РОЗДІЛ 2
СВІТОВИЙ ДОСВІД ЗАЛУЧЕННЯ
НЕУРЯДОВИХ ДОСЛІДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
ЯК СУБ'ЄКТІВ ВИРОБЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ
Процес виникнення та розвитку НУДО, їх роль у виробленні державної політики та засоби впливу на цей процес в кожній країні мають свої особливості. Без вивчення історико-теоретичного контексту виникнення та розвитку зарубіжних НУДО, визначення загальних характеристик та проблем їх участі у виробленні державної політики неможливо створити потужну мережу НУДО в Україні. Метою даного розділу є вивчення процесу виникнення та розвитку НУДО в країнах розвиненої демократії, таких як США, Канада та деякі держави Європи, з'ясування їх ролі у виробленні державної політики цих країн. Також автор має на меті визначити загальні та специфічні засоби впливу НУДО на вироблення державної політики та розглянути фактори, які впливають на процес формування мережі неурядових дослідних організацій у світі.
2.1. Еволюція неурядових дослідних організацій у США, Канаді та країнах Європи
Вивчення зарубіжного досвіду створення та розвитку неурядових дослідних організацій доречно розпочати з США, оскільки ця країна вважається батьківщиною даних інституцій, а її соціально-політичний та економічний устрій вважаються найбільш сприятливими для розвитку НУДО. Приклад розвитку неурядових дослідних організацій у Канаді становить для України інтерес з погляду на ряд таких позицій. Кількість населення Канади можна порівняти з кількістю населення України, крім того, у Канаді існує велика й впливова українська діаспора. Канадський досвід створення мережі НДО також є запозиченим. Ці фактори роблять досвід Канади перспективним для вивчення в Україні, особливо порівняно зі США.
З метою вивчення досвіду діяльності НУДО в країнах Європи доцільно розглянути досвід Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) та Франції. Пояснити цей вибір можна тим, що, незважаючи на значні відмінності, мережа неурядових дослідних організацій ФРН усе ж таки є досить близькою до типу так званих англосаксонських НУДО. Що стосується Франції, то її досвід можна назвати "французьким винятком", що є особливо цікавим. На прикладі європейських країн розвинутої демократії доречно порівняти досвід діяльності НУДО як суб'єктів вироблення державної політики англосаксонської та європейської моделей.
Головними передумовами виникнення неурядових дослідних організацій на початку ХХ ст. стали збільшення державного втручання в економічне та політичне життя суспільства і зростання зацікавленості ділових структур у раціоналізації діяльності державної влади. Ці обставини набули особливої актуальності в умовах, коли державний протекціонізм став вирішальним фактором у конкурентній політиці (особливо на міжнародній арені). Крім того, не останнім фактором стало нагромадження критичної маси інтелектуального капіталу та пов'язаний з цим стрімкий розвиток суспільно-економічних та соціально-політичних наук.
Перші НУДО виникли в США у вигляді академічних, університетських лабораторій, які працювали над політичними рекомендаціями та програмами урядів. Такими інститутами стали Брукінґський інститут (Brooking Institution, 1916 р.) та інститут Гувера (Hoover Institution, 1919 р.) при Стенфордському університеті [188].
Однак першу спробу залучення академічних кіл до розробки державної політики ще не можна було назвати справжньою революцією в історії інтелектуальної праці. Початок Другої світової війни певною мірою посунув пріоритети державної політики вбік військово-технологічної та військово-стратегічної сфери аж до початку 60-х рр., коли державна політика змогла звільнитися від переважного впливу військово-промислового комплексу. З початком війни увірвалася послідовна суспільно-громадська спрямованість неурядових дослідних організацій. Інтелектуальні установи звернулися до вивчення питаннь війни та миру, боротьби між соціальними системами, конкуренції між державами. Тоді ж як у США, так і в інших країнах, виникли організації, які визначили характер розвитку НУДО як структур, що працюють під патронажем військово-промислового комплексу.
Глибокий відбиток на розвиткові неурядових дослідних організацій першої половини ХХ ст. залишили наслідки двох війн. У певний проміжок часу вони визначили суто військово-технологічний зміст досліджень багатьох НУДО. Неурядові дослідні організації проводили дослідження для більш віддаленої перспективи та працювали над глобальними проблемами війни та миру. На початку 40-х рр. ці два напрями представляли Корпорація "РЕНД", з одного боку, та Американський інститут підприємництва й Інститут Гувера ? з іншого.
Слід зазначити, що у 30-х - на початку 40-х рр. США виявилися центром розвитку європейської наукової думки, здебільшого завдяки іміграції німецьких та інших європейських інтелектуалів - біженців від гітлерівського "нового порядку". Країна стала притулком для найбільших центрів європейського інтелектуального життя - Віденського гуртка, який впливав на розвиток математики, лінгвістики та філософії; Інституту математики в Гетингемі; багатьох членів Франкфуртської школи та майже всього складу Берлінської школи політики [62]. Не слід забувати, що на той час у Європі, а саме в Німеччині, знаходилася також значна кількість колишньої радянської інтелігенції, що була вислана владою із СРСР у 1922 - 1923 рр. на "філософських пароплавах". Серед вигнанців були такі відомі особи, як М. Бердяєв, С. Булгаков, Д. Мережковський, С. Франк, Ф. Степун, П. Сорокін, М. Осоргін та ін. [38]. Головне, що вони привезли до США, - це готовність бачити світ у процесі змін. Більшості з них вдалося влаштуватися в найпрестижніших центрах інтелектуального життя країни. Вони принесли розуміння можливості розпаду соціального порядку, який здавався стабільним, а отже, і необхідності прогнозувати соціальні зміни.
Друга світова війна виявила важливість дослідження та розвитку техніки для досягнення успіху на військовому фронті, продемонструвала критичну роль невійськових, цивільних спеціалістів та науково-технічних кадрів, а