Розділ 2
Гарантії доступності правосуддя...............................................82-186
2.1. Інституційні гарантії доступності правосуддя .............................82-114
2.2. Доступність механізмів оскарження судових рішень................115-145
2.3. Організаційно-правові гарантії доступності судової процедури...........................................................................146-180
Висновки до Розділу 2............................................................181-182
Висновки ...........................................................................183-185
Список використаних джерел..................................................186-230
ДОДАТКИ...........................................................................231-249
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АРК - Автономна Республіка Крим
ВМС - Військово-морські сили України
ГПК України - Господарський процесуальний кодекс України 1991 р.
КАС України - Кодекс адміністративного судочинства України 2005 р.
ККУ України - Кримінальний кодекс України 2001 р.
Конвенція - Конвенція про захист прав та основоположних свобод людини 1950 р.
Концепція - Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів 2006 р.
КПК України - Кримінально-процесуальний кодекс України 1961 р.
КСУ - Конституційний Суд України
КУ - Конституція України 1996 р.
РЄ - Рада Європи
РФ - Російська Федерація
Суд - Європейський Суд з прав людини
ЦВК - Центральна виборча комісія України
ЦПК України - Цивільний процесуальний кодекс України 2004 р.
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Актуальність теоретичних і практичних питань, пов'язаних з доступністю правосуддя, є беззаперечною. У період становлення й розвитку в Україні правової держави, формування громадянського суспільства актуалізуються дослідження сутності судової влади. Доступність правосуддя є однією з передумов утвердження цієї гілки влади як повноцінного й самодостатнього механізму захисту прав і свобод людини.
Проблема доступності правосуддя не обмежується окремою державою, а привертає увагу міжнародного співтовариства, тому можна констатувати інтернаціоналізацію стандартів у галузі судоустрою. Міжнародно-правові акти передбачають право на справедливий суд і доступ до суду як неодмінний його елемент, підкреслюючи поряд із цим такі властивості суду, як незалежність, безсторонність і законність (ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). Посилання на обов'язок держави забезпечити особі реальний, а не формальний доступ до суду містяться в низці рішень Європейського суду з прав людини, а також рекомендаціях і резолюціях Комітету Міністрів Ради Європи.
Конституція України (1996 р.) заклала підвалини становлення доступності правосуддя, визначивши, що звернення до суду для захисту прав та свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ст. 8), а юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124). У Законі "Про судоустрій України" (2002 р.) зазначається, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, передбаченому Конституцією (ст. 3) й законами України. У Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10 травня 2006 р., зазначено, що подальший розвиток правосуддя має бути спрямований насамперед на забезпечення його доступності.
Незважаючи на те, що окремі питання доступності правосуддя вже були предметом дослідження деяких учених-процесуалістів, в Україні немає монографічних робіт, присвячених проблемі оптимізації устрою судової влади в аспекті забезпечення її доступності. Отже, актуальність теми дисертації зумовлена потребою гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами у сфері судоустрою й необхідністю дослідження системи організаційно-правових гарантій принципу доступності правосуддя.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами. Дисертація виконана на кафедрі організації судових та правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в рамках Державної цільової комплексної програми "Проблеми вдосконалення організації й діяльності судових і правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави" (номер державної реєстрації 0186.0.09931). Тема дисертації затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 17.12.2004 р. (протокол № 5).
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є створення концептуальних теоретичних засад доступності правосуддя в Україні й розроблення та наукове обґрунтування на цій підставі пропозицій, спрямованих на вдосконалення законодавства, що регламентує організацію діяльності суду та процедуру вирішення ним юридично значущих справ. Ця мета зумовила вирішення наступних завдань:
- розглянути в історичному аспекті становлення й еволюцію інституту доступності правосуддя в законодавстві та юридичній доктрині України й зарубіжних держав;
- проаналізувати різні підходи до розуміння сутності поняття "доступність правосуддя";
- дати авторське визначення цього поняття, розкрити його зміст і структуру;
- виявити зв'язок доступності правосуддя з іншими принципами організації й діяльності судової влади;
- зробити аналіз міжнародно-правових актів у сфері організації судової влади і з'ясувати рівень відповідності законодавства України їх положенням;
- розкрити систему організаційно-правових гарантій доступності правосуддя й запропонувати шляхи їх вдосконалення;
- виявити ставлення пересічних громадян до суду й окреслити проблеми, які виникають у них при зверненні до