РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМНИХ ЗНАНЬ ПРО ЖИВУ ПРИРОДУ В УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
В розділі здійснено теоретичний аналіз сутності методологічних знань і наукових засад організації та вдосконалення навчального процесу з вивчення в основній школі живої природи з метою розробки шляхів взаємоузгодженого вивчення програмового матеріалу про об'єкти живої природи з розкриттям сутнісних характеристик основних видів знань і структури системного пізнання та перетворення світу. Обґрунтовано теоретичні засади формування системних знань школярів про живу природу та змодельовано відповідний процес у основній школі.
2.1. Методологічні знання як складова змісту освіти школярів
Результати наукового пошуку, які висвітлені в розділі1, переконали нас у тому, що для свiдомого, системного засвоєння основ наук та формування наукового свiтогляду необхідно ознайомлювати школярів із методологічними знаннями. При розробці зазначеної проблеми ми базуємося на визначенні поняття "методологічні знання", даного Л.Я.Зоріною, а саме: під методологічними знаннями розуміють "знання про знання" та методи наукового пізнання [96]. Озброєння школярів загальними методами наукового пізнання в процесі вивчення живої природи було об'єктом наукового пошуку А.В.Степанюк [210]. Тому в нашому дослідженні зосереджена увага лише на тій складовій методологічних знань, що стосується висвітлення сутності видів знань (фактів, понять), а поняттям "методологічні знання" ми окреслюємо лише знання про систему, види знань та структуру системного пізнання та перетворення світу.
У педагогічних дослідженнях С.У.Гончаренко [65,66], Л.Я.Зоріної [96, 97, 98], Л.Л.Момот [156], А.В.Степанюк [209, 211], А.В.Усової [226] та інших теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено доцільність застосування в процесі вивчення природи методологічних знань як окремого виду знань та як засобів навчання. Включення до змiсту програмового матерiалу відповідної iнформацiї необхiдно для свiдомого системного засвоєння знань з основ наук, подолання суперечностi мiж реально iснуючою живою природою (об'єктом наукового пiзнання) та об'єктом шкiльного вивчення. В межах нашого дослідження особливої уваги заслуговує розгляд методологічних знань як складової змісту освіти учнів основної школи. Зупинимось на цьому питанні більш детально.
Л.Л.Момот серед знань, що обумовлюють сучасний зміст освіти, виділяє методологічні знання як такі, що сприяють формуванню особистості, здатної до самоосвіти та саморозвитку, яка вміє опрацьовувати інформацію з різних джерел, критично мислити, розв'язувати професійні та життєві проблеми. Дослідник відмічає, що методологічні знання особливу роль відіграють у діяльнісному компоненті змісту освіти, будучи систематизованими способами, методами, прийомами та операціями навчання, які забезпечують учнів методологією діяльності, способами теоретичного і практичного пізнання, перетворення довкілля і самого себе. Методологічні знання, як діяльнісні, виступають у навчанні як його інструмент і як результат. А їх засвоєння передбачає: а) знання суті та особливостей кожного виду діяльності; б) вміння застосовувати їх на практиці [156].
У змісті освіти методологічні знання - це такі знання, які забезпечують учнів методологією діяльності, технологією самовизначення і самореалізації, способами пізнання і перетворення довкілля і самого себе. Ці знання вчені (Г.М.Голін, Л.Я.Зоріна, Л.Л.Момот, А.В.Хуторський, А.В. Степанюк та інші) за ознакою відмінностей та ступеня узагальнення поділяють на такі категорії: а) знання про методи, які мають статус узагальнених і застосовуються в усіх сферах діяльності для одержання побутового та наукового знання. Це загально-логічні методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення тощо); б) знання про методи дослідження, які використовуються у науковому пізнанні (спостереження, вимірювання, моделювання, аналогія, експеримент, постановка гіпотези тощо). Крім того, до методологічних знань дидакти (А.В.Хуторський) відносять "фундаментальні освітні об'єкти" - вузлові моменти основних освітніх галузей, на основі яких конструюється система знань про них, найбільш загальні фундаментальні поняття і категорії, які визначають як метазнання.
Оскільки проблема формування у школярів методологічних знань отримала достатнє опрацювання на рівнях проектованого змісту освіти, ми зосередили увагу на: відборі їх комплексу, з яким доцільно ознайомлювати учнів основної школи в процесі вивчення живої природи; структуруюванні відповідного змісту та визначенні шляхів його включення до змісту навчального матеріалу; розробці відповідного дидактичного комплексу для їх реалізації в процесі навчання.
У дидактицi не однозначно вирiшується питання про об'єкти вивчення, що складають змiст освiти. Проте всi дослiдники вiдносять до основних видiв знань, що вивчаються в школi, факти, поняття, закони, теорiї [40, 49, 50, 51, 65, 80, 81, 96, 98, 100, 102]. При цьому проведений аналіз змісту програмового матеріалу про живу природу, який вивчається в основній школі, засвідчив, що для відповідної вікової групи учнів пропонуються для розгляду в основному такі види знань, як факти та поняття.
Засвоєння учнями знань про види знань з метою формування їх системи передбачає, в першу чергу, усвiдомлення їх суттєвих характеристик i зв'язкiв. Суттєвi характеристики (суттєвi ознаки) фактів та понять, зв'язки мiж ними вiдображенi, насамперед, в їх фiлософських визначеннях. Нагадаємо їх з метою визначення можливостей розкриття в процесi навчання.
Теорiя пiзнання розглядає факти, як тi явища, подiї, процеси, форми руху матерiї, якi ввiйшли в сферу людського пiзнання, стали предметом i результатом людської дiяльностi. Факти - це певнi фрагменти самої дiйсностi, якi стали нам вiдомими в результатi спостереження, експерименту, практики тощо [232]. Наукові факти, відмічає в своїх дослідженнях Б.Н.Наумов, покликані виявляти об'єктивні, необхідні зв'язки, властивості реальних явищ. Характерно