РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТИПИ
ПОРТРЕТНОГО ОПИСУ В ТВОРАХ М. КОЦЮБИНСЬКОГО
2.1. Різновиди портретного опису за кількістю персонажів
Як було зазначено, основою класифікації портретних описів у творах М. Коцюбинського є домінантні портретні типи, визначені за кількістю персонажів, що описуються. Залежно від цього виділяються одиничний, здвоєний, строєний і груповий різновиди. Слід зазначити, що домінантні портретні єдності подекуди повторюються в роботі. Необхідність їх повторного використання викликана тим, що вони аналізуються під різними кутами зору.
Одиничний портретний тип описує зовнішність одного героя. Прикладом є портретний опис Мордка з оповідання "Ціпов'яз": 1. "Витрішкуватий лисий жид, підсунувши на чоло здорові окуляри і заткнувши перо за вухо, любенько нахилився до Семена...". 2. "Мордко з жахом відкинувся назад, підсунув окуляри аж на лисину і вирячив витрішкуваті баньки на Семена". 3. "Мордко, склавши руки на череві, пустив млинка великими пальцями і підвів вирлоокі баньки на стелю". 4. "Мордко швидким рухом скинув на ніс окуляри, поплював на пальці, об'яснив шабасівку і налагодивсь писати".
Здвоєний портретний різновид відбиває зовнішність двох персонажів. Ілюстрацією до нього може виступати портретний опис Свирида і Луки з оповідання "Помстився": "По цім боці Дунаю, де розкинулось м?істо? Рені, над самою річкою сиділо двоє людей. Клунки з прив'язаним до них казанчиком, що лежали осторонь на пісочку, запорошені чоботи й одіж свідчили, що то подорожні. Оден з їх, одягнений в широкі сині шаровари та молдуванський капаран, мав не більш, як двадцять п'ять літ. Від білої качули, насуненої мало не на брови, виразно відбивалось смугляве енергічне обличчя з орлиним носом, з трохи грубими устами під чорним вусом, з карими очима, що, повні смутку й задуми, визирали з-під густих брів. Товариш його - людина літ під сорок - насамперед бив у вічі буйним рудим волоссям на голові, довгими розкуйовданими вусищами та неголеною бородою, що, мов щітка, стирчала рудою щетиною. Бліде, мов налите чим, обличчя його було зібране в дрібненькі зморшки і сливе не оживлялось мутними сивими очима. Подорожні щойно викупались. Рудий розгортав ще мокрі вуса, з яких стікала вода, та застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами, забучавілими капцями на босу ногу та заяложеним кашкетом складала його мізерну одіж".
Строєний портретний тип подає опис трьох дійових осіб. Таким є портретний опис чоловіків, що подорожують, із оповідання "Для загального добра": "На передньому, помальованому зеленою фарбою, возі серед дорожніх клунків сиділо троє молодих хлопців: двоє - на задку воза, а один - напроти їх, спиною до візника-молдувана. Цей останній солодко дрімав, звісивши здорову, круглу, як кавун, голову на груди. По його опасистому, круглому обличчю з чорним закрученим вусом блищала щаслива усмішка солодкого сну, а кругленьке, багато обіцяюче в будучині, черево рівно колихалося під полами студентського кітля. При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним. Високий, худий, з закарлюченим, як у кібця, носом на довгому обличчі, облямованому рідкою темною борідкою, одягнений у синю французьку блузу, на котрій можна було полічити усі кістки його, він трохи скидався на Дон-Кіхота. Зігнувши свою довгу фігуру та спершись худими, кістлявими руками на рушницю, Дон-Кіхот (як його продражнили товариші) пожадливо стежив очима за табуном диких гусей, що летіли через Прут у плавні. Його, очевидячки, дратувало, що дичина безкарно летіла над головою, захищена високостю та забороною полювати до Петра. Третій подорожній, закутаний у парусиновий плащ, з кобкою на білому картузі, при котрому засмалене обличчя подорожнього з підстриженою a` la Boulanger білявою борідкою видавалось ще чорнішим, дивився, вдумливими сивими очима на широкий краєвид".
Груповий портретний різновид представляє групу або групи людей. Приклад знаходимо у портретному описі юрми молоді в оповіданні "Пе-коптьор": 1. "З хмари куряви, що здіймається з-під важких, окованих мусянжовими підківками чобіт, виринає інколи рядок молодих облич, парубочих й дівочих, впрілих, червоних, але поважних. Держачись за руки і помахуючи ними догори та вниз мірно, плавко і безперестанку, перебираючи ногами й тупцюючи ними щиро, мов добрі коні на гармані, молодь, здається, не танцює, а робить якесь поважне діло, поволі і сумлінно виконує загадану роботу". 2. "Зігріті танцем обличчя блищать від краплистого поту, палкі погляди частіше вириваються з-під опущених додолу повік, стріваються між собою; руки несвідомо міцніше стискають руки, груди важче дихають... А курява, розбуркана десятками тупцюючих ніг, вирвавшись з-під мідяних підківок, захоплена танцем, здіймається догори, крутиться, клубочиться, справляє свій джок...". Груповий портретний тип, залежно від кількості описуваних груп, додатково поділяється на портретний опис із зображенням однієї групи людей; портретний різновид, що описує дві групи героїв; портретний тип, у якому змальовуються кілька груп дійових осіб.
Груповим портретним різновидом, у якому описується одна група персонажів, є приклад з оповідання "Для загального добра": "На задньому возі, де сиділо кілька чоловіків, спустивши ноги за полудрабки, чутно було веселі жарти, регіт, пісню. По грубих полотняних сорочках, по чорних запрацьованих руках, а нарешті, по залізних лопатках та всяких робочих струментах, що визирали крізь полудрабки, можна було пізнати, що то робітники". Ілюстрацією до групового портретного опису, в якому зображуються дві групи дійових осіб, може слугувати приклад із оповідання "Під мінаретами": "На частих заломах попадались зграї собак і дітей - хлопці з червоними головками, як сироїжки, дівчатка в барвних халатах, із тоненькими кісками під золотим фезом".
Прикладом групового портретного типу, в якому замальовуються кілька груп дійових осіб, виступає портретний опис із повісті "На віру": "В дверях раз у раз з'яв