислового та сільськогосподарського виробництва, транспортної інфраструктури, велика щільність населення створили надвелике навантаження на природне середовище області - найбільше в Україні та Європі. Постійне питоме техногенне навантаження за різними небезпечними факторами у 5-7 разів вище середньоукраїнського. Донецька область відноситься до найбільш екологічно напружених регіонів України - саме на цій території до атмосфери надходить майже третина всіх промислових викидів країни. Найгострішими проблемами у області є забруднення повітряного, водного басейнів, земельних ресурсів та накопичення шкідливих відходів.
Як вже було вище зазначено, стаціонарні дослідження проводилися нами на території трьох міст Донецької області, що відрізняються своїм територіальним положенням, загальною площею, кількістю мешканців та промисловим потенціалом.
Донецьк (до 1924 р.- Юзівка, 1924 - 1961 рр. - Сталіно) ? місто, обласний центр, загальна кількість мешканців якого складає більш ніж один мільйон. Розташований у центральній частині області, у верхів'ї р. Кальміус. Загальна площа Донецька 358 км 2 . Поверхня міста - хвиляста рівнина, розчленована долинами і балками, ускладнена відвалами вугільних шахт. Територія характерна покладами кам'яного вугілля (Донецький кам'яновугільний басейн). Перевищення висот у місті сягає до 120 м. над рівнем моря.
Середня температура січня -6,6°С, липня +21,6°С. Зима часто тепла, зовсім без снігу чи малосніжна, з нестійкими температурами, часто дощами, ожеледицею, характерна мінлива погода. У холодну пору року переважають східні і південно-східні вітри (Азіатський антициклон). Навесні вони сильно висушують ґрунт і викликають пилові бурі, улітку переважають західні і північно-західні вітри. Літо часто спекотне, сухе, бувають посухи і суховії. Весна, кінець літа та осінь, як правило, посушливі, і дощі тут носять зливовий характер, короткочасні і охоплюють невеличкі площі.
Донецьк - один із великих індустріальних центрів України, центр Донецько-Макіївського промислового вузла. Промисловий комплекс міста базується на місцевому кам'яному вугіллі, довізній криворізький руді, нікопольському марганці, ставропольському та оренбурзькому газі, а також на місцевій сільськогосп
- Київ+380960830922