РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК ПОРІВНЯЛЬНОЇ АНАТОМІЇ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН
ЯК ПЕРЕДУМОВА ВИНИКНЕННЯ ЕВОЛЮЦІЙНОЇ МОРФОЛОГІЇ
(ХІХ - поч. ХХ ст.)
Дарвінізм зробив проблему філогенії центральним завданням всього комплексу морфологічних дисциплін. Морфологам вдалося упоратися з цим завданням дуже швидко: вони обґрунтували єдність тваринного світу, відновили його філогенетичне дерево, а також філогенію багатьох органів. Успіхи філогенетичного напряму відкривали широкі перспективи для подальшого прогресу морфології на еволюційній основі. Разом з цим, вже з 80-х років ХІХ ст. в морфології стала намічатися криза. Виникають сумніви стосовно плідності методу потрійного паралелізму (порівняльна морфологія, палеонтологія та ембріологія).
На межі ХІХ-ХХ століть в біології відбулося зрушення у бік експериментальних досліджень, в науку проникають математичний метод, методи фізики і хімії. Прогрес експериментальної біології, прагнення до причинного пояснення життєвих явищ загострив і протиріччя між механіцизмом і віталізмом. З'явилися тенденції до протиставлення "традиційної" і "сучасної" біології. До першої ввійшли ті області біології, в яких переважають методи спостереження і порівняння, до другої - ділянки біології, що спиралися на експеримент. У цьому випадку морфологію стали відносити до розряду дисциплін, які відмирали. Однак песимістичні прогнози у відношенні до морфології не виправдалися. Початок ХХ століття засвідчив активні пошуки нових шляхів розвитку морфології, які відповідали б рівню біологічної науки і, як правило, супроводжувалися гострою теоретичною боротьбою.
Однією з помітних рис морфології в першій половині ХХ ст. було використання нових методів дослідження. Інша особливість - підвищення інтересу до проблеми цілісності. Знову критично розглядалися корінні питання філогенетики. Теорія еволюції все ширше й ширше проникає в різні галузі морфології, оживають ідеалістичні уявлення, яким сприяли представники так званої школи типологів (О. Неф). На противагу ідеалістичній типології розвинулася критична типологія (Г. Вебер, Р. Сокал, А. Ремане) [31]. З новою силою почав розвиватися філогенетичний напрямок. На початку ХХ ст. в його рамках виник новий оригінальний напрямок досліджень - еволюційна морфологія, в якому найповніше і продуктивніше втілилися принципи дарвінізму. Порів-няльно-анатомічні дослідження сприяли розвиткові порівняльної анатомії як самостійної науки, вирішенню принципових теоретичних проблем філогенії тваринного світу та еволюційної морфології.
2.1. Дослідження в галузі порівняльної анатомії хребетних тварин в Україні (ХІХ ст. - поч. ХХ ст.)
Порівняльні анатоми хребетних тварин зробили значний внесок у розвиток світової науки. Їхні дослідження, серед яких ряд класичних, послужили укріпленню високого міжнародного авторитету вітчизняної біології. Вітчизняними порівняльними анатомами (морфологами) вирішувалися різноманітні питання порівняльної анатомії; вивчалася філогенія безхребетних і хребетних тварин; розроблялися морфологічні закономірності еволюції органічного світу. Вирішення проблеми нижчих хребетних, створення основ порівняльної анатомії безхребетних, розробка ряду концепцій широкого біологічного значення - теорії філембріогенезу, морфобіологічної теорії, вчення про кореляції, редукцію, олігомеризацію, еволюцію онтогенезу, дослідження проблеми становлення доместикаційних ознак, розвиток функціональної анатомії на еволюційній основі - таким є неповний перелік найважливіших напрямків в дослідженнях вітчизняних вчених морфологів хребетних тварин [32, c. 372].
Для розвитку морфології тварин (безхребетних і хребетних) в Україні у другій половині ХІХ ст. була характерною активна боротьба за дарвінізм. Лише окремі зоологи (професори Харківського університету О.Ф. Масловський, О.Ф. Брандт, Е.О. Шульц) стояли на метафізичних, креаціоністських позиціях і негативно ставилися до вчення Ч. Дарвіна [33]. Праці в галузі порівняльної ембріології посідають у цей період на Україні провідне місце. У цих дослідженнях зоологи вбачали найбільш переконливий і швидкий шлях до досягнення поставленої ними мети: довести правильність вчення Ч. Дарвіна і встановити основні напрямки філогенетичного розвитку тваринного світу.
Зусилля ембріологів були скеровані на утвердження теорії зародкових листків і тим самим на доказ єдності походження і розвитку всіх типів тваринного світу [34]. Дослідження українських ембріологів і, зокрема тих, що працювали на Україні, відіграли важливу роль в обґрунтуванні біогенетичного закону. Ці роботи мали великий вплив на остаточне укріплення дарвінізму і повну перемогу матеріалістичних концепцій у біології над креаціоністськими, метафізичними поглядами. Принагідно зауважимо, що поряд з дослідженнями в галузі порівняльної ембріології, на Україні у цей період починаються роботи в галузі цитології, скеровані в першу чергу на розвиток клітинної теорії.
У другій половині ХІХ ст. на Україні з'явилися перші порівняльно-анатомічні праці, автори яких виходили з теорії Ч. Дарвіна. І взагалі, починаючи з кінця 60-х років ХІХ ст. вчення Ч. Дарвіна знаходить на Україні все більше і більше прихильників серед морфологів і порівняльних анатомів. Була досліджена морфологія усіх стадій індивідуального розвитку деяких представників губок, кишково-порожнинних, гребневиків, плоских і кільчастих черв'яків, членистоногих (ракоподібні, павукоподібні, багатоніжки, комахи), голкошкірих, щетиннощелепних і напівхордових [35]. Ці дослідження здійснювалися в 70-80-х роках ХІХ ст. І.І. Мечниковим в Новоросійському університеті та О.О. Ковалевським в університетах Києва та Одеси. У 80-90-х роках ХІХ ст. ця робота була продовжена їхніми учнями: М.В. Бобрецьким - автором першого в царській Росії трьохтомного підручника з зоології для університетів (1884-1891 рр.), П.М. Бучинським, О.О. Браунером та інши-ми. Загалом праці О.О. Ковалевського, І.І. Мечникова, В.В. Заленського та їх послідовників послужили чудовим підтвердженням еволюційної теорії Ч. Дарвіна.
Шістдесяті роки ХІХ ст. в емб
- Київ+380960830922