РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клімат
Кліматичні чинники вважаються первинними як за ступенем впливу на ріст і розвиток рослин, так і за мінливістю у часі й просторі. В продукційному процесі важливою є амплітуда мінливості, інтенсивність і тривалість дії кожного біотичного і абіотичного фактора. Завданням створення агрофітоценозів, адаптованих до специфічних екологічних умов середовища є використання з найбільшою ефективністю наданого середовища, а також максимально протистояти несприятливим факторам. Згідно методики ФАО, запропонованої для визначення агропотенціалу території, обов'язково враховуються кліматичні та ґрунтові умови [158]. При характеристиці природнокліматичних умов району досліджень були використані власні спостереження, а також літературні джерела [159?164] та дані Керченської гідрометеостанції.
Клімат степового Криму помірно-континентальний, сухий, із жарким літом, частими засухами та суховіями, короткою і досить теплою зимою, недовгими не щорічними сильними похолоданнями, та непостійним сніговим покровом. Географічно степовий Крим знаходиться на 45?46° паралелях північної широти. Протягом року надходження тепла перевищує його витрати, за винятком січня?лютого. Радіаційний баланс в середньому за рік становить понад 45 ккал/см2. Крім сонячної радіації, значу кількість тепла степовий Крим одержує з циклонними вітрами із Малої Азії та Середземного моря. Протягом року тут переважають вітри з північним вектором: взимку ? холодні, влітку ? теплі.
Характерним для літнього періоду при антициклонному стані погоди є високі температури, засухи та суховії. Повторюваність засух протягом вегетаційного періоду становить 30?50%. Влітку вони спостерігаються майже щорічно. Вірогідність осінніх засух становить 20%, весняних ? 20-30%. Підвищений вітровий режим посилює посушливість клімату. В середньому за рік нараховується близько 30 днів з сильним вітром, а також 6?9 днів ? з пиловими бурями.
Степовий район Керченського півострова за умовами зволоження та температури підрозділяється на три підрайони [160, 163]. Камиш-Бурунське залізорудне родовище знаходиться у другому підрайоні і характеризується як засушливий і дуже засушливий з м`якою зимою, прохолодною весною і теплою осінню. Амплітуда коливання температури повітря тут менша, ніж на іншій території району в зв`язку із пом`якшуючою дією моря.
За даними Керченської метеостанції, середня річна температура повітря становить 10,3 °С (табл. 2.1). Найбільш холодними місяцями року є січень і лютий, найбільш теплими ? липень та серпень. Найнижча температура повітря ? - 33,1 °С відмічена у лютому, а максимальна ? +40,7 °С ? у серпні.
Найбільш рання дата перших осінніх заморозків відмічена 30 вересня, пізня ? 24 грудня, середня багаторічна ? 11 листопада. Дати останнього заморозку весною такі: найбільш рання ? 5 березня, пізня ? 25 травня, середня багаторічна ? 7 квітня. Таким чином, тривалість безморозного періоду становить у середньому 215 днів з відхиленнями в окремі роки від 165 до 254 днів. У третій декаді березня відмічається перехід середньодобової температури повітря через 5 °С, а в кінці другої декади квітня ? через 10 °С. Сума температур вище 10 °С у середньому становить 3295 °С, тривалість цього періоду становить 186 днів.
Літо наступає в середині травня і триває до третьої декади вересня. В цей період спостерігається переважно малохмарна, жарка погода з високими температурами. Осінньому сезону передує теплий передосінній період. Осінь починається в третій декаді жовтня. Зима настає в степовому Криму в січні і продовжується до березня. Зимовий період характеризується пониженням температури, тимчасовим сніговим покривом, нетривалими морозами, які змінюються відлигами, інколи з високою температурою.
Річна сума опадів, за даними Керченської метеостанції, становить 396,6 мм (табл. 2.2). За літній період випадає 160?200 мм опадів при максимумі у червні?липні. Протягом вегетаційного періоду засухи тривалістю 10?20 днів є звичайними для усього степового Криму.
За даними Н.М. Дзенз-Литовської [160], тривалість сухого періоду, протягом якого культурна рослинність відчуває гострий дефіцит вологи, може становити до 40 днів ? з першої декади серпня до середини вересня. Влітку опади випадають переважно у вигляді злив, тому утворюють значний поверхневий стік і швидко випаровуються з верхніх шарів ґрунту, що обумовлює незначне промочування ґрунту.
2.2. Рельєф
Керченський півострів займає крайню східну частину гірського Криму. Із заходу на схід дрібногірський Керченський півострів протягнувся на 80?90 км, а в поперечному напрямку на 22?54 км. Площа півострова становить 3255 км2.
Найдавніша південно-західна частина Керченського півострова, складки якої утворені м`якими майкопськими глинами, змінювалась під впливом водно-ерозійних процесів і має вигляд нахиленої на південь, злегка пагорбкової рівнини. Решта території півострову, що утворена більш твердими гірськими породами, в результаті довготривалої дії водної та вітрової ерозії набула дрібногірський рельєф. Внутрішні ядра коротких антиклиналей, що утворені м`якими глинами, розмились і сформували антиклинальні котловини.
Таблиця 2.1
Середньомісячна і середньорічна температура повітря за роки проведення досліджень, °С
(за даними Керченської гідрометеостанції)РокиМісяціСередньо-
річнаIIIIIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXII1982-1,13,11,89,715,31920,621,917,211,56,12,510,619831,11,13,511,217,219,92321,618,415,27,13,911,91984-0,5-0,23,49,215,921,423,722,115,311,85,92,910,91985-0,4-6,9-2,28,116,818,720,72415,710,68,83,29,819863,8-2,3311,51520,222,524,818,210,63,62,111,51987-1,60-2,86,514,119,324,421,316,710,76,43,129,81988-0,50,84,69,614,720,424,322,81711,62,92,910,91989-0,22,56,111,914,819,324,623,614,211,56,32,411,41990-0,10,55,812,515,820,522,724,119,212,98,13,812,2Багаторіч